1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.

на різнобій ,

де Рів_Vо - поправка у рівень на різнобій, тис.;

Х_V - поправка дальності на зміну початкової швидкості на 1%, м;

V₀ - різнобій даної гармати відносно основної, %;

Х_ТИС - зміна дальності при зміні кута прицілювання на одну тисячну, м.

2 Призначення, основні ттх та склад 152-мм сг 2с3м.

Загальна будова 152-мм гаубиці 2А33.

152-мм гаубиця 2А33 є основним озброєнням самохідної гаубиці 2С3М і забезпечує виконання бойових задач, що стосуються їх призначення.

Технічні характеристики гаубиці 2А33:

балістичні:

- калібр, мм	152,4
- початкова швидкість снаряда (ОФ, заряд повний), м/с	652
- найбільший тиск порохових газів у стволі, кгс/см2 (МПа)	2350 (235)
- найбільша дальність стрільби, м: з використанням механічного прицілу; з використанням оптичного прицілу	17300 4000
конструктивні :
- початковий тиск у накатнику, кгс/см2 (МПа)	63-66 (6,3-6,6)
- кількість рідини: у накатнику, л у гальмі відкоту	0,5 13,5
тиск у зрівноважувальному механізмі при куті підвищення ствола 60°, кгс/см2 (МПа)	59-69 (5,9-6,9)
масові:
- маса ствола, кг	1505
- маса клина затвора, кг	85

Основними частинами гаубиці є: ствол із затвором; противідкотні пристрої; лафет.

Ствол із затвором призначений для здійснення направленого пострілу. Противідкотні пристрої забезпечують пружне з'єднання ствола з лафетом, завдяки чому сила дії пострілу на лафет зменшується в 30...40 разів, а це допомагає забезпечити стійкість та нерухомість гармати під час стрільби (що є досить важливою умовою підвищення скорострільності та ефективності стрільби), збільшити працездатність лафета та зменшити його масу. Ствол із затвором та противідкотні пристрої утворюють відкотну частину гармати, яка під час пострілу виконує зворотно-поступальний рух (відкот-накат), забезпечуючи роботу автоматики затвора і ослабляючи дію пострілу на лафет. Лафет гармати виконує функції бойового станка при стрільбі та візка при транспортуванні. Він здійснює зв’язок гармати з ґрунтом, забезпечує необхідне положення ствола в просторі. Лафет призна-чений для: опори ствола; зміни його положення в просторі; забезпечення стійкості та нерухомості гармати під час пострілу. До його складу входять: люлька; приціл; механізми наведення; зрівноважувальний механізм; башта; корпус базової машини з ходовою частиною; додаткове обладнання.

Люлька - це частина лафету, яка призначена для направлення ствола під час відкоту і накату, опори ствола, дії на ствол при наведенні. Цапфами люлька опирається на лодиги башти і за допомогою підйомного механізму може повертатися у вертикальній площині разом зі стволом і противідкотними пристроями.

Цапфи - циліндричні вставки в гнізда люльки, за допомогою яких люлька шарнірно з'єднана з лодигами башти.

Відкотна частина (ствол, затвор, противідкотні пристрої), приціл та люлька гармати складають підйомну частину гармати, поворотом якої відносно цапфених гнізд башти здійснюється вертикальне наведення ствола гармати за допомогою підйомного механізму.

Башта служить для розміщення підйомної частини гармати, механізмів наведення, зрівноважувального механізму та виконує функцію верхнього станка (баштового типу) і щитового прикриття. З’єднання з корпусом за допомогою підшипника (погона) дозволяє башті повертатися навколо вертикальної осі стосовно корпусу, змінюючи при цьому напрям стрільби. Наведення гармати у вертикальній площині здійснюється підйомним механізмом, а в горизонтальній площині забезпечується поворотом башти стосовно корпусу базової машини за рахунок взаємодії корінної шестерні механізму повороту башти, встановленого в башті, із зубча­тим вінцем погона базової машини. Наведення можна здійснювати від ручного та електричного приводів з різними кутовими швидкостями.

Зрівноважувальний механізм призначений для зменшення моменту незрівноваженості підйомної частини гармати стосовно осі цапф гармати з метою полегшення роботи навідника. Зрівноважувальну силу механізму створюють стиснутий газ та пружина. Башта з підйомною частиною гармати, механізмами наведення і зрівноважувальним механізмом складають поворотну частину гармати, поворотом якої стосовно корпусу здійснюється горизонтальне наведення гармати за допомогою поворотного механізму. Корпус призначений для розміщення поворотної частини гармати, силової установки, трансмісії, ходової частини та інших складових. Він забезпечує стійкість і нерухомість гармати при пострілі.

Ходова частина гармати призначена для транспортування гармати.

Приціли призначені для забезпечення наведення гармати при стрільбі з закритих вогневих позицій: механічний приціл – у вертикальній площині; панорама – у горизонтальній площині. Приціл прямої наводки призначений для прицілювання при стрільбі прямою наводкою.

3 Розрахувати коректуру за допомогою ПРК при пристрілюванні за допомогою спряженого спостереження, якщо отримані спостереження: лівий П 40, правий П 45. Данні для підготовки ПРК. Д_К (лівого) = 2400 м, Д_К (правого) = 1850 м, = 7000 м, αл =1-20, αп = 3-30, γ = 2-10, ΔХтис = 20. Вогнева позиція − з ліва від пунктів спостереження.

Розв’язання:

Приціл менше 2, доворот лівіше 0-10.

Білет № 49

1 Призначення, характеристика та будова ствола

Ствол - це пристрій, у якому відбувається перетворення хімічної енергії бойового заряду в кінетичну енергію снаряда, призначений для здійснення направленого пострілу і надання снарядові необхідної лі­нійної та кутової швидкості.

Ствол 152-мм гаубиці 2А33 типу моноблок з нарізкою постійної крутизни, пристроєм для вентиляції каналу ствола ежекторного типу та двокамерним дульним гальмом віконного типу.

Ствол складається з : труби (3); казенника (1); муфти (2); пристрою вентиляції (4); дульного гальма (5).

Труба (1) - основна частина ствола; виконує головне його призначення. Передня частина труби називається дульною частиною, задня - казенною частиною. Зовнішня поверхня труби ділиться на конічну та циліндричну частини. Циліндрична частина труби сприймає найбільший тиск порохових газів при пострілі, тому стінки її роблять більш товстими, ніж конічної частини.

У зв’язку з тим, що тиск порохових газів у напрямі дульної частини поступово знижується, товщина стінок труби у цьому напрямі поступово зменшується.

Рисунок 3 - Ствол:

1 -казенник; 2 – муфта; 3 – труба; 4 – пристрій вентиляції; 5- дульне гальмо.

Внутрішня порожнина труби називається каналом ствола і поді­ляється на каморну та напрямну частини, які обмежені дульним та казенним зрізом і з'єднуються між собою з'єднувальним конусом.

Каморна частина ствола призначена для розміщення гільзи з бойовим зарядом та запояскової частини снаряда. З одного боку вона обмежена казенним зрізом, а з іншого - початком напрямної частини.

Напрямна частина ствола призначена для надання снарядові направленого польоту з певною початковою лінійною та кутовою швидкістю. З одного боку вона обмежена каморною частиною, а з іншого - дульним зрізом. Напрямна частина має 48 нарізів постійної крутизни, чим забезпечується гіроскопічна стабілізація снаряда в польоті.

Казенник (1) - частина ствола, що має затворне гніздо під клин затвора, який замикає канал ствола під час пострілу. Він призначений для розміщення більшості механізмів затвора і забезпечує необхідну масу відкотної частини та положення центра мас підйомної частини гармати.

Корпус казенника має складну конфігурацію з великою кількі-стю гнізд, каналів та отворів для розміщення деталей та механізмів за-твора та противідкотних пристроїв.

Труба(3) з'єднана з казенником за допомогою муфти (2). Правильність їх взаємного положення фіксується шпонкою, яка закріплюється гвинтом.

Дульне гальмо (5) - надульний газодинамічний пристрій, що призначений для поглинання частини кінетичної енергії відкотної частини гармати під час пострілу. Він нагвинчується на трубу і фіксується стопорами. Правильність взаємного положення труби та дуль­ного гальма можна визначити за рисками, що нанесені на них.

Дульне гальмо – двокамерне, віконного типу. Ефективність його досягає 50% (тобто частина енергії, що поглинається дульним гальмом під час пострілу, становить 50%; інша частина кінетичної енергії поглинається противідкотними при строями, механізмами затвора та йде на переборення сил тертя).

Центральною перегородкою дульне гальмо розділене на дві камори, а кожна з них має по два вікна. Тиск порохових газів на перегородку викликає активну складову дії гальма, а витікання їх під кутом до осі каналу ствола через вікна з високою швидкістю веде до виникнення реактивної сили тяжіння. Взаємна дія активної та реактивної сил призводить до поглинання значної частини кінетичної енергії відкотної частини гармати.

Спереду на дульному гальмі нанесені взаємно перпендикулярні риски, які використовуються при перевірці прицільних пристроїв.

Пристрій вентиляції каналу ствола (ежекторний пристрій) призначений для зменшення загазованості бойового відділення порохо­вими газами.

Кожух, гайка та півкільця, разом з зовнішньою поверхнею ствола створюють об’єм, який під час пострілу заповнюється порохови­ми газами.

Кулькові клапани забезпечують пропускання газів в одно­му напрямі і заповнення ресивера; витікання газів після того, як снаряд залишить ствол, відбувається через сопла, спрямовані у бік дульного зрізу. Висока швидкість витікання газів через сопла створює розрідження, що і забезпечує вентиляцію каналу ствола.

Рисунок 4 - Пристрій вентиляції каналу ствола:

1 - гайка; 2 - два півкільця; 3 - кульковий клапан; 4 - кожух ресивера; 5 - сопло

Гайка ежекторного пристрою стопориться гребінцем, який закріплюється двома гвинтами.