Література:

1. Гроші та кредит. А. Демківський. – К.: Дакор, 2005 р. – 528 с.

2. Гроші та кредит. А.І. Щетинін. – К.: ЦНЛ, 2005 р. – 432 с.

3. Гроші та кредит. Б.С. Івасів. – Тернопіль.: Карт-бланш, 2000 р. – 510 с.

4. Гроші та кредит. О.М. Колодізєв, О.Р. Яременко. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004 р. – 156 с.

5. Гроші та кредит. М.І. Савлук. – К.: КНЕУ, 2006 р. – 602 с.

6. Гроші та грошовий обіг. В.Д. Лагутін. – К.: «Знання», 2003 р. – 199 с.

7. Демківський А.В. Гроші та кредит. – К.: Дакор., К: Вира – Р., 2003. – 528 с.

8. Деньги и кредит, банки. Е.Ф. Жуков. – М.: ЮНИТИ, 2002 г. – 623 с.

9. Історія грошей і банківництва. Скомерович І.Г., Реверчук С.К., Малик Я.Й. та ін. – К.: Атіка, 2003 р. – 340 с.

10. Кредитування і контроль. М.Г. Дмитренко, В.С. Потлатюк. – Кондор, 2005 р. – 296 с.

12. Кредитування теорія і практика. В.Д. Лагутін. – К.: «Знання». – 2000 р. – 215 с.

13. Общая теория денег и кредита. Е.Ф. Жуков. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 г. – 359 с.

Методичні поради щодо підготовки до семінару

Вивчаючи цю тему, необхідно засвоїти: як і чому виник кредит та які загальні передумови формування кредитних відносин; сутність кредиту та його відмінності від інших економічних категорій. Кредит виник у сфері обміну тоді, коли товарно-грошові відносини стали загальними, а економічні зв'язки між окремими товаровиробниками дедалі частіше набували особливого характеру, який визначався тим, що продавцеві потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити (оскільки він, наприклад, ще не отримав грошей за свій реалізований товар). За наявності довіри продавця до покупця, товар продавали з відстрочкою платежу, тобто у кредит. Отже, кредит полегшував реалізацію товарів, він виник і розвинувся на основі функції грошей як засіб обігу.

Проте з часом необхідність кредитних відносин зумовлювалася не тільки потребами сфери обміну, а й інших сфер суспільного відтворення - виробництва, споживання. Відповідно з'являлися нові чинники розвитку кредиту: поява вільних коштів у одних суб'єктів господарювання і виникнення потреби у них в інших; коливання потреб у коштах і джерелах їх формування, які виникають у юридичних і фізичних осіб та держави, надання в тимчасове користування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи.

За своєю сутністю кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передаванням один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності та платності. Кредит призначений задовольняти тимчасові потреби у додаткових коштах одних економічних суб'єктів та сприяти вигідному розміщенню вільних коштів для других. Кредитні відносини мають ряд специфічних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну категорію - кредит. Такими ознаками кредиту є: бути власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися; функціонувати на основі самодостатності та самоокупності; нести економічну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Кредитні відносини є добровільними та рівноправними. Тільки за цих умов вони можуть бути взаємовигідними і зможуть розвиватися. Економічна самостійність суб'єктів, добровільність, рівноправність та взаємна вигода роблять кредитні відносини адекватними ринковим відносинам.

Кредитні відносини не змінюють власника вартості, з приводу якої вони виникають. Кредитор залишається власником переданого боргу, а позичальник одержує вартість у тимчасове розпорядження; кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку з рухом вартості; кредитні відносини нееквівалентні, оскільки кожне переміщення вартості не супроводжується зустрічним рухом відповідного еквівалента; кредиту властива платність; кредитні відносини на макроекономічному рівні є безперервними, оскільки економічні суб'єкти постійно вступають у такі стосунки, тоді як на мікро-рівні після повернення отриманої в борг вартості і сплати процентів вони перериваються; на основі безперервності та платності кредитних відносин утворюється ще одна їх сутнісна ознака - здатність забезпечувати зростання вільної вартості, тобто її капіталізацію. Відтак формується позичковий капітал.

З метою конкретизації сутності кредиту виділяють окремі елементи кредитних відносин. Ними є об'єкти та суб'єкти кредиту. Об'єктом кредиту є та вартість, яка передається в позику. Суб'єкти кредиту - це кредитори і позичальники. Зазначені елементи в сукупності утворюють структуру кредиту.

Кредит - це самостійна економічна категорія, що функціонує поряд з іншими категоріями, не замінюючи їх та не поступаючись їм сферою свого призначення. Від грошей кредит відрізняється такими рисами: у них різний склад суб'єктів; різний характер руху вартості; різне призначення в процесі суспільного відтворення; кредит за сферою використання є більш «вузькою» категорією, ніж гроші; рух грошей між суб'єктами кредиту не змінює власника вартості на відміну від грошових відносин де власник вартості завжди змінюється.

Існують суттєві відмінності між кредитом і фіскально-бюджетними відносинами. Фіскально-бюджетні відносини формуються в процесі розподілу вартості, а кредитні - у процесі її перерозподілу. Рух вартості у фіскально-бюджетних відносинах пов'язаний із зміною власності, не є зворотним і платним, визначається переважно не ринковими, а адміністративними чинниками.

Практика управління кредитними відносинами забезпечується дотриманням принципів кредитування. Існують такі принципи кредитування: цільове спрямування позички; строковість позички; повернення позиченої вартості; забезпечення позики; платність користування позиченими коштами.

Принципи кредитування тісно взаємопов'язані, оскільки випливають із сутності кредиту і тільки в комплексі можуть забезпечити їх реалізацію. Тому для ефективного кредитування дотримання всіх його принципів є обов'язковим.

Функції кредиту - це прояв його сутності. Функції кредиту характеризують ту «роботу», яку він виконує в суспільстві. Виділяють такі функції кредиту:

Перерозподільна. Передбачає перерозподіл тимчасово вільної вартості, яка раніше була розподілена і передана у власність економічним суб'єктам. Перерозподіл вартості через механізм кредитування не змінює її власника, тому що кошти надаються в тимчасове користування. Ця функція досить яскраво виражає призначення та роль кредиту.

Контрольно-стимулювальна. Контрольна складова цієї функції кредиту включає економічний аналіз та оцінювання стану контрагентів, визначення кредитоспроможності позичальника, прогнозування можливих ризиків. На цьому ґрунті визначаються відповідні умови кредитування, які оформляються кредитною угодою. Необхідність дотримання умов кредитування стимулює економічну поведінку суб'єктів кредиту.

Капіталізації вільних грошових доходів. Суть цієї функції полягає у трансформації завдяки кредиту грошових заощаджень та нагромаджень юридичних і фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто в позичковий капітал.

Свої функції кредит може успішно виконувати лише в ринкових умовах, саме тоді сутність кредиту і закономірності його руху проявляються найповніше.