- •1 Міра кутів в артилерії.
- •2 Збройні сили України, їх склад і призначення.
- •3 Провести сортування боєприпасів на вогневій позиції.
- •1 Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
- •2 Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого пострілу.
- •1 Залежність між кутовими та лінійними величинами.
- •2 Точка наводки і вимоги до неї.
- •3 Розрахувати розмір траншеї, якщо розвідник спостерігав її під кутом 0 – 30, а відстань до неї 1500 м.
- •1 Склад артилерійської гармати. Загальна будова гармати. Типові схеми будови артилерійських гармат
- •2 Призначення, організаційно-штатна структура механізованого батальйону.
- •1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний та поперечній масштаби. Порядок вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабів.
- •2 Склад і призначення противідкотних пристроїв. Призначення, характеристика і будова гальма відкоту
- •Дія гальма відкоту, його тепловий режим:
- •1 Підготовка стрільби та управління вогнем прямою наводкою. Визначення установок для стрільби. Вибір точки прицілювання.
- •2 Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що пред’явлені до неї.
- •3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати тривалість артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура танкового батальйону.
- •2 Види технічного обслуговування і ремонту.
- •1 Напрямки, які прийняті за початкові при вимірюванні та побудові кутів. Істинний і магнітний азимути, дирекційний кут та взаємозв`язок між ними.
- •2 Що називається вогневою позицією?
- •1 Розсіювання снарядів (суть, властивості закону розсіювання, заходи щодо зменшення розсіювання).
- •1 Різноманітність початкових швидкостей.
- •2 Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби.
- •3 Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його із гармати.
- •2 Полярні координати точок. Суть перетворення полярних координат у прямокутні.
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура самохідного артилерійського дивізіону 2с3.
- •2 Мета, терміни і місце проведення контрольного огляду
- •1 Визначення коректури трубки якщо факел догорає на землі.
- •2 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами.
- •3 Прочитати маркування на снаряді.
- •1 Зміст роботи старшого офіцера батареї і вогневих взводів на закритій вогневій позиції до доповіді старшого офіцера батареї про готовність батареї до ведення вогню.
- •2 Прямокутні координати точок. Перетворення прямокутних координат точок у полярні графічним способом.
- •1 Балістична підготовка стрільби артилерії( завдання, визначення ).
- •2. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •1 Зміст робочої карти командира артилерійського підрозділу.
- •2 Експлуатаційна документація зразка озброєння
- •1 Метеорологічна підготовка стрільби артилерії (завдання, бюлетень „Метеосередній”).
- •1 Група (4 цифри)
- •2 Контроль точності орієнтування гармат в основному напрямку стрільби.
- •3 Вибрати мастило для змащення ствола гармати.
- •1 Зміст повної підготовки (суть, роботи після отримання вогневого завдання).
- •2 Оборона. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Система вогню взводу в обороні.
- •1 Наступ. Мета наступу. Способи переходу до наступу. Бойовий порядок і бойові завдання механізованого взводу в наступі.
- •2 Кут місця цілі. Порядок аналітичного визначення кута місця цілі.
- •1 Визначення топографічної дальності до цілі, довороту від основного напрямку й кута місця.
- •2 Зближення меридіанів, його суть та способи визначення. Порядок визначення зближення меридіанів за картою.
- •3 Вибрати рідину, якою заповнюються противідкотні пристрої гармати.
- •1 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні.
- •2 Лафет артилерійської гармати та його склад
- •1 Визначення вирахуваних даних по цілі.
- •2 Що вказують в наказі при введенні озброєння в експлуатацію?
- •1 Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанція між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок.
- •2 Поправка бусолі. Порядок визначення поправки бусолі по карті і на місцевості.
- •1 Побудова грп на аркуші паперу в клітинку.
- •2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів.
- •1 Які дані заносяться у формуляр?
- •2 Які боєприпаси не допускають до стрільби?
- •1 Визначення топографічних даних по карті за допомогою ак-3(4) та мпл-50.
- •2 Періоди вогневого ураження противника в обороні.
- •3 Прочитати тавро на підривнику.
- •1 Зміст топогеодезичної прив’язки вп та сп. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки.
- •2 Засоби експлуатації артилерійського озброєння
- •1 Коефіцієнт віддалення (Кв) (призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса.
- •3 Визначити придатність снаряда і гільзи до пострілу.
- •1 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.
- •2 Що називається кутоміром (рисунок)?
- •1 Крок кутоміра (Кк)( призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Призначення та класифікація комплектів зіп.
- •1 Періоди вогневого ураження противника в наступі.
- •2 Призначення та робота підйомного механізму гармати
- •1 Зміст та порядок пристрілювання за сзр при пз менше 5-00, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в наступі.
- •1 Порядок пристрілювання за сзр при пз 5-00 та більше, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Дії взводу управління та робота командира взводу в обороні.
- •1 Спостережні пункти, їх види і призначення, вимоги до них.
- •2 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням магнітної стрілки бусолі.
- •1 Підготовка прк до роботи (навести приклад).
- •2 Призначення ,ттх и комплект паб – 2а.
- •1 Суть і умови застосування пристрілювання за допомогою далекоміра, спряженого спостереження
- •2 Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням
- •1 Призначення, комплект та ттх дак – 2
- •Ттх квантового далекоміра
- •2. Призначення та робота поворотного механізму гармати.
- •1 Порядок пристрілювання за допомогою далекоміра при пз 5-00 і більше.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат полярним способом.
- •Полярний спосіб.
- •3 Визначити придатність манометра до використання.
- •1 Ураження нерухомих спостережених окремих та групових цілей глибиною менше 100 м.
- •2 Документи, що ведуться на командно-спостережному пункті.
- •3 Прочитати маркування на закупорці
- •1 Призначення, функція та характеристика затвора.
- •Призначення, будова і дія основних механізмів затвора
- •2 Призначення ксп, бокового та передового спостережних пунктів. Зміст підготовки пунктів до роботи. Вимоги до міста для спостережного пункту.
- •1 Документи, що ведуться на вогневій позиції.
- •2 Ураження групових цілей глибиною більше 100 м.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на миттєву дію
- •1 Бойовий порядок батареї в обороні та наступі. Бойові можливості батареї.
- •2 Коректування вогню під час стрільби на ураження.
- •1 Суть перенесення вогню від репера (умови його застосування).
- •2 Робота командира артилерійської батареї з підготовки батареї до бойових дій в обороні.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на інерційну дію із сповільненням.
- •1 Пристрілювання дійсного репера. Умови закінчення пристрілювання, пристріляні установки реперу. Пристрілювання дійсного репера за сзр проводять, якщо поправка на зміщення менше 5-00.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат висячим ходом у 2 – 3 сторони.
- •3 Із представлених зразків вибрати лакофарбовий матеріал, що застосовується для ґрунтування металевих поверхонь.
- •1 Призначення схеми орієнтирів. Порядок вибору орієнтирів і складання схем орієнтирів.
- •2 Зміст обробки результатів пристрілювання репера.
- •По αзнаходимо д
- •1 Створення наземного фіктивного репера.
- •2 Документи, що ведуться на спостережних пунктах.
- •1 Перенесення вогню від репера для поразки спостережних та не спостережних цілей.
- •2 Заходи безпеки при роботі з боєприпасами
- •1 Періодичне і безперервне освітлення місцевості, умови застосування, потрібна кількість гармат.
- •2 Робота старшого офіцера батареї після доповіді про готовність до ведення вогню.
- •3 Визначити найменші приціли для заряду повного (сг 2с3, г д-30).
- •Найменші приціли (д-30)
- •Найменші приціли (2с3м)
- •1 Визначення коректури рівня (трубки) під час пристрілювання висоти згоряння факелу освітлювального снаряда (міни).
- •2 Призначення підривників та склад їх вогневого кола
- •Ударник
- •Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.
- •2 Призначення, основні ттх та склад 152-мм сг 2с3м.
- •2 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на уступ та її складові.
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на перевищення та її складові.
- •2 Організація зберігання артилерійського озброєння у військах
- •Умови зберігання різних видів озброєння
3 Провести сортування боєприпасів на вогневій позиції.
На вогневій позиції виконується сортування боєприпасів:
за призначенням (індексом) снарядів;
за маркою (типом) підривника;
за складом (номером) заряду;
за знаками відхилення маси снарядів;
за даними збирання (партіями) зарядів.
Білет № 2
1 Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
Бій – основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з’єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Види бою:
- загальновійськовий;
- повітряний;
- протиповітряний;
- морський.
Види загальновійськового бою:
- оборона;
- наступ.
Складовими частинами загальновійськового бою є: удар; вогонь; маневр.
Удар – одночасне ураження військ і об’єктів противника шляхом могутнього впливу на них всіма засобами і військами.
Вогонь – ураження противника стрільбою із різних видів зброї. Він ведеться із завданням знищення, подавлення і виснаження противника або зруйнування його об’єктів.
Маневр – організоване пересування військ з метою зайняття вигідного положення по відношенню до противника і створення необхідного угруповання сил і засобів, найбільш ефективного ураження противника. Видами маневру є: оточення, обхід, відхід і маневр ударами і вогнем.
Характерні риси сучасного загальновійськового бою:
- рішучість мети виконання бойових завдань;
- висока напруженість;
- швидкоплинність і динамічність бойових дій;
- їх наземно-повітряний характер;
- одночасна могутня вогнева дія на всю глибину побудови бойових порядків сторін;
- застосування різноманітних способів виконання бойових завдань;
- швидкий перехід від одного виду бойових дій до іншого;
- складна радіоелектронна обстановка.
Основні принципи сучасного загальновійськового бою:
- постійна бойова готовність з’єднань, частин і підрозділів;
- висока активність, рішучість та безперервність ведення бою;
- раптовість дій та застосування воєнного хитрування;
- узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними;
- рішуче зосередження зусиль на головному напрямку і у вирішальний момент, маневр підрозділами, ударами і вогнем;
- своєчасне поновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;
- повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;
- тверде, стійке і безперервне управляння підрозділами.
2 Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого пострілу.
Наведення гармат у горизонтальній та вертикальних площинах, які здійснюються безпосереднім наведенням на ціль, називають прямою наводкою. Пряма наводка виконується гарматами /БМ РА/ при стрільбі з відкритих вогневих позицій.
Перед артилерійськими гарматами, які виконують стрільбу прямою наводкою ставиться завдання:
1. Знищення атакуючих танків, БМП, БТР;
2. Знищення ПУ ПТКР та інших вогневих засобів;
3. Поразка живої сили, розташованої відкрито та укрито у різних спорудах.
4. Знищення надводних цілей.
5.Руйнування довгочасних споруд, польових оборонних споруд, мостів та інше.
Дальність прямого пострілу (ДПП) - найбільша дальність стрільби, при якій траєкторія снаряду на всьому протязі не підіймається вище цілі /показати на малюнку/. ДПП залежить від початкової швидкості снаряду та висоти цілі. Чим вище ціль, тим більше ДПП. ДПП указують у ТС для кожного заряду у залежності. від висоти-цілі. При дальностях стрільби більших ДПП, поразка цілі залежить від розміру простору, яке уражається.
Простір, який вражається називається відстань по горизонту цілі між кінцями двох траєкторій, одна з яких проходить через основу ближньої сторони цілі, а друга - через дальню сторону верхнього зрізу цілі (показати на малюнку).
Для ураження броньованих цілей призначають кумулятивний, підкаліберний або бронебійний снаряд, а при їх відсутності - осколково-фугасний снаряд з ударним підривником при установці на фугасну дію або бетонобійний снаряд з ударним підривником з установкою на сповільнену дію.
Для зруйнування довгочасних фортифікаційних споруд застосовують снаряд з установкою підривника на сповільнену дію або осколково - фугасний снаряд з установкою підривника на фугасну дію. Для перших пострілів до влучення в ціль або до отримання розриву безпосередньо біля цілі призначають установку підривника на осколкову або фугасну дію.
Для ураження відкрито розташованої ж/с і вогневих засобів застосовують осколково - фугасний (з ударним підривником) снаряд з установкою підривника на сповільнену дію для отримання рикошетів, а коли рикошетна стрільба неможлива на осколкову дію або снаряд з дистанційним підривником /трубкою/, якщо жива сила та вогневі засоби розташовані у кам’яних та цегляних спорудах, застосовують осколково - фугасний / з ударним підривником / снаряд з установкою підривника на фугасну або сповільнену дію.
В усіх випадках стрільбу ведуть на найбільшому або ближчому до. нього заряді.
3. Розрахувати дирекційний кут на орієнтир з точки стояння гірокомпасу якщо А=14 – 56, а зближення меридіанів γ = – 0 – 21.
Розв’язання: α = А – ( ± γ ) = 14 – 56 – ( – 0 – 21) = 14 – 35.
Білет № 3