4. Особливості роботи з проективними техніками

4.1. Використання малюнків

4.1.1. Анотація

Малюнкові методики є непрямими методами дослідження, що проникають у несвідо­ме. Вони засновані на теорії психомоторного зв'язку: для реєстрації стану психіки викори­стовується дослідження стану моторики, зафіксоване у вигляді графічного сліду руху (ма­люнка). Оцінка змісту й формального боку дитячого малюнка може мати експериментальне й диференційно-діагностичне значення. Тому стандартизовані малюнкові тести стали зви­чайною складовою частиною більшості психологічних досліджень.

Важливо, щоб випробуваний міг сам брати участь в інтерпретації результатів його роботи. Тобто перевагу при проведенні проективних технік практичний психолог тради­ційно віддає індивідуальній формі обстеження. Але об'єктивно в умовах загальноосвітніх навчальних закладів складається така ситуація, що психолог часто вимушений проводи­ти групове обстеження і не в змозі приділити достатньо часу для індивідуальної психо­діагностики, бесіди та консультативної роботи кожній окремій дитині. Зазвичай за по­передніми, оглядовими результатами визначається контингент, який потребує більш ре­тельного обстеження або уточнення деталей малюнка в ході бесіди, визначається «група ризику» тощо.

Найчастіше шкільними психологами для вивчення особистісної сфери дитини вико­ристовуються малюнкові техніки «Неіснуюча тварина», «Будинок —дерево —людина», «Ав­топортрет» тощо. Ці методики поєднані автором не випадково, бо вони мають дещо спіль­ну основу для інтерпретації.

До уваги шановних читачів представлено узагальнену інтерпретаційну таблицю, про­токоли дослідження; розроблено моніторингову таблицю з методики «Будинок — дерево — людина». У зручній формі наведені деякі загальні схеми й принципи інтерпретації малюнкових тестів.

Мета розробки: надання методичної допомоги психологу при обробці та обліку резуль­татів групових досліджень з використанням слабоструктурованого матеріалу. Формалізація аналітичної роботи з використанням найбільш важливих та поширених в малюнках дітей особистісних характеристик.

У протоколах дослідження інформація кодується та не підлягає розголошенню, бо це осо­бисте. Оформлюється у вигляді таблиць, які містять дані про характерологічні особливості кожного обстежуваного. Аналізується біля 15—20 параметрів. Форма протоколу обстежен­ня дозволяє не тільки швидко охарактеризувати кожного індивіда, а ще й провести якісний та кількісний аналіз показників по класу, отримати відсоткове вираження кожного фактора у груповій структурі (в т. ч. серед хлопчиків та дівчаток класу). Використовується для надан­ня індивідуальних психологічних характеристик (за потребою), для проведення аналітичної роботи як основа для розробки рекомендацій щодо організації психолого-педагогічної ро­боти з класом та написання аналітичної довідки.

Аналітична довідка заповнюється на підставі протоколів дослідження за результата­ми проективних технік «Неіснуюча тварина», «Будинок — дерево — людина», «Автопорт­рет», «Дерево», «Картина світу», «Вільний малюнок» тощо. Містить дані про найважливіші характеристики особистості та дає можливість охарактеризувати групу досліджуваних в цілому, скласти так званий психологічний портрет групи (або паралелі). Використовуєть­ся для виявлення та співвідношення закономірностей особистісного розвитку дітей пев­ної вікової категорії та окремого класного колективу (планові, наукові та моніторингові дослідження).