- •2. Народні легенди та перекази.
- •7.Своєрідність українських народних балад.
- •7.Своєрідність українських народних балад.
- •8.Дитячий фольклор.
- •10. Фольклорна проза. Казки.
- •11.Українська народна драма.
- •14. Повість временних літ" (генезис редакції списки)
- •16. Слово о полку Ігоревім
- •1.Історичний характер соціально-побутових пісень
- •2. Родинно-побутові пісні як вид ліричних пісень
- •2. Жартівливі та сатиричні пісні
- •21.Козацькі літописи- своєрідне явище в історії української історичної прози.
- •23.Творчість і. Мазепи.
- •24.Творчість Григорія Сковороди
- •25.Енеїда перший твір нової укр.. Літ.Іван Котляревський 1769 - 1838
- •27.Особливості розвитку жанру байки в українській літературі 20-60-х років 19 століття
- •29. Романизтизм як напрям у світовій літературі
- •31. Художня реалізація ідей державності у романі п.Куліш «Чорна рада».Центральний конфлікт твору.
- •32.П.Куліш і його творчість.Аналіз роману «Чорна рада»
- •34. Демократична концепція історії України у Творчісті періоду Трьох Літ.
- •37. Проблематика, художня своєрідність поеми "Кавказ"
- •38. Прозова спадщина Тараса Шевченка
- •Видання повістей
- •Перелік
- •Історія видань
- •Діячі культури, згадані у повісті
- •Історія написання
- •Історія видань
- •39. Інтимна лірика Тараса Шевченка
- •40.Романтичний образ поета-пророка у творчості т.Шевченка.(*На вічну пам'ять Котляревському* *До Основяненка* *Думи мої думи мої* *Перебендя*)
- •43.Рання творчість т. Шевченка.*Кобзар* 1848 його епохальне значення для укр.. Літ. Жанрово- естетичний аналіз.
- •Перше видання
- •44. Ідейно-естетичний аналіз творів т. Шевченка («Сон», «і мертвим і живим», «Великий льох», «Розрита Могила»).
- •Характер і художні особливості циклу
- •47. Проблематика збірок Марка Вовчка.
- •50.Розв язання проблеми героя у прозі п. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?
- •51.Проблематика прози Івана Франка( перехресні стежки, для домашнього вогнища).
- •54. Проблема модернізму і народництва в укр.Літ. Початку XX ст. Творчість «молодомузівців».
- •55 .Тема богошукання у творчості Лесі Українки
- •56.Ідея національної самосвідомості у п’єсах Лесі Укранки.П’єси «Бояриня» і «Оргія»
- •58.Жанрово- стильові особливості прози м. Коцюбинського.
- •59.Проблематика, образи, поетика творчості м.Коцюбинського.
- •60.Морально- етична проблематика прози б. Грінченка
- •61. Жанрово- стильові особливості творчості о. Кобилянської.
- •62.Поетика творчості в.Стефаника.
- •63. «П’ятірне гроно» українських неокласиків – м.Зеров, м. Драй-Хмара, п. Филипович, о.Будгардт, м.Рильський; їх роль в українській літературі хх ст.
- •67.Проза Миколи Хвильового
- •69. В.Підмогильний « Місто»
- •70. Художні особливості творчості Валер»яна Підмогильного ( оповідання, романи «Невеличка драма» , «Місто», « Повість без назви».
- •71. Ідейно-художні особливості великої та малої прози в. Винниченка («Сонячна машина», «Слово за тобою, Сталіне», «Записки Кирпатого Мефістофеля», «Кумедія з Костем»).
- •72.Творчість Олександра Олеся (лірика і драматургія), її ідейно-естетичні особливості.
- •73. «Празька школа».
- •75. Іван Кочерга як представник романтично-символічної драми («Фея гіркого мигдалю», «Алмазне жорно», «Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий», «Майстри часу»): традиція і новаторство.
- •76.Інтимна лірика в. Сосюри.
- •77. Із поверненої спадщини Остапа Вишні (чукрен, чухраїнці, збірка українізуймося, вишневі усмішки закордонні, п»єса мікадо, щоденникові записи)
- •81"Замість сонетів і октав"
- •83.Образ жінки у ліриці в. Симоненка.
- •85.Проза, щоденник.
- •86. У поетичному світі Івана Драча
- •88.Інтимна лірика л. Костенко.
- •89. Історичні романи у віршах «Маруся Чурай», «Берестечко» Ліни Костенко. Жанрово-стильові особливості.
- •90.Поеми Ліни Костенко«Сніг у Флоренції».
- •«Дума про трьох братів неазовських»: проблема вибору (Ліни Костенко)
- •91. Історичні романи у віршах «Маруся Чурай», «Берестечко» Ліни Костенко. Жанрово-стильові особливості.
- •92.Поезія Ліни Костенко
- •96.Жанр кіноповісті у творчості о. Довженка («Звенигора», «Земля», «Україна в огні», «Зачарована Десна»). Щоденники митця. Світове значення спадщини письменника.
- •97.Мала проза о. Гончара.Риси поетичного стилю.
- •98.Проблематика Роману „Собор”.
- •100.Жанрово- стильові особливості прози Григорія Косинки
- •42. Три цвітіння м.Рильського.
- •56.Особливості розвитку сучасної історичної романістики
- •Тези лекції
7.Своєрідність українських народних балад.
Серед характерних рис балади як жанру можна помітити і дидактичність. Прямо чи опосередковано у баладі криється повчання чи застереження. Навіть якщо зло залишається непокараним, утверджується торжество добра і справедливості (хай навіть великою ціною людського життя, оскільки смерть часто є не центром проблеми чи джерелом трагізму, а, навпаки, шляхом вирішення конфлікту, виходом з безнадійної ситуації, що склалася силою обставин чи непередбачуваних вчинків героїв). І навіть якщо формально зло торжествує, все одно симпатії слухачів залишаються на боці скривджених, на боці слабкої жертви, яка не змогла постояти за себе, і від протилежного встановлюється народна мораль, виробляються загальноприйнятні норми співжиття, виховується здатність співпереживати, відчувати людський біль, жаль, розчарування.
Для поетики балад характерним є напружений драматичний сюжет з використанням прийомів діалогу, монологу, роздумів-медитацій. Стрімкість викладу подій забезпечується шляхом поєднання опису вчинків героя з його прямою мовою. Зображення подій доповнюється картинами природи (найчастіше бурі чи ночі). Сюжет драматизується міфологічними і містичними мотивами, часто використовується прийом метаморфози (перевтілення), чим наближає баладу до казки, легенди.
Баладі притаманний також ефект нарощування психологізму чи трагізму шляхом градації дії в часі. Найяскравіший приклад — балада «Ой не ходи, Грицю», побудована цілком на цьому прийомі:
У неділю рано зілля копала, В середу рано Гриця отруїла.
А у понеділок — переполоскала, А у четвер Грицьо помер.
Прийшов вівторок — зілля варила, Прийшла п´ятниця — поховали Гриця...
Класифікація балад
Оскільки баладних сюжетів є дуже багато (лише в українській народній творчості їх нараховують понад 300), а ще більше балад, якщо зважати на всі різновиди сюжетів і варіантів, — то їх класифікація є завданням надзвичайно складним. Вчені ще не дійшли спільної думки, за яким принципом класифікувати балади. Найпоширенішим щодо систематизації баладних текстів є сюжетно-тематичний принцип. Одну з перших вдалих спроб детальної класифікації балад в українській фольклористиці здійснив І. Франко. На основі цього ж принципу створена класифікація чеським фольклористом К.А. Медвецьким.
За цим принципом виділяється 10 груп балад: 1. Легендарні; 2. Історичні; 3. Сімейні; 4. Любовні; 5. Балади про нещасливі випадки; 6. Насильницькі; 7. Розбійницькі; 8. «Шибеничні»; 9. Військові; 10. Елегійні. Така класифікація не цілком точна, бо любовні балади пересікаються з елегійними, а у військових може йтися про нещасні випадки. Російський дослідник М. Андреев у праці «Русская балада» (М., 1936) класифікував балади за подібністю поетичної системи твору до якогось іншого фольклорного жанру (умовно цей принцип можна назвати жанрово-структурним). Він виділяв три групи: 1. Пісні казкового, власне новелістичного, і частково анекдотичного характеру, що прилягають до новелістичних казок і анекдотів; 2. Пісні, що прилягають до билин, до історичних та воєнних пісень; 3. Пісні, виразніше зв´язані з певними соціальними групами (солдатські, розбійницькі, ямщицькі, монастирські). Ця класифікація є надто загальною для трьохсот різнотипних сюжетів, однак тут враховується типологія історико-хронологічної послідовності їх розвитку.