3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати тривалість артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:

Розв’язання:

1 Визначаємо тривалість другого вогневого нальоту по об’єктам атаки:

2 Визначаємо тривалість артилерійської підготовки контратаки:

3 Відповідь: тривалість АПКА 16 хвилин.

Білет № 7

1 Призначення, організаційно-штатна структура танкового батальйону.

Танковий батальйон є головною ударною силою механізованої (танкової) бригади і використовується на основному напрямку наступаючих військ, в обороні танковий батальйон використовується на загрозливих, можливих напрямках прориву нашої оборони, для проведення контратак і знищення противника, який прорвав оборону.

До складу танкового батальйону входять:

- управління батальйону ( командир батальйону та його заступники);

- бойові підрозділи (три танкових рот);

- підрозділ бойового забезпечення (взвод зв’язку);

- підрозділи тилового і технічного забезпечення (медичний пункт; взвод технічного забезпечення; взвод матеріального забезпечення).

Танковий батальйон, використовуючи результати вогневого ураження противника, вміло використовуючи вогонь у наступі, може швидко охопити противника, знищити його живу силу, танки, БМП, БТР, артилерію, протитанкові засоби, а також засоби ядерного та хімічного нападу.

Танковий батальйон в обороні здатний самостійно утримувати зайнятий район на різній місцевості і при будь-якій погоді.

Всього у танковому батальйоні: особового складу – 157 чоловік, танків – 31.

В танковому батальйоні окремої танкової бригади 40 танків (по 13 танків в кожній роті).

2 Види технічного обслуговування і ремонту.

3 Розрахунком визначити коректури дальності і напрямку при пристрілюванні за допомогою спряженого спостереження, якщо:

Д_Л = 3000, αл = 1-40, Д_П = 2700, α_П = 1-60, = 7500.

Площина стрільби проходить між пунктами. Отримані доповіді про засічку розриву: „ Лівий: Л30, Правий: Л10 ”.

Розв’язання: 1 γ = α_П + α_П = 3-00, К_Л = == 10, К_П = == 9;

2 К_В = = 0,4, К_К = = 0-02;

3 Δ Д = К_Л · Л − К_П · П = 10 · 30 − 9 · (− 10) = 300 + 90 = +390;

4 β = −αл · К_В + · К_К = 30 · 0,4 + 3.9 · 2 = 12 + 8 = +0-30.

Білет № 8

1 Напрямки, які прийняті за початкові при вимірюванні та побудові кутів. Істинний і магнітний азимути, дирекційний кут та взаємозв`язок між ними.

При вимірюванні кутів на місцевості за початковий напрямок приймають: північний напрямок істинного ( географічного ) меридіану; північний напрямок магнітного меридіану; північний напрямок вертикальної лінії кілометрової сітки карти; основний напрямок стрільби;

напрямок на орієнтир ( на ціль ).

Від початкових напрямків вимірюються чи відкладаються кути, які широко застосовуються в артилерії, топографії та геодезії.

Істинний азимут кут (А), утворений північним напрямком істинного меридіану і напрямком на орієнтир, ціль, іншу точку, виміряний по ходу годинникової стрілки від 0 до 360 градусів. Позначається літерою “ А “. Вимірюється на місцевості за допомогою топогеодезичних приладів і використовується для обчислення дирекційного кута.

Магнітний азимут - кут, утворений північним напрямком магнітного меридіану і напрямком на орієнтир, ціль, іншу точку, виміряний по ходу годинникової стрілки від 0 до 360 градусів. Позначається літерами «Ам» або «Аm». Вимірюється на місцевості за допомогою компасу, бусолі, а також вираховується по виміряному на карті дирекційному куту.

Дирекційний кут – кут , утворений північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки карти і напрямком на орієнтир іншу точку, виміряний по ходу годинникової стрілки від 0 до 360 градусів ( 0 до 60-00). Позначається літерою “α“. Вираховується на місцевості за допомогою магнітного або істинного азимутів.

Взаємозв’язок між кутами: α = А – γ, А = α + γ, α = Ам – ∆Ам, Ам = α + ∆Ам

де: γ – зближення меридіанів; ∆Ам – поправка бусолі