50.Розв язання проблеми героя у прозі п. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?

П.Мирний(Панас Якович Рудченко 1849-1920р.) Нар.у м.Миргороді на Полтавщині в родині бухгалтера.Вчився в місцевому повітовому училищі,а у 1862 закінч.учил.в Гадячі.П.М.був відомим громадським діячем.Він належав до групи ініціаторів щодо спорудження памятн. Котляревському в Полтаві(1903)У1905р.П.М.співпрацює з жур. «Рідний край».який видала О.Пчілка.. Помер у 1920р..В укр.л-ру П.М.увійшов як поет,перекладач.прозаїк і драматург.Перші його друковані твори-це вірш «Україні»і опов. «Лихий попутав».

П.М.є автором першого укр..соц.-псих.роману «Хіба…»Назва взята із Біблії у перекладі П.Куліша.Всього роман має 6 редакцій.Він почув розповідь одного візника про розбійника Вас.Гнидку.Історія цього розбійника лягла в основу повісті «Чіпка».напис.у1872р.У1874 у ж. «Правда»був надр.нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча».Зробити із цих творів роман запропонував його брат-відомий літературознавець і фольклорист Ів. Рудченко(псев.І.Білик),Зважаючи на зайнятістьП.М. І.Білик сам написав окремі розділи роману.Це такі,як «Новий вік», «Старе та поновлене», «Пани польські».Роман має затриману експозицію. У зв’язку з тим,що роман має двох авторів у нього недуже досконала композиція.Повна назва роману «Хіба…Роман з народного життя П.М та І.Білика».Роман був закінчений у 1875,надрук.в Женеві за сприянням М.Драгоманова у1880р.уЛьвові-1887р.,у1903р.під назв. «Пропаща сила»у ж. «Киевская старина»,а у 1905-вийшов окремим виданням.П.М.та І.Б. довго дискотували над питанням про позитивних героїв у романі.І.Б.хотів,щоб образові Чіпки П.М.протиставив образ Грицька,зробивши його повністю позитивним,але П М.відмовився. Сучасники П.М. оцінили його роман по-різному.Напр.Омелян Оггуновський вважав,що у творі багато безнадії і патетики.Волод. Барвінський називав штучними,психологічно невмотивованими дії Чіпки,а І.Ф.: «З появою роману П.М.висунувся в перший ряд укр. п-ків.»

У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розкрито соціальну дійсність у всіх її суперечностях, у найрізноманітніших виявах – соціальних, національних, історичних, побутових; показано, як соціально-економічні умови формували характер особистості, визначали її поведінку. Як зазначає П. Хропко, головна ідея роману звучить в алегоричній назві: «: «Воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли, якби було що їсти й пити». Символічність цього образу виявилася настільки прозорою, що брати були змушені навіки змінити при перевиданні (1905 р.) назву роману на «Пропащу силу». Автори зображують долю селянина Ничипора Вареника, що зі злиднів «намагається вийти в люди», але уклад пореформеного життя перетворює його на «пропащу силу» - розбишаку, що весь свій розум і хист віддав справі нерозумного протесту, а згодом перетворився на лютого зарізяку. Учинки своїх героїв письменники вмотивовують дво основними чинниками: соц. умовами буття й успадкованими нахилами – генетичним кодом «що є новаторським явищем в укр.. літ.». Висвітлення життя українського суспільства впродовж півтори сотні років – від козаччини, зруйнування Запорізької Січі через кріпацтво й до пореформених часів є соц.. тлом, на якому зображено життя трьох поколінь села Піски, зокрема родин Ґудзя та Варениченків.