I семестр Тематичний план лабораторних занять з органічної хімії Годин – 60, тижнів – 15.

№ п/п	Тематика занять	Кількість годин
1	Основи будови органічних сполук. Введення у практикум. Ознайомлення з лабораторним обладнанням, хімічним посудом, основними правилами складання лабораторних приладів. Правила техніки безпеки. Практична робота.	4
2	Основи будови органічних сполук. Ізомерія, номенклатура, класифікація органічних сполук. Практична робота.	4
3	Основи будови органічних сполук. Основні поняття про хімічний зв'язок, взаємодію атомів в органічних сполуках. Кислотно-основні властивості органічних сполук. Практична робота.	4
4	Основи будови органічних сполук. Ознайомлення з методами очистки і виділення органічних сполук. Малий практикум. Практична робота.	4
5	Основи будови органічних сполук. Якісний елементний аналіз органічних сполук. Типи і механізми органічних реакцій. Практична робота.	4
6	Фізичні та хімічні методи дослідження органічних сполук, їх ідентифікація. Практична робота.	4
7	Алкани. Циклоалкани. Малий практикум. Практична робота.	4
8	Алкени. Полімерні сполуки Малий практикум. Практична робота.	4
9	Вуглеводні. Алкіни. Алкадієни. Малий практикум. Практична робота.	4
10	Моноядерні арени. Введення до синтезу органічних сполук. Практична робота.	4
11	Багатоядерні арени. Контрольна робота №1 (Алкани → багатоядерні сполуки). Практична робота.	4
12	Галогенопохідні вуглеводнів. Синтез органічних сполук. Практична робота.	4
13	Нітрогенні органічні сполуки. Колоквіум №1 за темою “Вуглеводні та їх похідні”. Практична робота.	4
14	Діазо- і азосполуки. Синтез органічних сполук. Практична робота.	4
15	Оксигенні органічні сполуки. Спирти та етери. Малий практикум. Практична робота.	4
16	Оксигенні органічні сполуки. Феноли. Контрольна робота №2 (Галогенопохідні → феноли). Практична робота.	4
17	Карбонільні сполуки. Альдегіди і кетони. Малий практикум. Практична робота.	4

Тематичний план самостійної позааудиторної роботи студентів з органічної хімії

I семестр

№ п/п	Зміст роботи	К-ть год
1.	Історія розвитку органічної хімії, її значення у підготовці фармацевтів. Розвиток вітчизняної фармації.	4
2.	Особливості будови органічних сполук. Форми їх запису. Теорія хімічної будови О.М.Бутлерова, її значення.	4
3	Сучасні методи дослідження органічних сполук та медичних препаратів. Фізичні інструментальні методи. Функціональний аналіз.	4
4.	Назви органічних сполук та лікарських препаратів. Правила ІЮПАК. УДК 2001.	4
5	Типи і механізми хімічних реакцій в органічній хімії.	4
6.	Вуглеводні. Реакції полімеризації, поліконденсації. Каучуки. Гума.	4
7.	Хімія полімерних сполук. Біополімери. Полімерні матеріали та їх використання в стоматології та фармації.	4
8.	Джерела одержання органічних речовин та методи їх виділення.	4
9.	Нафта. Нафтопродукти.	4
10.	Ароматичність органічних сполук. Правило Хюккеля. Особливості будови молекул бензолу, нафталіну, антрацену. Їх похідні як медичні препарати.	4
11.	Органічні барвники різної хімічної будови та зміна їх забарвлення в залежності від рН середовища. Барвники як індикатори.	4
12.	Синтез органічних сполук. Форма ведення протоколів.	4
13.	Медичні препарати вуглеводнів, їх одержання і застосування як ліків.	4

Синтези органічних речовин.

Для студентів 2 курсу фармафакультетів велике значення має виконання експериментальної роботи по синтезу органічних речовин.

В процесі виконання синтезу студент повинен ознайомитись з літературою, з важливими фізико – хімічними властивостями вихідних речовин (субстратів і реагентів) і кінцевим продуктом.

З цією метою студент знайомиться з рекомендованою зарубіжною, вітчизняною літературою, хімічними довідниками і фармакологічними журналами.

Дані потрібні для роботи, нотуються в протоколах лабораторних робіт з органічної хімії.

Після завершення синтезу і здачі синтезованої речовини, студент оформляє протокол згідно поданої схеми. Кращі роботи можуть бути представлені на студентську наукову конференцію, і конкурс курсових робіт. Цінність синтезу в тому , що студент вперше знайомиться з методами дослідження, умовами його проведення, вмінням користуватись науковою та методичною літературою, довідниками, українською державною фармакопеєю, посудом і приладами, які необхідні для проведення синтезів. Пропонуються лабораторні синтези таких речовин:

Хлороформу.

Йодоформу.

Нітробензолу.

Хлоретилу.

Брометилу.

Сульфобензолу.

Ізоамілацетату.

Азобарвників(гідрооксіазобензолу).

Аспірину( ацетилсаліцилової кислоти)

Метилового оранжевого.

Мурашиної кислоти.

Ацетальдегіду.

α – нітронафталіну.

α – сульфонафталіну.

Гомологів бензолу.

Гомологів ацетилену.

Сульфанілової кислоти.

Стрептоциду.

Тіофенсульфокислоти.

Кращим студентам, студентам – науковцям пропонуються блоки синтезів, результати яких можуть бути використані на студентську наукову конференцію:

1. Бензол → нітробензол → анілін → ацетанілід.

2. Нітробензол → анілін → ацетилсаліцилова кислота.

3. Бензол → нітробензол → анілін → сульфанілова кислота → стрептоцид.

4. Анілін → гідрохлорид аніліну → сіль діазонію → метиловий оранжевий.

5. 4 – амінотолуол → 4 - метилацетанілід → 4 – амінобензойна кислота → етиловий естер 4 – амінобензойної кислоти (анестезин).

6. фенол→п-нітрофенол → п-амінофенол п-етоксіанілін → п- етоксіацетанілід(фенацетин)