Банк тестів до підсумкового модульного контролю з “Анестезіології та інтенсивної терапії” для студентів 5 курсу

№ 1. У яких випадках необхідні заходи для підтримання прохідності верхніх дихальних шляхів:

1. При втраті 20% ОЦК

2. При важкій пневмонії

3. При бронхіальному статусі

4. Під час проведення маскового наркозу

5. У разі закритого пневмотораксу

№ 2. Коли з наведених прикладів частіше буває аспірація шлункового вмісту:

1. Після премедикації

2. Під час вводного наркозу

3. Під час основного наркозу

4. Під час екстубації

5. В ранньому післяопераційному періоді

№ 3. При планових операціях на нижніх кінцівках рекомендовано:

1. Інфільтраційна анестезія

2. Провідникова анестезія

3. Термінальна анестезія

4. Спинномозкова анестезія

5. Загальна анестезія

№ 4. Яке ускладнення найчастіше може виникнути під час проведення спинномозкової анестезії?

1. Гіпотонія

2. Гіпокапнія

3. Гіпертонія

4. Гіпотермія

5. Гіпоксія

№ 5. У хворого на фоні нормального стану раптово виникло стридорозне дихання, втрата свідомості, виражені симптоми гіпоксії. Яка причина:

1. Напад бронхіальної астми

2. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт

3. Пухлина гортані або трахеї

4. Стороннє тіло гортані

5. Істеричний припадок

№ 6. Прийом Селіка це:

1. Натискування на епігастрій

2. Перерозгинання голови перед інтубацією трахеї

3. Натискування на перснеподібний хрящ під час індукції до наркозу

4. Постановка орогастрального зонду для декомпресії шлунку

5. Інкубація трахеї в положенні Тренделенбурга

№ 7. При проведенні ШВЛ яка ознака в першу чергу буде свідчити про обтюрацію інкубаційної трубки мокротинням:

1. Запинка апарата ШВЛ

2. Розширення зіниць

3. Блідість шкіри і слизових

4. Втрата свідомості

5. Підвищення тиску на вдосі

№ 8. Оксигенотерапія у хворих з емфіземою легень може привести до:

1. Задухи

2. Ціанозу шкіри і слизових

3. Пригнічення дихання

4. Тахікардії

5. Аритмії

№ 9. Який метод знеболення найчастіше застосовується для екстракції (видалення) зуба:

1. Інфільтраційна анестезія

2. Провідникова анестезія

3. Термінальна анестезія

4. Загальна анестезія

5. Інтубаційний наркоз

№ 10. Для запобігання розвитку негативних нейровегетативних реакцій в премедикацію включають:

1. Холіноміметики

2. Адреноміметики

3. Холінолітики

4. Адреноблокатори

5. Антигістамінні

№ 11. Який з методів загальної анестезії показаний під час проведення операції з приводу пластики твердого неба та «Вовчої пащі»:

1. Багатокомпонентний в/венний з оротрахеальною інтубацією та ШВЛ

2. Багатокомпонентний в/венний без інтубації трахеї

3. Багатокомпонентний в/венний з назотрахеальною інтубацією та ШВЛ

4. Масковий

5. Місцева анестезія

№ 12. Дихання Чейн-Стокса характеризується:

1. Коротким вдохом і тривалим видихом

2. Тривалим вдохом і коротким видихом

3. Апное, що змінюється гіперпное

4. Апное

5. Гіперпное

№ 13. Парадоксальне дихання у дітей найбільш часто спостерігається при:

1. Пневмосклерозі

2. Ларингоспазмі

3. Емфіземі

4. Пневмонії

5. Штучній вентиляції легень

№ 14. Який з наведених препаратів для наркозу застосовується найчастіше під час операцій в нейрохірургії:

1. Тіопентал натрію

2. Тіосульфат натрію

3. Тіотриазолін

4. Кетамін

5. Трамадол

№ 15. Для зменшення набряку головного мозку використовують:

1. ШВЛ в режимі нормовентиляції

2. ШВЛ в режимі помірної гіпервентиляції

3. ШВЛ в режимі помірної гіповентиляції

4. Спонтанне дихання з інгаляцією кисню

5. Режим дихання не має значення

№ 16. Які ознаки не характерні для гіповолемічного шоку:

1. Артеріальна гіпотензія з обмеженою амплітудою тиску крові

2. Холодна і вогка на дотик, блідо-синюшна, мармурового вигляду шкіра

3. Фебрильна температура тіла;

4. Олігоанурія

5. Тахікардія;

№ 17. Вкажіть принципи негайної допомоги при геморагічному шоці:

1. Голова і груди піднесені, ноги опущені;

2. Катетеризація вени і застосування рідини - колоїдних плазмозамінників або збалансованих електролітних розчинів

3. Застосовування судинозвужувальних засобів - адреналіну або норадреналіну

4. Відшкодування об'єму виключно кров’ю

5. Введення наркотичних анальгетиків

№ 18. Який вид знеболення рекомендований під час оперативного втручання на нігтьових фалангах китиці:

1. Спинномозкова анестезія

2. Інфільтраційна анестезія

3. Провідникова анестезія

4. Термінальна анестезія

5. Перидуральна анестезія

№ 19. Для стабілізації АТ після проведення спинномозкової анестезії найкраще використати:

1. Кристалоїдні розчини

2. Колоїдні розчини

3. Симпатоміметики

4. 10% розчин альбуміну

5. Свіжозаморожена плазма

№ 20. Яким прийомом можна видалити стороннє тіло гортані при механічній асфіксії:

1. Сафара

2. Селліка

3. Геймліха

4. Сильвестра

5. Сімса

№ 21. Які препарати не слід використовувати при набряку легень внаслідок мітрального стенозу:

1. Еуфілін

2. Преднізолон

3. Серцеві глікозиди

4. Лазикс

5. Трифас

№ 22. При лікуванні гострої суправентрікулярної тахікардії не показано введення:

1. Аденозину

2. Верапамілу

3. Лідокаїну та хлористого кальцію

4. Кордарону

5. Новокаїнаміду

№ 23. Хворого з гострою лівошлуночковою недостатністю краще лікувати:

1. Вентиляцією легень при постійно підвищеному тиску

2. Інфузією дофаміну

3. Інгібіторами фосфодіестерази

4. Парентеральним введенням морфіну

5. Всіма перерахованими методами

№ 24. При комплексному лікуванні набряку легень який захід є небезпечним:

1. Інгаляція киснево-гелієвої суміші

2. ШВЛ з від’ємним тиском на видосі

3. ШВЛ з позитивним тиском на вдосі

4. Висока перидуральна анестезія

5. Введення морфіну

№ 25. При розвитку респіраторному дистрес-синдромі податливість (комплайнс) легень:

1. Зменшується

2. Збільшується

3. Спочатку збільшується, а потім зменшується

4. Спочатку зменшується, а потім збільшується

5. Не міняється

№ 26. Для яких з перерахованих станів є найменш імовірною ТЕЛА:

1. Фібриляція передсердь

2. Злоякісні пухлини

3. Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок

4. Тривала імобілізація хворого

5. Похилий вік

№ 27. Аерозольна терапія використовується для забезпечення всього зазначеного, крім:

1. Поліпшення санації бронхів

2. Зволоження

3. Доставки лікарських засобів

4. Зменшення кашлю

5. Полегшення відхаркування

№ 28. ЦВТ характеризують наступні критерії, за винятком:

1. Нормальна величина 80 – 120 мм водного ст.

2. Може служити критерієм ефективності інфузійної терапії

3. Використовують в диференціальній діагностиці шоків

4. Вимірюють апаратом Ріва-Рочі

5. Зростає при серцевій недостатності

№ 29. При виборі периферичного венозного катетера в першу чергу керуються:

1. Діаметром вени, що катетеризується

2. Пропускною здатністю катетера

3. Реологічними властивостями інфузійних розчинів

4. Тривалістю інфузійної терапії

5. Вартістю катетера

№ 30. Колатеральне дихання – це:

1. Довенне введення кисню через тонку голку

2. Створення високих концентрацій кисню в альвеолах, але без дихальних рухів

3. ШВЛ методом Холгера-Нільсена

4. Застосування ШВЛ респіратором з позитивним тиском на видосі

5. Газообмін між окремими альвеолами через пори Кона

№ 35. При збільшенні в крові рСО₂ мозковий кровообіг:

1. Збільшується

2. Зменшується

3. Істотно не змінюється

4. Спочатку збільшується, а потім зменшується

5. Спочатку зменшується, а потім збільшується

№ 36. У хворого AT — 80/40 мм рт.ст., ЧСС — 120 уд/хв, шоковий індекс у нього:

1. Не визначається, оскільки невідомий об'єм крововтрати.

2. (80+40)/120 = 1

3. 120/80 = 1,5

4. 80/120 = 0,67

5. 120/40 = 3

№ 37. Балон кисню:

1. Синього кольору, об’єм 40 л.

2. Чорного кольору, об’єм 20 л.

3. Сірого кольору, об’єм 10 л.

4. Білого кольору, об’єм 30 л.

5. Напис синього кольору.

№ 38. При бронхіальній астмі в першу чергу затруднений:

1. Видих

2. Вдох

3. Вдох і видих

4. Дихання вільне

5. Дихання не можливе

№ 39. Яке положення помилкове при лікуванні хворого з важким астматичним статусом:

1. Оксигенотерапія

2. Введення бронходилятаторів

3. Введення великих доз глюкокортикоїдів

4. Повторне і часте введення симпатоміметиків

5. Введення еуфіліну

№ 40. Безпосередні причини циркуляторної гіпоксії:

1. Альвеолярна гіповентиляція

2. Збільшення внутрішньо легеневого шунтування

3. Недостатність скоротливої здатності серця

4. Отруєння вуглецю оксидом

5. Сторонні тіла дихальних шляхів

№ 41. При неефективності дефібриляції перевагу віддають застосуванню:

1. лідокаїну;

2. новокаїнаміду;

3. аміодарону;

4. ніфедіпіну;

5. допегіту.

№ 42. Для переводу атонічної фібриляції шлуночків в тонічну використовують:

1. кальцій хлорид;

2. атропін сульфат;

3. натрій гідрокарбонат;

4. адреналін

5. кордарон

№ 43. Який з перерахованих заходів не показаний при ателектазі легень:

1. Дихальна гімнастика

2. Аспірація харкотиння з бронхів

3. Позитивний тиск на видосі

4. Оксигенотерапія

5. Пригнічення кашльового рефлексу

№ 44. У хворого з важкою пневмонією гази крові: РО₂ = 52 мм рт.ст., РСО₂ = 66 мм рт.ст. Що треба зробити в першу чергу:

1. Оксигенотерапія і нагляд

2. Застосування глюкокортикоїдів

3. Застосування бронходилятаторів

4. Ендотрахеальна інтубація і ШВЛ

5. Ввести антибіотики широкого спектру дії

№ 45. При ендотрахеальному введенні лікарських засобів…

1. доза препаратів повинна бути подвоєна;

2. доза препарату така ж, як і при внутрішньовенному шляху введення;

3. препарати розбавляють в 20 мл фізіологічного розчину NaCl;

4. препарати вводять не розбавляючи;

5. доза препаратів повинна бути зменшена вдвічі.

№ 46. Вкажіть вірну методику застосування адреналіну при реанімаційних заходах:

1. 1 мг/кг кожні 10 хвилин реанімації;

2. 5 мг/кг кожні 5 хвилин;

3. 1 мг/кг перед кожним розрядом дефібриляції;

4. 1 мг/кг кожні 3-5 хвилин;

5. адреналін вводиться за 1 хвилину до наступної дефібриляції.

№ 47. Серцево-легенева реанімація повинна проводитись…

1. до 30 хв, протягом яких не було ознак ефективності реанімаційних заходів;

2. протягом 60 хвилин, протягом яких не було ознак ефективності реанімаційних заходів;

3. тільки особами, які мають медичну освіту (мінімум – середню медичну);

4. до приїзду бригади швидкої медичної допомоги;

5. тільки двома реаніматорами.

№ 48. Тест апноетичної оксигенації передбачає відключення від апарату ШВЛ…

1. після попередньої вентиляції 100% киснем;

2. без подачі в легені кисню постійним потоком;

3. до появи спроб самостійних вдихів або при підвищенні PaCO₂ вище 60 мм рт.ст.

4. до появи свідомості;

5. не більше ніж на 5 хвилин.

№ 49. Кетамін…

1. Має протишоковий ефект.

2. Вибухонебезпечний.

3. Рідина, що легко випаровується.

4. Тільки для в/в введення

5. Не призначається дітям.

№ 50. Під час спінальної анестезії місцевий анестетик вводиться:

1. До центрального каналу спинного мозку.

2. До м'язів спини.

3. Під жовту зв’язку

4. До епідурального простору.

5. До спинномозкового каналу спинного мозку.

№ 51. Перша стадія постреанімаційної хвороби супроводжується…

1. Гіподинамічним синдромом;

2. Гіпердинамічним синдромом;

3. Повною нормалізацією кровообігу;

4. Відновленням свідомості;

5. Розвитком менінгеального симптомокомплексу.

№ 52. Електрична дефібриляція може бути неефективною, якщо:

1. Неефективний масаж серця

1. Не усунено алкалоз

2. Неправильно накладені електроди

3. Відбулись незворотні зміни в корі головного мозку

4. Смерть наступила в результаті ураження блискавкою

№ 53. Застосування електричної дефібриляції у пацієнта із зупинкою серця та імплантованим водієм ритму:

1. Є неможливим

1. Ложку одного електрода накладають у ділянці водія ритму, а іншого - над верхівкою серця

2. Ложку одного електрода накладають на відстані 10 см від водія ритму, а іншого – над верхівкою серця

3. Можна виконувати без урахування положення

4. Ложку одного електрода накладають на відстані 5 см від водія ритму, а іншого - над верхівкою серця

№ 54. При передопераційній підготовці до любої планової операції:

1. Вживання твердої їжі обмежується за 12 год., рідини – за 6 год.

2. Анестезіолог визначає об’єм майбутньої операції

3. Анестезіолог проводить вимірювання АТ інвазивним методом.

4. Хірург, що оперує, повинен виконати катетеризацію сечового міхура (пацієнту).

5. Обов'язкова сифонна клізма перед будь-яким наркозом.

№ 55. Яке твердження при травматичному шоці є невірним?:

1. Різко знижується шоковий індекс;

2. Виникає синдром низького серцевого викиду

3. Розвивається централізація кровообігу

4. Знижується ЦВТ

5. Виникає «сладж»-синдром

№ 56. При введенні яких з перерахованих лікарських засобів під час проведення серцево-легеневої реанімації може розвинутися контрактура міокарда («кам’яне» серце)?

1. Адреналіну гідрохлориду

1. Атропіну сульфату

2. Кальцію хлориду

3. Натрію гідроген карбонату

4. Кордарону

№ 57. У хворого 52 років з гострим переднім інфарктом міокарду з'явилися напади задухи. При огляді: дифузний ціаноз. При аускультації легень - велика кількість вологих різнокаліберних хрипів. ЧСС – 100 уд/хв., АТ - 120/100 мм рт. ст. Яке ускладнення найдостовірніше в даному випадку?

1. Ні одне з перерахованого

2. Кардіогенний шок

3. Тромбоемболія легеневій артерії

4. Розрив міжшлуночкової перетинки

5. Набряк легень

№ 58. Препаратом вибору для лікування шлуночкової екстрасистолії при інфаркті міокарду є:

1. Лідокаин

2. Дігоксин

3. Верапаміл

4. АТФ

5. Хінидин

№ 59. Показаннями до електрокардіоверсії є:

1. Миготлива аритмія

2. Фібриляція передсердь

3. Шлуночкова тахікардія

4. Електромеханічна дисоціація

5. Всі перераховані стани

№ 60. Хворому 25 років з діагнозом гострий інфекційний міокардит при важких проявах застійної недостатності кровообігу необхідно призначити неглікозидні інотропні засоби. Який препарат відноситься до цієї групи?