1 Суть перенесення вогню від репера (умови його застосування).
Суть перенесення вогню від репера на ціль полягає в визначенні стрільбою по реперу поправок в дальності і напрямку на відхилення умов стрільби від табличних, які потім ураховують для визначення вирахуваних установок по цілям, які знаходяться на певних відстанях від репера. Оскільки поправки визначаються стрільбою, то перенесення вогню є найбільш точним спосіб визначення установок без завчасного пристрілювання цілі.
Умови застосування перенесення вогню від репера.
Необхідно мати координати репера, цілі і вогневої позиції, точність визначення яких повинна бути не нижче, чим при повній підготовці.
Перенесення вогню повинно проводитись після пристрілювання (створення) репера через якомога менший проміжок часу, але не більше чим через 3 години при незмінній погоді .
При перенесенні вогню на ціль снаряд, заряд, його партія, тип підривника, вид стрільби призначають такі, як і при пристрілюванні (створенні) репера. Дозволяється використовувати поправки для іншого снаряду, якщо табличні поправки на відхилення умов стрільби для снарядів однакові.
Відстань між ціллю і репером не повинна перевищувати встановлених норм.
2 Робота командира артилерійської батареї з підготовки батареї до бойових дій в обороні.
Підготовка батареї до бойових дій починається з отримання бойового завдання від старшого артилерійського командира на місцевості або по карті.
Підготовка батареї до бойових дій включає: - організацію бойових дій (прийняття рішення, планування бойових дій, постановку завдань підрозділам, організацію взаємодії і всебічного забезпечення бойових дій та організацію управління);
- підготовку підрозділів до виконання поставлених завдань;
- вибір і підготовку районів ВП;
- організацію и проведення виховної роботи;
- практичну роботу командира, заступників та штабу в підлеглих підрозділах.
Порядок роботи командира батареї з підготовки бойових дій залежить від:
- отриманого завдання;
- умов обстановки;
- наявності часу.
Після отримання завдання , командир батареї:
- з’ясовує його;
- визначає заходи, які необхідно провести негайно;
- проводить розрахунок часу;
- оцінює обстановку, та приймає рішення;
- віддає розпорядження на підготовку до бойових дій;
- організує всебічне забезпечення бойових дій і управління;
- організує артилерійську розвідку противника;
- організує розвідку і підготовку вогневих позицій у вказаних районах;
- бере участь у pекогносциpовці і організації взаємодії, які проводяться старшим артилерійським командиром і командиром загальновійськового підрозділу;
- віддає бойовий наказ;
- проводить практичну роботу з підготовки підрозділів до бойових дій;
- у встановлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання завдань.
3 Встановити підривник ргм-2 на інерційну дію із сповільненням.
Т- подібним ключем установити кран 9 (див. мал. а) в положення «З» (закрито), див. мал. б.
а) б)
Рисунок 1 - Механічний підривник РГМ-2:
1 – ковпачок; 2 – мембрана; 3 – обмежуюче кільце; 4 – осідаюча гільза; 5 – запобіжна пружина; 6 – кулька-запобіжник; 7 – кулька-стопор; 8 – втулочка; 9 – кран;10 – кільце- обтюратор; 11– корпус; 12 – осідаюча втулка; 13– пружина стопора; 14 – запобіжна пружина; 15 – стопор; 16 – донна втулка; 17 – детонатор; 18 – ковпачок; 19 – кришка; 20 – шпилька; 21 – контрзапобіжна пружина; 22 – грибок; 23 – ударний стрижень; 24 – запобіжна пружина; 25 – жало; 26 – ударник; 27 – втулка з капсуль-підпалювачем; 28 – сповільнююча втулка; 29 – корпус; 30 – запобіжна пружина; 31 – вісь; 32 – рубашка; 33 – передаточний заряд; 34 – донна втулка; 35 – детонуюча втулка; 36 – поворотна втулка; 37 – капсуль-детонатор; 38 – нирець; 39 – чека; 40 – контрзапобіжник; 41 – запо-біжне кільце; 42 – головка.
Білет № 42