- •1 Міра кутів в артилерії.
- •2 Збройні сили України, їх склад і призначення.
- •3 Провести сортування боєприпасів на вогневій позиції.
- •1 Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
- •2 Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого пострілу.
- •1 Залежність між кутовими та лінійними величинами.
- •2 Точка наводки і вимоги до неї.
- •3 Розрахувати розмір траншеї, якщо розвідник спостерігав її під кутом 0 – 30, а відстань до неї 1500 м.
- •1 Склад артилерійської гармати. Загальна будова гармати. Типові схеми будови артилерійських гармат
- •2 Призначення, організаційно-штатна структура механізованого батальйону.
- •1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний та поперечній масштаби. Порядок вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабів.
- •2 Склад і призначення противідкотних пристроїв. Призначення, характеристика і будова гальма відкоту
- •Дія гальма відкоту, його тепловий режим:
- •1 Підготовка стрільби та управління вогнем прямою наводкою. Визначення установок для стрільби. Вибір точки прицілювання.
- •2 Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що пред’явлені до неї.
- •3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати тривалість артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура танкового батальйону.
- •2 Види технічного обслуговування і ремонту.
- •1 Напрямки, які прийняті за початкові при вимірюванні та побудові кутів. Істинний і магнітний азимути, дирекційний кут та взаємозв`язок між ними.
- •2 Що називається вогневою позицією?
- •1 Розсіювання снарядів (суть, властивості закону розсіювання, заходи щодо зменшення розсіювання).
- •1 Різноманітність початкових швидкостей.
- •2 Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби.
- •3 Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його із гармати.
- •2 Полярні координати точок. Суть перетворення полярних координат у прямокутні.
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура самохідного артилерійського дивізіону 2с3.
- •2 Мета, терміни і місце проведення контрольного огляду
- •1 Визначення коректури трубки якщо факел догорає на землі.
- •2 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами.
- •3 Прочитати маркування на снаряді.
- •1 Зміст роботи старшого офіцера батареї і вогневих взводів на закритій вогневій позиції до доповіді старшого офіцера батареї про готовність батареї до ведення вогню.
- •2 Прямокутні координати точок. Перетворення прямокутних координат точок у полярні графічним способом.
- •1 Балістична підготовка стрільби артилерії( завдання, визначення ).
- •2. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •1 Зміст робочої карти командира артилерійського підрозділу.
- •2 Експлуатаційна документація зразка озброєння
- •1 Метеорологічна підготовка стрільби артилерії (завдання, бюлетень „Метеосередній”).
- •1 Група (4 цифри)
- •2 Контроль точності орієнтування гармат в основному напрямку стрільби.
- •3 Вибрати мастило для змащення ствола гармати.
- •1 Зміст повної підготовки (суть, роботи після отримання вогневого завдання).
- •2 Оборона. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Система вогню взводу в обороні.
- •1 Наступ. Мета наступу. Способи переходу до наступу. Бойовий порядок і бойові завдання механізованого взводу в наступі.
- •2 Кут місця цілі. Порядок аналітичного визначення кута місця цілі.
- •1 Визначення топографічної дальності до цілі, довороту від основного напрямку й кута місця.
- •2 Зближення меридіанів, його суть та способи визначення. Порядок визначення зближення меридіанів за картою.
- •3 Вибрати рідину, якою заповнюються противідкотні пристрої гармати.
- •1 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні.
- •2 Лафет артилерійської гармати та його склад
- •1 Визначення вирахуваних даних по цілі.
- •2 Що вказують в наказі при введенні озброєння в експлуатацію?
- •1 Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанція між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок.
- •2 Поправка бусолі. Порядок визначення поправки бусолі по карті і на місцевості.
- •1 Побудова грп на аркуші паперу в клітинку.
- •2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів.
- •1 Які дані заносяться у формуляр?
- •2 Які боєприпаси не допускають до стрільби?
- •1 Визначення топографічних даних по карті за допомогою ак-3(4) та мпл-50.
- •2 Періоди вогневого ураження противника в обороні.
- •3 Прочитати тавро на підривнику.
- •1 Зміст топогеодезичної прив’язки вп та сп. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки.
- •2 Засоби експлуатації артилерійського озброєння
- •1 Коефіцієнт віддалення (Кв) (призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса.
- •3 Визначити придатність снаряда і гільзи до пострілу.
- •1 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.
- •2 Що називається кутоміром (рисунок)?
- •1 Крок кутоміра (Кк)( призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Призначення та класифікація комплектів зіп.
- •1 Періоди вогневого ураження противника в наступі.
- •2 Призначення та робота підйомного механізму гармати
- •1 Зміст та порядок пристрілювання за сзр при пз менше 5-00, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в наступі.
- •1 Порядок пристрілювання за сзр при пз 5-00 та більше, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Дії взводу управління та робота командира взводу в обороні.
- •1 Спостережні пункти, їх види і призначення, вимоги до них.
- •2 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням магнітної стрілки бусолі.
- •1 Підготовка прк до роботи (навести приклад).
- •2 Призначення ,ттх и комплект паб – 2а.
- •1 Суть і умови застосування пристрілювання за допомогою далекоміра, спряженого спостереження
- •2 Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням
- •1 Призначення, комплект та ттх дак – 2
- •Ттх квантового далекоміра
- •2. Призначення та робота поворотного механізму гармати.
- •1 Порядок пристрілювання за допомогою далекоміра при пз 5-00 і більше.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат полярним способом.
- •Полярний спосіб.
- •3 Визначити придатність манометра до використання.
- •1 Ураження нерухомих спостережених окремих та групових цілей глибиною менше 100 м.
- •2 Документи, що ведуться на командно-спостережному пункті.
- •3 Прочитати маркування на закупорці
- •1 Призначення, функція та характеристика затвора.
- •Призначення, будова і дія основних механізмів затвора
- •2 Призначення ксп, бокового та передового спостережних пунктів. Зміст підготовки пунктів до роботи. Вимоги до міста для спостережного пункту.
- •1 Документи, що ведуться на вогневій позиції.
- •2 Ураження групових цілей глибиною більше 100 м.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на миттєву дію
- •1 Бойовий порядок батареї в обороні та наступі. Бойові можливості батареї.
- •2 Коректування вогню під час стрільби на ураження.
- •1 Суть перенесення вогню від репера (умови його застосування).
- •2 Робота командира артилерійської батареї з підготовки батареї до бойових дій в обороні.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на інерційну дію із сповільненням.
- •1 Пристрілювання дійсного репера. Умови закінчення пристрілювання, пристріляні установки реперу. Пристрілювання дійсного репера за сзр проводять, якщо поправка на зміщення менше 5-00.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат висячим ходом у 2 – 3 сторони.
- •3 Із представлених зразків вибрати лакофарбовий матеріал, що застосовується для ґрунтування металевих поверхонь.
- •1 Призначення схеми орієнтирів. Порядок вибору орієнтирів і складання схем орієнтирів.
- •2 Зміст обробки результатів пристрілювання репера.
- •По αзнаходимо д
- •1 Створення наземного фіктивного репера.
- •2 Документи, що ведуться на спостережних пунктах.
- •1 Перенесення вогню від репера для поразки спостережних та не спостережних цілей.
- •2 Заходи безпеки при роботі з боєприпасами
- •1 Періодичне і безперервне освітлення місцевості, умови застосування, потрібна кількість гармат.
- •2 Робота старшого офіцера батареї після доповіді про готовність до ведення вогню.
- •3 Визначити найменші приціли для заряду повного (сг 2с3, г д-30).
- •Найменші приціли (д-30)
- •Найменші приціли (2с3м)
- •1 Визначення коректури рівня (трубки) під час пристрілювання висоти згоряння факелу освітлювального снаряда (міни).
- •2 Призначення підривників та склад їх вогневого кола
- •Ударник
- •Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.
- •2 Призначення, основні ттх та склад 152-мм сг 2с3м.
- •2 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на уступ та її складові.
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на перевищення та її складові.
- •2 Організація зберігання артилерійського озброєння у військах
- •Умови зберігання різних видів озброєння
1 Перенесення вогню від репера для поразки спостережних та не спостережних цілей.
Вирахувана дальність до цілі є сума топографічної дальності до цілі і вирахуваної поправки дальності по цілі . Вирахувану поправку дальності по цілі визначають розрахунком або за допомогою графіка коефіцієнта стрільби.
Для визначення вирахуваного довороту від основного напрямку на ціль до топографічного довороту додають вирахувану поправку напрямку, що дорівнює сумі пристріляної поправки напрямку по реперу і поправки на різницю деривації по цілі та реперу ,.
Приклад 3 в умовах прикладу 1 та 2 визначити вирахувану дальність і вирахуваний доворот від основного напрямку по цілі, якщо .
Рішення: .
Zц = 0-04, ZR = 0-05, Z = (0-04) (0-05) = +0-01,
.
2 Заходи безпеки при роботі з боєприпасами
Роботи з ракетами і боєприпасами повинні проводитись під постійним контролем керівника, який добре знає їх будову, а також вимоги технічної документації, яка використовується при роботах. На початку робіт керівник повинен проінструктувати виконавців по заходам безпеки.
При проведенні робіт з боєприпасами ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
встановлювати вертикально на ґрунт або на кришки ящиків постріли унітарного заряджання, снаряди, міни, заряди в гільзах, а також перекочувати їх не паралельно один до одного;
ударяти по підривниках, засобах запалювання, а також ударяти боєприпаси один об один;
кренити підривники в снарядах ударом молотка по керну;
розкривати лопасті блока стабілізатора реактивних снарядів;
переносити вручну більше одного незакупореного пострілу, снаряда або міни калібру вище 57-мм;
переносити незакупорені остаточно споряджені снаряди (міни) калібру 152 мм і вище без підтримуючих пристроїв;
переносити боєприпаси на спині, плечі, в пошкодженій тарі, або кришкою тари вниз;
укладати тару з боєприпасами вверх дном або на бокові стінки;
кантувати, волочити, роняти, кидати тару з боєприпасами; постріли у циліндричній тарі дозволяється перекочувати;
проводити розбирання і охолощення боєприпасів, а також виготовлення навчальних боєприпасів із бойових;
застосовувати як навчальні експонати боєприпаси і їх елементи в бойовому спорядженні;
чистити гільзи до блиску;
рясно наносити мастило на дно капсульної втулки, а також заповнювати мастилом гнізда для ключа;
рясно змащувати вогнепередаточні отвори;
відновлювати затерте маркування на снарядах і гільзах, якщо його зміст точно не відомий;
перевіряти відсутність хитання снаряда в гільзі шляхом розкачки за снаряд або гільзу.
Під час проведення бойових стрільб:
обслуга гармати не повинна знаходитись в зоні екстракції, а також попереду щитового прикриття і в безпосередній близькості справа і зліва від нього;
при стрільбі на зменшених зарядах вилучені пучки пороху укладати в спеціальні ровики;
підривники і капсульні втулки повинні бути повністю вкручені в снаряди, якщо ні, то докрутити;
на підривниках повинні бути надіті запобіжні ковпачки;
корпуси снарядів не повинні мати тріщин, раковин від корозії, а також забоїн.
При стрільбі з самохідно-артилерійської установки:
пучки пороху, витягнуті з гільз при підготовці зарядів до стрільби, вкладати тільки в спеціально призначений ящик, кришка якого повинна бути постійно закритою;
викидати стріляні гільзи із бойового відділення необхідно одразу після кожного пострілу (з метою зменшення загазованості бойового відділення);
при веденні стрільби з подачею пострілів з ґрунту підношувачі боєприпасів і боєприпаси повинні знаходитись в безпечній зоні, позаду гармати.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ БЕЗ НЕОБХІДНОСТІ:
порушувати герметичність зарядів у гільзах;
виймати посилені кришки;
порушувати упаковку додаткових зарядів мінометних пострілів, а також згвинчувати установочні і запобіжні ковпачки і змінювати основні установки підривників.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вести стрільбу небезпечними в поводженні боєприпасами.
Небезпечними в поводженні вважаються наступні ракети і боєприпаси:
остаточно спорядженні боєприпаси, які упали з висоти більше 1м (для пострілів з підривником РГМ-2 або РГМ-2М – з висоти більше 0,85 м);
ракети без тари, які упали з будь-якої висоти, а в тарі – з висоти більше 0,5 м;
зі слідами ударів і задимленості на снарядах, мінах, головних частинах реактивних снарядів, або на корпусах головних підривників;
з підривниками, у яких порвані або пом’яті мембрани;
остаточно споряджені постріли, снаряди, міни, ракети, піддані дії вибуху, пожежі, бомбардуванню або артилерійському обстрілу, а також ті, що побували в авіа-, авто- та залізничних катастрофах.
У військах дозволяється знищувати наступні групи боєприпасів:
небезпечні в поводженні;
ті, що не вибухнули на місці падіння після пострілу.
Боєприпаси, що підлягають знищенню, КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ закопувати у землю або топити в ріках і водоймищах.
Робота по знищенню боєприпасів відноситься до числа найбільш небезпечних. Керівниками таких робіт повинні призначатися досвідчені офіцери, які добре знають будову боєприпасів, правила роботи з ними і особисто вміють проводити підрив, або фахівці інженерної служби.
Команди підривників призначаються з найбільш підготовлених і дисциплінованих військовослужбовців, які пройшли спеціальну підготовку і успішно склали залік з правил проведення підривних робіт. Допуск до виконання підривних робіт кожного військовослужбовця проводиться наказом по частині.
Для підриву небезпечних у поводженні боєприпасів з дозволу командира об’єднання або начальника гарнізону вибирається спеціальне місце, яке віддалене від житлових, виробничих і господарчих споруд на відстань не менше 2,5 км. Найкращим місцем для підриву є яр, розташований далеко від доріг і населених пунктів.
При доставці небезпечних боєприпасів до місця підриву необхідно дотримуватись таких заходів безпеки:
для перевезення небезпечного вантажу використовувати тільки справний транспорт;
кабіна водія зі сторони кузова захищається екраном із мішків або ящиків з піском;
боєприпаси в кузові автомобіля укладаються в один ряд на тирсу, пісок або мати і перевозяться до місця підриву тільки в супроводі офіцера;
транспорт з боєприпасами повинен слідувати до пункту підриву зі швидкістю, яка не перевищує: для ґрунтових доріг – 15 км/год., по шосе – 30 км/год.;
особам супроводження забороняється сідати на транспорт з боєприпасами;
на транспорті, який завантажений небезпечними боєприпасами, категорично забороняється перевозити інші боєприпаси, майно, засоби підриву;
населення, яке проживає в радіусі 5 км від місця підриву боєприпасів повинно бути сповіщене про час і місце підриву;
за дві години до початку підриву виставляється оточення, яке не повинне дозволяти рух людей, транспорту, худоби в радіусі 2 км від місця підриву;
боєприпаси складати в 200 м від пункту підриву, звідти підвозити їх або підносити вручну на носилках;
на відстані не менше 150 м від місця підриву вирити рови для укриття людей і розташування підривного майна;
підрив боєприпасів проводити тільки по одному;
боєприпаси можна підривати електричним або вогневим способом.
Підрив вогневим способом проводиться в крайніх випадках при відсутності підривних машинок і електродетонаторів.
Вага активного заряду для підриву снарядів береться залежно від калібру снарядів:
для калібру до 37 мм - 0,2кг;
для калібру до 76 мм - 0,4кг;
для калібру до 107 мм - 0,6кг;
для калібру до 122 мм - 0,8кг;
для калібру до 152 мм - 1,0кг;
для калібру вище 152 мм - 1,2кг;
ручні гранати - 0,2 кг.
Укладати активний заряд на гільзу при підриві унітарних патронів забороняється.
Перед приготуванням запалювальних трубок керівник повинен випробувати вогнепровідний шнур на швидкість горіння. Час горіння вогнепровідного шнура повинен у два рази перевищувати час, необхідний особі, що проводить підрив, для відходу в укриття. Вогнепровідний шнур запалює керівник робіт.
При підриві електричним способом ручка від підривної машини повинна знаходитись тільки у керівника робіт.
Виходити з укриття після підриву дозволяється тільки через 5 хв., а якщо трапилася відмова, то тільки через 15 хв.
Особам, які працюють на підриві, дозволяється виходити з укриття тільки по сигналу керівника “ВИХОДЬ”.
На початку робіт керівником перевіряється знання особовим складом команди підривників вимог заходів безпеки, встановленого порядку виконання робіт, вказуються місця укриття.
При підривних роботах необхідно дотримуватись суворої дисципліни. Всі вказівки керівника робіт виконувати точно і негайно. Осіб, які не знають правил виконання робіт, негайно видалити з пункту підриву. Про виконання підривних робіт необхідно зробити запис в журналі обліку підривних робіт. Журнал в період робіт повинен знаходитись на пункті підриву у керівника робіт. Крім того, на знищення боєприпасів повинен складатися акт з вказівкою номенклатури, кількості і виробничих даних боєприпасів, а також несправностей, за якими знищені боєприпаси було віднесено до числа небезпечних у поводженні.
По закінченні робіт місце підриву повинно бути ретельно прибране і оглянуте. Огляд повинен проводитись особисто керівником робіт.
Снаряди і міни, які не вибухнули на місці падіння після пострілу, вважаються особливо небезпечними. Ніяких робіт з ними, крім підриву на місці, не проводиться.
Особливо небезпечні снаряди (міни) підривають, дотримуючись наступних правил безпеки:
забороняється переміщати і перевертати снаряди;
підрив проводити безпосередньо на місці падіння, для цього зі снаряду обережно вилучити шар ґрунту;
активний заряд обережно укладати на вільну від ґрунту поверхню снаряду (міни), і закріпити за допомогою дерну так, щоб площина їх стику була найбільшою.
Крім перелічених правил безпеки, необхідно дотримуватись усіх заходів, які викладені для підривних робіт з боєприпасами.
Акт на знищення снарядів, які не вибухнули на місці падіння при стрільбі, не складається. Роботи по підриву боєприпасів ведуться тільки в світлий час доби з таким розрахунком, щоб встигнути прибрати місце підриву. Боєприпаси, які не встигли підірвати, і підривне майно на ніч залишати без охорони забороняється.
Ознаками стріляних і тих, що не вибухнули, боєприпасів є:
сліди нарізів на ведучому паску снарядів;
опалена фарба на корпусі боєприпасів;
рвані залишки хвостового патрона в трубці стабілізатора міни.
При організації експлуатації озброєння, особливу увагу необхідно звернути на забезпечення безпеки при роботі з боєприпасами, при розвантаженні і завантаженні їх на різні види транспорту. В цьому випадку особовий склад і керівник робіт повинні добре знати відповідні правила безпеки і суворо виконувати їх.
Боєприпаси, якими комплектуються конкретні зразки озброєння, мають високу надійність. Це дозволяє зберігати їх тривалий час.
На артилерійських складах роботи з боєприпасами проводяться під час приведення їх у остаточне спорядження, а також під час технічного огляду, регламентних робіт і їх ремонту. Для цього спеціально обладнуються постійні або тимчасові пункти робіт, розташовані на відстані не менше 40 м від місць зберігання боєприпасів, інших будівель і споруд. Проводити наведені роботи в місцях зберігання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Під час роботи пункту для зберігання матеріалів, що витрачаються, у 20 м від пункту і у 40 м від місць зберігання боєприпасів обладнується комора (льох). Майданчики, відведені під пункти, повинні бути вирівняні і очищені від сухої трави.
При роботі з боєприпасами на пункті робіт ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
знаходитись на пункті особам, які не приймають участь в роботах;
захаращувати територію пункту будь-яким майном;
починати роботи без призначення пожежного розрахунку та його інструктажу;
проводити роботи без наявності на пункті укомплектованого протипожежного щита, засобів звукової, пожежної сигналізації та телефонного зв’язку з черговим по частині або пожежною командою;
використовувати для проведення робіт несправне або не вказане у додатку 34 Руководства по ЭРАВ, Ч.І. обладнання, пристосування та інструмент;
проводити одночасно роботи з боєприпасами більш ніж одного виду, однієї партії;
перекочувати боєприпаси з однієї операції на іншу по столах без дерев’яних рейок або рейок з кольорових металів;
мати на столах виступаючі кріпильні деталі;
збирати і зберігати відпрацьований обтиральний матеріал не в спеціальних металевих ящиках (в кінці робочого дня його спалюють у спеціально відведеному місці зовні території складу);
залишати на пункті по закінченні робіт боєприпаси та матеріали, боєприпаси повертають у сховище, а матеріали у комору.
Кожного дня після закінчення робіт проводяться прибирання пункту та ретельна перевірка відповідності кількості прийнятих на пункт і зданих боєприпасів.
В сучасних умовах боєприпаси дозволяється перевозити залізничним, водним, автомобільним, повітряним, гужовим транспортом і у в’юках. При цьому треба точно дотримуватися певних правил, які встановлені для кожного виду транспорту. Найкращим видом транспорту для перевезення боєприпасів на великі відстані є залізничний, велике значення для транспортування боєприпасів має повітряний транспорт. Але найчастіше використовується автотранспорт.
При всіх видах транспортування боєприпасів необхідно виконувати наступні правила безпеки:
перевозити боєприпаси тільки в своїй штатній і справній закупорці;
не перевищувати встановлених норм вантажопідйомності для одного виду транспорту;
перевозити боєприпаси тільки на справних транспортних засобах;
суворо дотримуватись умов сумісного перевезення за ступенем небезпечності вантажу.
Якщо транспортні засоби мають спеціальне обладнання (касети, стелажі), транспортування боєприпасів може проводитися без тари.
При завантаженні (розвантаженні) боєприпасів на залізничний транспорт необхідно дотримуватися наступних правил:
завантаження (розвантаження) боєприпасів проводити тільки в установлених місцях;
вагони, які знаходяться під завантаженням (розвантаженням), повинні бути закріплені гальмівними башмаками;
боєприпаси завантажуються тільки в справні і чисті вагони, які мають технічний паспорт;
перед завантаженням люки вагонів закриваються, а запори люків скріплюються дротом;
після завантаження, двері щільно закриваються, запори скріплюються дротом і пломбуються;
боєприпаси і ракети завантажуються рівномірно по всій площі вагону і розташовуються віссю симетрії поперек вагону, за винятком тих, які по габаритах у такому порядку не укладаються (укладати під кутом до напрямку руху).
Перед транспортуванням боєприпасів автомобільним транспортом, водії повинні бути проінструктовані з правил їх перевезення, а їх автомобілі повинні мати:
справний вогнегасник, закріплений зовні кабіни;
азбестове (повстяне) покривало розміром 1 х 1,5 м;
червоний прапорець по лівому борту (22х32 см, древко довжиною 40 см);
стяжки (ланцюги) бортів;
трос буксирний м’який або буксир жорсткий.
При транспортуванні боєприпасів ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
перевозити в кузовах автомобілів і причепів разом з ракетами і боєприпасами паливо і мастильні матеріали;
застосовувати джерела відкритого вогню для полегшення запуску двигуна;
палити і розводити вогонь ближче 40 м від транспортних засобів;
проводити заправку шляхом переливання пального з баків одного автомобіля в баки іншого;
використовувати несправні автомобілі та автомобілі, що не мають засобів пожежегасіння;
перевозити боєприпаси в несправній закупорці;
допускати укладку верхнього ящика вище бортів кузова більше ніж на половину висоти ящика, а при висоті ящика до 16 см – більше ніж на одну третину його висоти.
Швидкість руху залежить від часу доби, стану доріг і ваги вантажу. Для відпочинку і привалів колона з’їжджає з дороги і зупиняється на ближче 50 м від неї. Зупинки дозволяються тільки поза населеними пунктами і призначені для огляду, перевірки стану вантажу і для заправки автомобілів.
Заправка паливом і мастильними матеріалами транспортних засобів, завантажених боєприпасами, проводиться з дотриманням наступних заходів безпеки:
машина, яка заправляється, зупиняється не ближче 2 м від бензозаправника;
наступна машина розташовується не ближче 10 м від тієї, яка заправляється;
при масовій заправці виставляється протипожежний пост з засобами пожежегасіння;
двигуни машин, які заправляються, повинні бути зупинені;
у випадку обливання машини паливом вона відводиться на буксирі, від місця заправки.
В сучасних умовах велике значення для перевезення боєприпасів має повітряний транспорт. При цьому особлива увага приділяється справності закупорки, надійному закріпленню ящиків, яке не дозволить їм зміститися під час транспортування. При перевезенні повітряним транспортом необхідно враховувати, що на великих висотах може відбутися розгерметизація боєприпасів.
Дальність перевезення боєприпасів всіма видами транспорту не має обмежень.
3 Визначити зближення меридіанів по карті для ВП з координатами Х = 13750 У = 43900. Карта У – 33 – 65 – А (Глухово).
Розв’язання:
γ = γц.к. ± Δγ.
Δγ – поправка в зближення меридіанів за зміщення від центру листа карти у напрямку ЗАХІД – СХІД. Визначається за допомогою додатка 4 по повній координаті Х у км, та відстані (Д) від центра листа по У у км.
γц.к – визначають у лівому нижчому куту карти, γц.к = – 0 – 12.
Х = 6013 км, Д = 5 км. у додаток 4 – Δγ = + 0 – 01.
γ = (– 0 – 12) + (0 – 01) = – 0 – 11.
Білет № 46