3 Із представлених зразків вибрати лакофарбовий матеріал, що застосовується для ґрунтування металевих поверхонь.

Найкращим матеріалом для ґрунтування металевих поверхонь є ґрунтовка ГФ-021 червоно-коричневого кольору.

Білет № 43

1 Призначення схеми орієнтирів. Порядок вибору орієнтирів і складання схем орієнтирів.

Орієнтирі призначають з метою забезпечення швидкої і надійної передачі (прийому) цілевказівок і докладів про розвідані цілі, а також, визначення місцеположення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів.

Орієнтири вибирають з права наліво по рубежах від себе до противника. Кількість орієнтирів повинна бути невеликою і кожному із них присвоюється свій номер.

За орієнтири вибирають окремі ясно спостережні місцеві предмети, які противник не може знищити і відносно яких легко передавати цілевказівки.

Всі орієнтири старшого начальника, які спостерігаються з даного спостережного пункту, являються обов'язковими для підрозділів розвідки. Їх вносять в схему орієнтирів і за ними зберігаються номери, присвоєні старшим начальником.

В ході наступу по мірі просування вперед призначають нові орієнтири. В обороні орієнтири вибирають як перед переднім краєм, так і в глибині оборони своїх військ.

По кожному орієнтиру визначають із спостережного пункту дирекційний кут і дальність, і готують схему орієнтирів. Дальності до орієнтирів визначають за допомогою приладів, по карті або на око, кути визначають за допомогою приладів.

Схема орієнтирів являє собою креслення вільного масштабу, на яке в перспективному вигляді наносять орієнтири в смузі (секторі) розвідки. При перенесенні схеми орієнтирів на чистий аркуш паперу наносять:

- умовний знак спостережного пункту, з якого ведуть спостереження і підписують його координати;

- лінію основного напрямку стрільби і біля кінця цієї лінії підписують дирекційний кут основного напрямку;

- орієнтири із збереженням їх вигляду і відносного розміщення на місцевості (ближній - ближче, дальній далі від точки СП) і біля кожного орієнтира підписують умовну назву орієнтира його номер, дирекційний

кут і дальність до нього в метрах;

- напрямок (лінії) з точки спостережного пункту на орієнтир; при цьому прокреслена лінія повинна підходити до тієї точки орієнтира на яку візувалося перехрестя приладу при вимірюванні кутів.

В заголовку схеми вказують, для якого спостережного пункту вона складена. Внизу схема підписується тим, хто її робив і вказується дата відпрацювання.

2 Зміст обробки результатів пристрілювання репера.

Суть обробки результатів пристрілювання (створення) реперів полягає у визначенні пристріляних поправок дальності і напрямку, та підготовки до перенесення вогню по цілі від репера. Для визначення пристріляних поправок дальності (напрямку) віднімають від пристріляної дальності по реперу (пристріляного довороту від основного напрямку) топографічну дальність (топографічний доворот) по реперу.

Для визначення пристріляних поправок, як ми бачимо, необхідно мати топографічні та пристріляні дані по реперу. Топографічні дальність і доворот визначають графічно за допомогою приладу управління вогнем або аналітичним способом. Дійсний репер наносять на прилад управління вогнем за його координатами, а фіктивний репер  за результатами визначення центру групи розривів снарядів.

Пристріляну дальність знаходимо за пристріляними установками прицілу та рівня. Якщо установка рівня при пристрілюванні (створені) репера відповідає перевищенню репера над вогневою позицією, то знайдена по таблицям стрільби дальність, яка відповідає пристріляній установці прицілу, буде дорівнювати пристріляній дальності до репера.

Для визначення пристріляної дальності до репера, коли установка рівня при пристрілюванні (створені) репера не відповідає перевищенню репера на вогневою позицією, діють в такій послідовності:

1. Визначають пристріляний кут підвищення по реперу ;

2. Знаходять кут місця репера ε_R = ;

3. Знаходять приблизний кут прицілювання для визначення поправки кута прицілювання на кут місця репера

α¹ = φ– ε_R;

4. За приблизним кутом прицілювання і кутом місця репера знаходять в таблицях стрільби поправку кута прицілювання на кут місця репера

α¹

ε_R

5. Знаходять поправку на перевищення репера Δφ_R = ε_R + Δα;

6. Розраховують пристріляний кут прицілювання по реперу:

α= φ– Δφ_R;

Під час мортирної стрільби, а також, коли таблиці стрільби мають поправку на перевищення цілі, її знаходять за пристріляним кутом підвищення та перевищенням репера над вогневою позицією.