2. Вивчення емоційно-афективної сфери

2.1. Вивчення страхів та тривожності

2.1.1. Анотація

Тривожність розглядається як компонент емоційного стресу, вона може бути викли­кана як реально неблагополучним станом дитини в найбільш значимих галузях діяльності та спілкування, так існувати і всупереч об'єктивно благополучному становищу (як наслі­док особистісних конфліктів, порушень самооцінки тощо). Для виявлення змін у емоцій-но-афективній сфері людини можна використовувати цілу батарею тестів (у залежності від конкретних цілей дослідження). Наприклад, за допомогою малюнкових методик («Намалюй людину», «Автопортрет», «Неіснуюча тварина», «Будинок — дерево — людина», «Малюнок сім'ї», «Дерево» тощо) добре діагностується тривожність та наявність агресивних тенденцій. Але якщо проективні техніки виявляють якісні характеристики тривожності, то за допомо­гою різноманітних опитувальників можна отримати не тільки якісні, але й кількісні характеристики та зробити синдромальний аналіз (діагностика наявності страхів під ред. Є. І. Ро­гова, тест шкільної тривожності Філліпса та ін.). Тому для отримання найбільш достовірних результатів дослідження рівня тривожності та страхів доцільно використовувати ці методи­ки у комплексі.

До вашої уваги представлені зручні у використанні бланки методик дослідження три­вожності та страхів, індивідуальні бланки відповідей та протоколи дослідження у вигляді таблиць-діаграм, а також алгоритм діяльності за методикою.

Мета розробки: допомога практичному психологу у проведенні аналітичної та обліко­во-звітної роботи за тестом, алгоритмізація аналітичної, обліково-звітної роботи за резуль­татами діагностики тривожності та страхів, оптимізація консультативної та корекційно-відновлювальної роботи.

Алгоритм діяльності у подробицях розповідає про систему дій психолога щодо вико­нання діагностичної процедури за тестом та подальшої обробки й інтерпретації резуль­татів.

Індивідуальні бланки відповідей дозволяють спростити процедуру тестування, особли­во зважаючи на вік обстежуваних. Номери запитань спеціально виділені крупним шриф­том — це розраховано на можливі недоліки моторики руки малят. Вільна графа зроблена не випадково — це робоча зона, де психолог робить помітки при обробці та інтерпретації ре­зультатів.

Бланк методики діагностики страхів містить сам опитувальник, а також алгоритм об­робки та інтерпретації даних. Розроблені нормативні показники, що дозволяє виділити рівні тривожності: низький, середній, підвищений та високий. Інформація обробляєть­ся та надається класному керівникові у вигляді кольорової діаграми, що по суті є протоко­лом дослідження. Є можливість наочно позначити червоним високий рівень страхів, зеле­ним — підвищений рівень, синім — дуже низький рівень (за категоріями). За результатами тестування заповнюється бланк аналітичної довідки, обчислюються показники за кожним видом страхів (медичні страхи, страх фізичного ушкодження, смерті, тварин і (або) казко­вих персонажів, страхи кошмарних снів і темряви, соціально опосередковані та «просто­рові» страхи).

Використання: при організації психолого-педагогічної взаємодії, а також для плануван­ня якісної корекційно-відновлювальної роботи. У консультативно-методичній, обліковій, корекційно-розвивальній діяльності шкільного психолога, а також як основа для розробки індивідуальних та групових корекційно-розвивальних занять.