1 Пристрілювання дійсного репера. Умови закінчення пристрілювання, пристріляні установки реперу. Пристрілювання дійсного репера за сзр проводять, якщо поправка на зміщення менше 5-00.
Під час виводу розриву на лінію спостереження і при захваті репера в першу вилку (200м) ведуть поодинокими пострілами.
Після введення стрибка прицілу, що дорівнює 100м призначають два снаряди.
Пристрілювання ведуть до отримання забезпеченої накриваючої групи. Накриваюча група вважається забезпеченою, якщо під час стрільби на одному куті підвищення отримано не менше двох перельотів і двох недольотів.
Пристріляні установки по реперу у цьому випадку відповідають прицілу, на якому отримана забезпечена накриваюча група.
Пристрілювання ведуть до отримання забезпеченої вилки не більше 100м. Вилка вважається забезпеченою, коли отримано не менше двох недольотів на ближній межі і не менше двох перельотів – на дальній.
Пристріляні установки по реперу у цьому випадку відповідають середині забезпеченої вилки.
Якщо під час пристрілювання отримана незабезпечена накриваюча група не менше як із чотирьох знаків, а вилки не має, то відшукують вилку, що дорівнює 100 м. Пристрілювання вважають закінченим, якщо на одній межі вилки отримано одно або декілька спостережень одного знака, а на другій – незабезпечена накриваюча група не менше як із 4-х спостережень з перевагою знаків, протилежних щодо отриманих на першій межі.
Пристріляними по реперу вважають установки, після введення коректури рівній 1 Вд в сторону меншої кількості знаків, при наявності на одній із меж незабезпеченої закриваючої групи.
2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат висячим ходом у 2 – 3 сторони.
Застосовується в умовах закритої і напівзакритої місцевості, коли відсутня взаємна видимість між точкою що прив’язується і контурними точками. Визначення координат може здійснюватися розгорнутим, або зімкненим, або висячим ходом.
Артилерійські підрозділи застосовують, як правило висячий хід. Число сторін такого ходу не повинно перевищувати трьох, для забезпечення необхідної точності визначення координат.
Польові роботи при прокладці хода полягають у вимірюванні кутів між сторонами ходу або у безпосередньому визначенні їх дирекційних кутів і у вимірюванні довжин його сторін; роботу виконують у наступному порядкові (розглянуто бусольний хід у 2 сторони):
встановити бусоль у проміжній точці А, зорієнтувати її у дирекційних кутах;
навести монокуляр у контурну точку (КТ) і по бусольному кільцю зняти значення дирекційного кута з точки А на точку КТ, змінити його значення на 30-00 для оримання дирекційного кута КТ–А з точки КТ на точку А;
виміряти дальність ДКТ–А від точки А до точки КТ (як правило дальність вимірюється за допомогою двометрової далекомірної рейки, що встановлюється на контурній точці КТ);
навести монокуляр у точку що прив’язується (ВП) і по бусольному кільцю зняти значення дирекційного кута А–ВП з точки А на точку ВП;
виміряти дальність ДА–ВП від точки А до точки ВП (як правило дальність вимірюється за допомогою двометрової далекомірної рейки, що встановлюється на ВП).
за допомогою НИХ-1 (АЛЛ, СТМ, МК) рішенням ПГЗ визначити прямокутні координати проміжної точки А, а потім за координатами проміжної точки А визначити координати точки що прив’язується.