Клас______Класний керівник__________________Дата________ Карта виявлення дітей «групи ризику» (шкільна дезадаптація)

Індивідуальні особливості інтелектуального розвитку, педагогічна занедбаність	Інфантилізм виховання, гіперопіка, несприятливі фактори, що зруйнували позитивну мотивацію	Особливості сімейного виховання (потуральна гіпопротекція або домінуюча гіперпротекція)
Несформованість елементів і навичок навчальної діяльності	Несформованість мотивації навчання, спрямованість на інші (які не відповідають віку) види діяльності	Нездатність довільної регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності
Погана успішність Погано встигає по всіх предметах Погана пам'ять Неуважний Невпевненість «Мріє» на уроках Низькі бали з письмових робіт Страх відповідати, навіть якщо знає предмет Тривалість підготовки уроків Тривожність Занижена самооцінка Пасивність Песимізм Розчарування в школі Пропуски, втечі зі школи	Погана успішність і поведінка на тлі досить високого рівня пізнавальних здібностей Тривога із приводу індивідуальних особистісних якостей (повільний, інертний, неорганізований, стомлюючий, некомунікабельний, сором'язливий, забіякуватий, озлоблений, агресивний, жорсткий, брехливий, велика кількість страхів)	Неорганізованість, неуважність, залежність від дорослого, веденість, порушення спілкування, слабка успішність Тривога із приводу особливостей поведінки, навчальної діяльності й спілкування з однолітками та дорослими Нетовариськість, замкнутість Відсутність друзів Невміння співіснувати з однолітками Погані стосунки з учителями Скарги на упереджене ставлення Небажання фати з однолітками Потяг до «поганих» дітей Нерозуміння

7. Визначення рівня обдарованості

7.1. Дослідження учнів середніх класів за програмою нмпц уо

7.1.1. Анотація

Вивчення рівня обдарованості серед учнівських колективів проводиться у закладах освіти в рамках Харківської регіональної програми НМПЦ УО «Обдарована молодь» та є обов'язковим. Загальна обдарованість складається з інтелектуального та творчого компо­нентів. Комплексне дослідження відбувається за допомогою серії конкретних завдань (5 або 6 методик). Це дослідження інтелектуальної обдарованості — матриці Равена; вивчення рів­ня пізнавальної активності — анкета, розроблена Б. К. Пашнєвим; визначення мотивацій­ного компоненту навчання — анкета Б. К. Пашнєва; встановлення рівня креативності мис­лення — методика Г. Девіса; визначення рівня оригінальності мислення — малюнкова мето­дика Торанса. Під час проведення досліджень серед учнів старших класів (починаючи з 7-го класу) додається тест структури інтелекту Амтхауера (скорочений варіант).

Мета розробки: систематизувати психодіагностичну та аналітичну роботу практично­го психолога закладу освіти за результатами комплексного дослідження; формалізувати та структурувати процес обробки, обліку та надання даних зацікавленим особам; оптимізувати консультативно-методичну роботу з класними керівниками та іншими зацікавленими осо­бами.

Аналітична довідка за методикою «Матриці Равена» містить не тільки загальний аналіз виконання тесту. Проводиться визначення здібності дітей до певних розумових операцій (синтезу, аналізу, встановлення взаємозв'язку, аналогій, порівняння, просторового інтелекту тощо). Знаходяться сильні та слабкі сторони учнів, що дає психологу і педагогу можливість проводити корекційно-розвивальну роботу з конкретною дитиною у певному напрямку. Протокол дослідження наочно демонструє інтелектуальний рівень (за допомогою кольоро­вих позначок).

Використання: допомога вчителю в організації групової роботи при виконанні різнорівневих завдань. У консультативно-методичній, обліковій, корекційно-розвивальній, прогно­стичній діяльності шкільного психолога. Як матеріал для звітної документації.

Сутність авторської розробки щодо дослідження рівнів пізнавальної активності полягає у шкалуванні результатів: визначається рівень домагань, глибина сприйняття, творчий під­хід, пошукова діяльність. Виявляються нахили до частих змін діяльності або до монотонної роботи, діагностується можливе негативне відношення до навчання і вектор спрямовано­сті — на процес діяльності або на результат. У протоколі дослідження, що традиційно запов­нюється психологами, зазначаються дані про контингент досліджуваних. Він набуває виг­ляду кольорової діаграм и — згідно з нормативним діапазоном визначається високий, серед­ній та низький рівні пізнавальної активності (використовується відповідно червоний, зеле­ний та синій колір).

Аналітична довідка за результатами методики містить загальну, результативну частини, а також висновки та рекомендації.

Використовується у консультативно-методичній, обліковій та корекційно-розвивальній діяльності шкільного психолога, а також як матеріал для звітної документації, обговорення на педраді тощо.

Для визначення мотиваційного компоненту навчання зараз шкільними психолога­ми використовується скорочений варіант методики Б. К. Пашнєва (28 запитань). Сутність авторської розробки — нова, більш варіативна редакція первинної анкети, що складалася з 56 пунктів. В представленому варіанті дотримано сам принцип боротьби мотивів, але 28 запитань розташовані особливим чином, щоб дитині не стало дуже нудно відповідати на од­нотипні запитання.

Аналітична робота починається із заповнення протоколу дослідження, який має вигляд таблиці. Напроти прізвищ заносяться числові показники, що характеризують індивідуаль­не вираження того чи іншого мотиву навчання. На основі цих даних робиться висновок про співпорядкування мотивів кожного досліджуваного. По вертикалі визначається середній по­казник вираження мотиву.

Аналітична довідка містить загальну, цілепокладаючу та результативну частини, а також висновки та рекомендації. У змістовній формі аналізуються особливості мотиваційної сфери дівчаток та хлопчиків. Вказуються конкретні прізвища дітей, у яких провідним є пізнаваль­ний мотив («вище за норму»). Діти, в яких у якості провідного виявлені мотиви зовнішньо­го спонукання та уникнення покарань, чи соціально орієнтований мотив (не бути гіршим за інших), становлять групу ризику шкільної дезадаптації («нижче за норму»). Такі діти потре­бують більш поглибленої психодіагностики та корекційних заходів.

Графічні результати оформлюються у вигляді стовпчикової діаграми, що наочно демон­струє, який з мотивів є найбільш значущим для учнів класного колективу. Використовується у консультативно-методичній, обліковій та корекційно-розвивальній діяльності шкільного психолога. Як матеріал для звітної документації та моніторингових досліджень.

Вивчення рівня креативності та оригінальності мислення відбувається за допомогою двох нескладних методик (відповідно опитувальник Г. Девіса та малюнкова методика Торранса). Дві методики поєднані не випадково. Вони взаємопов'язані та доповнюють одна одну, бо рі­вень проявів креативності залежить від особистісних якостей та характеристик середовища і дуже тісно пов'язаний з оригінальністю мислення. Навіть на початковому етапі діагности­ки оптимально проводити їх разом, протягом однієї академічної години.

У протоколі фіксуються числові та відсоткові показники виконання тестів. За допомогою «ключа» підраховується кількість балів за обома методиками, результати заносяться до зве­деної таблиці (звітна форма «Пошук обдарованих»). Аналітична довідка передбачає узагаль­нення та аналіз тестових даних пошуку учнів з високим рівнем креативності та оригіналь­ності мислення. За методикою Торранса підраховується не тільки загальна кількість балів, але й відсоток оригінальності будування графічного образу (% кількості оригінальних малюнків). Використовується ця інформація у спільній аналітичній довідці за результатами обстеження рівня обдарованості, у консультативно-методичній, обліковій та корекційно-розвивальній діяльності шкільного психолога, як матеріал для звітної документації.

Дослідження структури інтелекту в рамках програми «Обдарована молодь» за допомо­гою тесту Амтхауера проводиться з учнями 7—11-х класів. Спочатку заповнюється протокол дослідження, який має вигляд таблиці (можливе графічне вираження групової структури ін­телекту за допомогою кругової діаграми).

Результати порівнюються із статево-віковими нормативними показниками та можуть бути виражені за допомогою кольору. Середній показник за субтестами, у тому числі серед хлопчиків та дівчат, дає можливість виявити найбільш виражений структурний компонент інтелекту в групі. В аналітичній частині обчислюються та фіксуються інші показники та від­соткові значення за тестом, виявляються закономірності. Використовується не тільки у ком­плексі методик з виявлення обдарованої молоді, але і як самостійна методика в професій­ній консультації старшокласників. Форма аналітичної довідки корисна у консультативно-ме­тодичній, обліковій та корекційно-розвивальній роботі психолога, а також є підставою для звітної документації і для моніторингових досліджень.

Узагальнююча аналітична довідка містить паспортну частину та узагальнені дані мето­дик, що були використані протягом комплексного дослідження обдарованості. Визначаєть­ся контингент обдарованих.