- •1 Міра кутів в артилерії.
- •2 Збройні сили України, їх склад і призначення.
- •3 Провести сортування боєприпасів на вогневій позиції.
- •1 Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
- •2 Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого пострілу.
- •1 Залежність між кутовими та лінійними величинами.
- •2 Точка наводки і вимоги до неї.
- •3 Розрахувати розмір траншеї, якщо розвідник спостерігав її під кутом 0 – 30, а відстань до неї 1500 м.
- •1 Склад артилерійської гармати. Загальна будова гармати. Типові схеми будови артилерійських гармат
- •2 Призначення, організаційно-штатна структура механізованого батальйону.
- •1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний та поперечній масштаби. Порядок вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабів.
- •2 Склад і призначення противідкотних пристроїв. Призначення, характеристика і будова гальма відкоту
- •Дія гальма відкоту, його тепловий режим:
- •1 Підготовка стрільби та управління вогнем прямою наводкою. Визначення установок для стрільби. Вибір точки прицілювання.
- •2 Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що пред’явлені до неї.
- •3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати тривалість артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура танкового батальйону.
- •2 Види технічного обслуговування і ремонту.
- •1 Напрямки, які прийняті за початкові при вимірюванні та побудові кутів. Істинний і магнітний азимути, дирекційний кут та взаємозв`язок між ними.
- •2 Що називається вогневою позицією?
- •1 Розсіювання снарядів (суть, властивості закону розсіювання, заходи щодо зменшення розсіювання).
- •1 Різноманітність початкових швидкостей.
- •2 Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби.
- •3 Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його із гармати.
- •2 Полярні координати точок. Суть перетворення полярних координат у прямокутні.
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура самохідного артилерійського дивізіону 2с3.
- •2 Мета, терміни і місце проведення контрольного огляду
- •1 Визначення коректури трубки якщо факел догорає на землі.
- •2 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами.
- •3 Прочитати маркування на снаряді.
- •1 Зміст роботи старшого офіцера батареї і вогневих взводів на закритій вогневій позиції до доповіді старшого офіцера батареї про готовність батареї до ведення вогню.
- •2 Прямокутні координати точок. Перетворення прямокутних координат точок у полярні графічним способом.
- •1 Балістична підготовка стрільби артилерії( завдання, визначення ).
- •2. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •1 Зміст робочої карти командира артилерійського підрозділу.
- •2 Експлуатаційна документація зразка озброєння
- •1 Метеорологічна підготовка стрільби артилерії (завдання, бюлетень „Метеосередній”).
- •1 Група (4 цифри)
- •2 Контроль точності орієнтування гармат в основному напрямку стрільби.
- •3 Вибрати мастило для змащення ствола гармати.
- •1 Зміст повної підготовки (суть, роботи після отримання вогневого завдання).
- •2 Оборона. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Система вогню взводу в обороні.
- •1 Наступ. Мета наступу. Способи переходу до наступу. Бойовий порядок і бойові завдання механізованого взводу в наступі.
- •2 Кут місця цілі. Порядок аналітичного визначення кута місця цілі.
- •1 Визначення топографічної дальності до цілі, довороту від основного напрямку й кута місця.
- •2 Зближення меридіанів, його суть та способи визначення. Порядок визначення зближення меридіанів за картою.
- •3 Вибрати рідину, якою заповнюються противідкотні пристрої гармати.
- •1 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні.
- •2 Лафет артилерійської гармати та його склад
- •1 Визначення вирахуваних даних по цілі.
- •2 Що вказують в наказі при введенні озброєння в експлуатацію?
- •1 Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанція між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок.
- •2 Поправка бусолі. Порядок визначення поправки бусолі по карті і на місцевості.
- •1 Побудова грп на аркуші паперу в клітинку.
- •2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів.
- •1 Які дані заносяться у формуляр?
- •2 Які боєприпаси не допускають до стрільби?
- •1 Визначення топографічних даних по карті за допомогою ак-3(4) та мпл-50.
- •2 Періоди вогневого ураження противника в обороні.
- •3 Прочитати тавро на підривнику.
- •1 Зміст топогеодезичної прив’язки вп та сп. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки.
- •2 Засоби експлуатації артилерійського озброєння
- •1 Коефіцієнт віддалення (Кв) (призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса.
- •3 Визначити придатність снаряда і гільзи до пострілу.
- •1 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.
- •2 Що називається кутоміром (рисунок)?
- •1 Крок кутоміра (Кк)( призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Призначення та класифікація комплектів зіп.
- •1 Періоди вогневого ураження противника в наступі.
- •2 Призначення та робота підйомного механізму гармати
- •1 Зміст та порядок пристрілювання за сзр при пз менше 5-00, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в наступі.
- •1 Порядок пристрілювання за сзр при пз 5-00 та більше, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Дії взводу управління та робота командира взводу в обороні.
- •1 Спостережні пункти, їх види і призначення, вимоги до них.
- •2 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням магнітної стрілки бусолі.
- •1 Підготовка прк до роботи (навести приклад).
- •2 Призначення ,ттх и комплект паб – 2а.
- •1 Суть і умови застосування пристрілювання за допомогою далекоміра, спряженого спостереження
- •2 Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням
- •1 Призначення, комплект та ттх дак – 2
- •Ттх квантового далекоміра
- •2. Призначення та робота поворотного механізму гармати.
- •1 Порядок пристрілювання за допомогою далекоміра при пз 5-00 і більше.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат полярним способом.
- •Полярний спосіб.
- •3 Визначити придатність манометра до використання.
- •1 Ураження нерухомих спостережених окремих та групових цілей глибиною менше 100 м.
- •2 Документи, що ведуться на командно-спостережному пункті.
- •3 Прочитати маркування на закупорці
- •1 Призначення, функція та характеристика затвора.
- •Призначення, будова і дія основних механізмів затвора
- •2 Призначення ксп, бокового та передового спостережних пунктів. Зміст підготовки пунктів до роботи. Вимоги до міста для спостережного пункту.
- •1 Документи, що ведуться на вогневій позиції.
- •2 Ураження групових цілей глибиною більше 100 м.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на миттєву дію
- •1 Бойовий порядок батареї в обороні та наступі. Бойові можливості батареї.
- •2 Коректування вогню під час стрільби на ураження.
- •1 Суть перенесення вогню від репера (умови його застосування).
- •2 Робота командира артилерійської батареї з підготовки батареї до бойових дій в обороні.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на інерційну дію із сповільненням.
- •1 Пристрілювання дійсного репера. Умови закінчення пристрілювання, пристріляні установки реперу. Пристрілювання дійсного репера за сзр проводять, якщо поправка на зміщення менше 5-00.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат висячим ходом у 2 – 3 сторони.
- •3 Із представлених зразків вибрати лакофарбовий матеріал, що застосовується для ґрунтування металевих поверхонь.
- •1 Призначення схеми орієнтирів. Порядок вибору орієнтирів і складання схем орієнтирів.
- •2 Зміст обробки результатів пристрілювання репера.
- •По αзнаходимо д
- •1 Створення наземного фіктивного репера.
- •2 Документи, що ведуться на спостережних пунктах.
- •1 Перенесення вогню від репера для поразки спостережних та не спостережних цілей.
- •2 Заходи безпеки при роботі з боєприпасами
- •1 Періодичне і безперервне освітлення місцевості, умови застосування, потрібна кількість гармат.
- •2 Робота старшого офіцера батареї після доповіді про готовність до ведення вогню.
- •3 Визначити найменші приціли для заряду повного (сг 2с3, г д-30).
- •Найменші приціли (д-30)
- •Найменші приціли (2с3м)
- •1 Визначення коректури рівня (трубки) під час пристрілювання висоти згоряння факелу освітлювального снаряда (міни).
- •2 Призначення підривників та склад їх вогневого кола
- •Ударник
- •Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.
- •2 Призначення, основні ттх та склад 152-мм сг 2с3м.
- •2 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на уступ та її складові.
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на перевищення та її складові.
- •2 Організація зберігання артилерійського озброєння у військах
- •Умови зберігання різних видів озброєння
1 Порядок пристрілювання за допомогою далекоміра при пз 5-00 і більше.
Пристрілювання починають поодиноким пострілом основної гармати на вирахуваних установках. За виміряним відхиленням розриву від цілі визначають коректури в дальності і напрямку і на виправлених установках призначають три постріли з темпом, який забезпечує надійну засічку кожного розриву. До стрільби на ураження переходять після введення коректури, яка визначена за середнім відхиленням розриву (центру групи розривів) від цілі, але не менше, як за двома.
До стрільби на Ураження переходять також, якщо під час пристрілювання отримано влучення в ціль. Якщо отримано влучення в групову ціль, вводять коректури на виміряне відхилення розриву (центру групи розривів) від цілі.
Основні особливості стрільби при поправці на зміщення 5-00 та більше: відхилення розривів по дальності спостерігаються із спостережного пункту як бокові, а бокові розриви спостерігаються як відхилення по дальності, розсіювання снарядів по дальності спостерігається з КСП як бокове, при цьому порівняно мала можливість отримання розриву на лінії спостереження; використання коефіцієнту віддалення та кроку кутоміра для визначення коректур, як це робиться при поправці на зміщення до 5-00, не стає можливим.
Коректури дальності і напрямку визначають за допомогою ПРК, ПУВ та МК.
Коректури дальності та напрямку за допомогою ПУВ та МК визначають як різницю топографічних дальностей та дирекційних кутів по цілі та розриву (центру групи розривів).
2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат полярним способом.
Координати точок, що прив’язуються, визначають за допомогою приладів або топоприв’язників (автономної апаратури топоприв’язки ) відносно контурних точок топографічних карт, аерознімків або фотопланів. При визначенні координат точок по карті за допомогою приладів використовують наступні способи:
полярний спосіб;
ходи.
засічки: пряма, зворотна (по зворотним дирекційним кутам, по виміряним відстаням, по виміряним кутам) або комбінована;
Полярний спосіб.
Полярний спосіб застосовується, коли є пряма видимість між точкою що прив’язується і контурною точкою. Суть полягає у вимірюванні на місцевості полярних координат (дальності і дирекційного кута) з контурної точки на точку що прив’язується та визначенні по ним прямокутних координат.
Способи визначення відстані та дирекційного кута з контурної точки на точку що прив’язується розглянуто відповідно у розділах 7 і 8.
Якщо прилад встановлюється не на контурній точці, а на точці що прив’язується, то виміряний з неї дирекційний кут змінюють на 30-00.
Обчислення координат точки, що прив’язується зводиться до рішення прямої геодезичної задачі за допомогою СТМ, номограми НИХ-1, таблиць прирощень координат, логарифмічної лінійки або мікрокалькулятора.
Координати контурної точки визначаються по карті за допомогою циркуля-вимірювача та хордокутоміра, або – з дещо меншою точністю – за допомогою мірки артилерійського круга АК-3 відповідного масштабу (1:50000 або 1: 25000).
Пряма геодезична задача може також бути вирішена графічним способом на карті. Порядок рішення:
нанести точку що прив’язується на карту;
зняти з карти прямокутні координати і висоту отриманої точки.
Нанесення на карту точки що прив’язується здійснюється як правило за допомогою АК-3 і МПЛ-50. Для цього потрібно:
відшукати на карті контурну точку, з якої відомі дирекційний кут та дальність до точки, що прив’язується;
накласти на карту АК-3 так, щоб його центр співпав з цією контурною точкою і діаметр 0-00 – 30-00 був паралельним вертикальним лініям сітки карти нульовою поділкою на Північ;
з’єднати МПЛ-50 з АК-3, при цьому лінійку розмістити уверх шкалою дальності з масштабом, що відповідає масштабу карти;
сумістити робочий зріз лінійки (шкалу прицілів) з поділкою шкали круга, що відповідає заданому дирекційному куту (по цифрам червоного кольору), наносять на карту точку і з’єднують її прямою лінією з контурною точкою;
дальність до точки проектують з шкали дальності на робочий зріз і наносять точку що прив’язується на карту.
Нанесення точки на карту можна також виконати за допомогою хордокутоміра та циркуля-вимірювача; цей спосіб більш точний, але потребує більше часу, тому більш доцільно для отримання точного результату провести рішення аналітично.