- •1 Міра кутів в артилерії.
- •2 Збройні сили України, їх склад і призначення.
- •3 Провести сортування боєприпасів на вогневій позиції.
- •1 Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
- •2 Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого пострілу.
- •1 Залежність між кутовими та лінійними величинами.
- •2 Точка наводки і вимоги до неї.
- •3 Розрахувати розмір траншеї, якщо розвідник спостерігав її під кутом 0 – 30, а відстань до неї 1500 м.
- •1 Склад артилерійської гармати. Загальна будова гармати. Типові схеми будови артилерійських гармат
- •2 Призначення, організаційно-штатна структура механізованого батальйону.
- •1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний та поперечній масштаби. Порядок вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабів.
- •2 Склад і призначення противідкотних пристроїв. Призначення, характеристика і будова гальма відкоту
- •Дія гальма відкоту, його тепловий режим:
- •1 Підготовка стрільби та управління вогнем прямою наводкою. Визначення установок для стрільби. Вибір точки прицілювання.
- •2 Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що пред’явлені до неї.
- •3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати тривалість артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура танкового батальйону.
- •2 Види технічного обслуговування і ремонту.
- •1 Напрямки, які прийняті за початкові при вимірюванні та побудові кутів. Істинний і магнітний азимути, дирекційний кут та взаємозв`язок між ними.
- •2 Що називається вогневою позицією?
- •1 Розсіювання снарядів (суть, властивості закону розсіювання, заходи щодо зменшення розсіювання).
- •1 Різноманітність початкових швидкостей.
- •2 Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби.
- •3 Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його із гармати.
- •2 Полярні координати точок. Суть перетворення полярних координат у прямокутні.
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура самохідного артилерійського дивізіону 2с3.
- •2 Мета, терміни і місце проведення контрольного огляду
- •1 Визначення коректури трубки якщо факел догорає на землі.
- •2 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами.
- •3 Прочитати маркування на снаряді.
- •1 Зміст роботи старшого офіцера батареї і вогневих взводів на закритій вогневій позиції до доповіді старшого офіцера батареї про готовність батареї до ведення вогню.
- •2 Прямокутні координати точок. Перетворення прямокутних координат точок у полярні графічним способом.
- •1 Балістична підготовка стрільби артилерії( завдання, визначення ).
- •2. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •1 Зміст робочої карти командира артилерійського підрозділу.
- •2 Експлуатаційна документація зразка озброєння
- •1 Метеорологічна підготовка стрільби артилерії (завдання, бюлетень „Метеосередній”).
- •1 Група (4 цифри)
- •2 Контроль точності орієнтування гармат в основному напрямку стрільби.
- •3 Вибрати мастило для змащення ствола гармати.
- •1 Зміст повної підготовки (суть, роботи після отримання вогневого завдання).
- •2 Оборона. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Система вогню взводу в обороні.
- •1 Наступ. Мета наступу. Способи переходу до наступу. Бойовий порядок і бойові завдання механізованого взводу в наступі.
- •2 Кут місця цілі. Порядок аналітичного визначення кута місця цілі.
- •1 Визначення топографічної дальності до цілі, довороту від основного напрямку й кута місця.
- •2 Зближення меридіанів, його суть та способи визначення. Порядок визначення зближення меридіанів за картою.
- •3 Вибрати рідину, якою заповнюються противідкотні пристрої гармати.
- •1 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні.
- •2 Лафет артилерійської гармати та його склад
- •1 Визначення вирахуваних даних по цілі.
- •2 Що вказують в наказі при введенні озброєння в експлуатацію?
- •1 Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанція між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок.
- •2 Поправка бусолі. Порядок визначення поправки бусолі по карті і на місцевості.
- •1 Побудова грп на аркуші паперу в клітинку.
- •2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів.
- •1 Які дані заносяться у формуляр?
- •2 Які боєприпаси не допускають до стрільби?
- •1 Визначення топографічних даних по карті за допомогою ак-3(4) та мпл-50.
- •2 Періоди вогневого ураження противника в обороні.
- •3 Прочитати тавро на підривнику.
- •1 Зміст топогеодезичної прив’язки вп та сп. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки.
- •2 Засоби експлуатації артилерійського озброєння
- •1 Коефіцієнт віддалення (Кв) (призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса.
- •3 Визначити придатність снаряда і гільзи до пострілу.
- •1 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.
- •2 Що називається кутоміром (рисунок)?
- •1 Крок кутоміра (Кк)( призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Призначення та класифікація комплектів зіп.
- •1 Періоди вогневого ураження противника в наступі.
- •2 Призначення та робота підйомного механізму гармати
- •1 Зміст та порядок пристрілювання за сзр при пз менше 5-00, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в наступі.
- •1 Порядок пристрілювання за сзр при пз 5-00 та більше, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Дії взводу управління та робота командира взводу в обороні.
- •1 Спостережні пункти, їх види і призначення, вимоги до них.
- •2 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням магнітної стрілки бусолі.
- •1 Підготовка прк до роботи (навести приклад).
- •2 Призначення ,ттх и комплект паб – 2а.
- •1 Суть і умови застосування пристрілювання за допомогою далекоміра, спряженого спостереження
- •2 Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням
- •1 Призначення, комплект та ттх дак – 2
- •Ттх квантового далекоміра
- •2. Призначення та робота поворотного механізму гармати.
- •1 Порядок пристрілювання за допомогою далекоміра при пз 5-00 і більше.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат полярним способом.
- •Полярний спосіб.
- •3 Визначити придатність манометра до використання.
- •1 Ураження нерухомих спостережених окремих та групових цілей глибиною менше 100 м.
- •2 Документи, що ведуться на командно-спостережному пункті.
- •3 Прочитати маркування на закупорці
- •1 Призначення, функція та характеристика затвора.
- •Призначення, будова і дія основних механізмів затвора
- •2 Призначення ксп, бокового та передового спостережних пунктів. Зміст підготовки пунктів до роботи. Вимоги до міста для спостережного пункту.
- •1 Документи, що ведуться на вогневій позиції.
- •2 Ураження групових цілей глибиною більше 100 м.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на миттєву дію
- •1 Бойовий порядок батареї в обороні та наступі. Бойові можливості батареї.
- •2 Коректування вогню під час стрільби на ураження.
- •1 Суть перенесення вогню від репера (умови його застосування).
- •2 Робота командира артилерійської батареї з підготовки батареї до бойових дій в обороні.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на інерційну дію із сповільненням.
- •1 Пристрілювання дійсного репера. Умови закінчення пристрілювання, пристріляні установки реперу. Пристрілювання дійсного репера за сзр проводять, якщо поправка на зміщення менше 5-00.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат висячим ходом у 2 – 3 сторони.
- •3 Із представлених зразків вибрати лакофарбовий матеріал, що застосовується для ґрунтування металевих поверхонь.
- •1 Призначення схеми орієнтирів. Порядок вибору орієнтирів і складання схем орієнтирів.
- •2 Зміст обробки результатів пристрілювання репера.
- •По αзнаходимо д
- •1 Створення наземного фіктивного репера.
- •2 Документи, що ведуться на спостережних пунктах.
- •1 Перенесення вогню від репера для поразки спостережних та не спостережних цілей.
- •2 Заходи безпеки при роботі з боєприпасами
- •1 Періодичне і безперервне освітлення місцевості, умови застосування, потрібна кількість гармат.
- •2 Робота старшого офіцера батареї після доповіді про готовність до ведення вогню.
- •3 Визначити найменші приціли для заряду повного (сг 2с3, г д-30).
- •Найменші приціли (д-30)
- •Найменші приціли (2с3м)
- •1 Визначення коректури рівня (трубки) під час пристрілювання висоти згоряння факелу освітлювального снаряда (міни).
- •2 Призначення підривників та склад їх вогневого кола
- •Ударник
- •Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.
- •2 Призначення, основні ттх та склад 152-мм сг 2с3м.
- •2 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на уступ та її складові.
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на перевищення та її складові.
- •2 Організація зберігання артилерійського озброєння у військах
- •Умови зберігання різних видів озброєння
2 Лафет артилерійської гармати та його склад
Лафет - при стрільбі - функції бойового станка;
- при транспортуванні - функції візка.
3 На вогневій позиції батарея 152- мм СГ 2С3, снаряди БП-540, заряд спеціальний. Висота цілі 1,1 м. Визначити дальність прямого пострілу за допомогою таблиць стрільби.
Розв’язання:
По висоті траєкторії рівній висоті цілі 1,1 метра входимо в Таблицю стрільби для снаряда БП-540 і визначаємо, що дальність прямого пострілу 600 метрів.
Білет № 20
1 Визначення вирахуваних даних по цілі.
Д - вирахована дальність стрільби, дальність при стрільбі, на яку дійсна траєкторія пройде через ціль.
Д = Д+ ΔД
ΔД - вирахована поправка дальності на вплив метео і балістичних умов стрільби від табличних;
- вирахований доворот цілі від основного напрямку на ціль -/правіше „+”, лівіше – „-” при стрільбі, на якому дійсна траєкторія пройде за напрямком через ціль:
= + Δ
Δ - вирахована поправка напрямку вплив метео і балістичних умов стрільби від табличних значень.
Δ - поправка на кут підвищення цілі відносно ВП:
Δ = ц + (Δ)
де Δae - поправка кута прицілювання на кут місця цілі.
2 Що вказують в наказі при введенні озброєння в експлуатацію?
3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати час початку і закінчення артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:
Розв’язання:
1. Визначаємо тривалість другого вогневого нальоту по об’єктам атаки:
2. Визначаємо тривалість артилерійської підготовки контратаки:
3. Визначаємо час початку і закінчення АПКА:
4. Відповідь: час початку АПКА 9 годин 50 хвилин, час закінчення АПКА 10 годин 06 хвилин, тривалість АПКА 16 хвилин.
Білет № 21
1 Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанція між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок.
Підрозділи можуть пересуватися різними способами: проведення маршу своїм ходом; залізничним; водним; повітряним транспортом або комбінованим способом.
Основним способом пересування підрозділів є марш.
Марш - організоване пересування військ в колонах по дорогах і колонних шляхах з метою своєчасного виходу в призначений район або на вказаний рубіж. При цьому особовий склад, бойова техніка і необхідні матеріали, запаси (частин, підрозділів) повинні бути в повній готовності до виконання поставленого завдання.
Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником. Марш здійснюється скрито, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в ході бойових дій та у глибокому тилу своїх військ і вдень.
Головними показниками маршу є:
- середня швидкість руху;
- величина добового переходу;
- загальна протяжність маршруту.
В умовах рівнинної середньо пересіченої місцевості для змішаних і танкових колон середня швидкість руху може бути 20-25 км/год. Автомобільні колони можуть рухатися зі швидкістю 25-30 км/год та більше.При здійсненні маршу у горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку, в сильний дощ, туман та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15-20 км/год. Під час здійснення маршу у пішому порядку середня швидкість руху може бути 4-5 км/год, на лижах - 5-7 км/год.
Величина добового переходу - це відстань, яку підрозділи проходять за добу при здійсненні маршу. Вона залежить від середньої швидкості руху і фізичних можливостей водіїв транспортних і бойових машин. При вказаній середній швидкості руху (для змішаних колон 20-25 км/год., для автомобільних 25-30 км/год. та безпосередньо на рух 10-12 годин (нормальна тривалість роботи водія при здійсненні маршу в середніх дорожніх умовах), величина добового переходу може бути:
- для змішаних колон - до 250 км;
- для автомобільних колон - до 300 км.
У горах, лісисто-болотистій місцевості, в хуртовину, в туман та в інших несприятливих умовах величина добового переходу може складати 200 км.
Місця привалів і денного(нічного) відпочинку призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі і відпочинку особового складу.
Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до однієї години і один привал тривалістю до двох годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок - у кінці кожного добового переходу.
Для піших колон привали призначаються тривалістю 10 хвилин, через кожні 50 хвилин руху.