1. Планування

Цілі та задачі:

• визначення рівня готовності до школи;

• збір загальної інформації, знайомство психолога з дитиною;

• оформлення індивідуального паспорта.

Контингент: учні першого класу загальноосвітніх навчальних закладів.

Строки та терміни проведення: вся процедура співбесіди займає приблизно одну годину. Раніше психолог планував та проводив обстеження у вересні-жовтні місяці, тобто на пер­ших етапах систематичного навчання дитини в умовах школи, або навіть під час зарахуван­ня дитини до школи в травні-серпні місяці. Зараз рекомендується починати роботу з дітьми у II півріччі, коли буде наявний запит педагога до психолога.

2, 3, 4. Організація дослідження, обробка та фіксація результатів

Матеріали та обладнання

Для підготовки та проведення прийому необхідно мати:

• окремий кабінет, бажано хоча б два столи;

• протокол первинної співбесіди (додаток /);

• канцелярське приладдя (папір формату А4, ручки різних кольорів, кольорові олівці), лег­кий м'ячик, ємність з кришкою, стрічка; можна використовувати різноманітні іграшки, але є небезпека, що вони відволікатимуть увагу малюка;

• роздатковий діагностичний матеріал для дитини;

• діагностичний матеріал для батьків (тест, анкета і т. д.).

Особливості проведення: первинний прийом здійснюється за умови створення психоло­гічного комфорту і може бути здійснений психологом в декількох варіантах.

1) Прийом дошкільника. Здійснюється під час зарахування дитини до школи, тобто при оформленні документів. Цілком логічно, що дитина приходить на прийом до психоло­га не сама, а з батьками. Часто така ситуація заважає об'єктивно оцінити рівень готов­ності дитини до школи, внаслідок того, що батьки (матуся) беруть занадто активну участь у бесіді та готові відповісти за малюка на всі запитання.

В такому разі батькам пропонується заповнити анкету «Таланти вашої дитини» (додаток 2). Анкетування батьків має на меті не стільки відволікти, воно є перш за все цінним джерелом додаткової цікавої інформації, діагностичним матеріалом для організації індивідуального під­ходу до майбутнього першокласника.

2) Прийом першокласника. Психолог згідно з розпорядженням МОН не бере участі у приймальній комісії, і первинний прийом дитини здійснюється вже протягом навчання. Бесі­да проводиться за згодою батьків та класного керівника в кабінеті шкільного психолога. Необхідно звернути увагу на підготовчий етап: для уникнення можливого психологіч­ного дискомфорту заздалегідь психолог проводить знайомство і бесіду з класом про те, хто такий шкільний психолог, чим займається і т. ін.

Інструкція: «Зараз ми з тобою трохи познайомимося. Будемо розмовляти, малювати, гра­тися, я покажу тобі декілька цікавих вправ, а ти мені покажеш, що вмієш ти».

Процедура прийому

Вступ. Перед початком діагностичного обстеження дитини з метою встановлення пер­вісного контакту рекомендується проводити так зване діагностичне інтерв'ю, що може сто­суватися будь-якої теми. Необхідно зняти можливе емоційне напруження, налаштувати ди­тину на роботу і залучити до співробітництва.

Опитування. Коли маля готове до роботи, проводиться більш детальне знайомство — пропонується назвати своє прізвище, ім'я, по батькові, дату народження. Якщо дитині склад­но це зробити, доречне питання «Скільки тобі років?». Далі ставляться навідні запитання («Коли був день народження — узимку чи влітку?» і т. д.). Принагідно ми з'ясовуємо знан­ня дитиною пір року, назв місяців, днів тижня, орієнтування в часі. Результати опитування фіксуються в протоколі.

Наступна серія питань стосується місця й умов проживання. Якщо на пряме запитання «Назви свою адресу» дитина не відповідає, доцільніше запитати «На якій вулиці ти живеш? А номер будинку знаєш?» і т. п.

Далі запитують про родину — ім'я та по батькові мами й тата, вік, місце роботи, наяв­ність інших членів родини — це важливо для наступних діагностичних досліджень, що про­водитимуться з дитиною протягом навчання (зокрема, методика «Малюнок родини»). Пи­тання про домашніх вихованців особливо подобаються дітям — як кличуть тваринку, якого вона кольору, хто годує, доглядає тощо. «Скільки в будинку кімнат?», «Хто де розміщаєть­ся?», «Чи є в тебе окрема кімната?», «Де ти робиш домашнє завдання?», «У що, де й з ким лю­биш фати?», «Чи є в тебе домашні обов'язки?» і т. д. Звертається увага на висловлення дити­ни про родину, характер внутрішньосімейних відносин.

З'ясовуємо, чи відвідувала дитина дитячий садок, що подобалося, не подобалося. «Де цікавіше — у школі, у садку чи вдома?», «Що тобі найбільше подобається в школі?», «Чи є в тебе друзі?», «Якби завтра тобі сказали, що ти можеш піти куди захочеш, куди б ти пішов?». Робиться висновок про соціально-психологічну готовність до навчання в умовах школи, мо­тиваційну спрямованість, прогноз адаптації.

«Як і з ким готувався до школи?», «Чому навчився?». Пропонуємо дитині прочитати не­складну фразу (із плаката або заголовок у книзі), написати своє ім'я, порахувати від 1 до 10, потім — від 10 до 1. Надаємо емоційну підтримку, бажано похвалити дитину при демонстра­ції її успіхів.

Спостереження. У ході бесіди звертають увагу на особливості зовнішності дитини (косо­окість, наявність окулярів та ін.), правильність мови (шепелявить, гаркавить, дитяча мова, інші особливості), ліво- праворукість, особливості зросту й ваги, будови черепа, зміна зубів. Оцінюємо пропорційність тіла, відповідність зросту й ваги, відзначаємо особливості поведін­ки, мовну й рухову активність.

Вправи. Щоб зробити попередній висновок про провідну півкулю, проводимо з дити­ною серію вправ: руки «у замку», поза Наполеона, оплески (яка рука зверху). Якщо дитина ліворука, необхідно більш детально з'ясувати особливості латеральної організації (істинний лівша, ліворукість або ін.). Пропонується згорнути в трубочку аркуш паперу і подивитися «у підзорну трубу», відкрутити-закрутити кришку, зав'язати бантик, зіграти в м'яч, попросив­ши дитину декілька разів кинути-піймати його однією рукою. Можна запропонувати постри­бати на одній ніжці, щоб з'ясувати, яка нога є провідною. «Послухай, як цокає годинник» — з'ясовуємо провідне вухо. У ході бесіди з'ясовуємо сформованість гігієнічних навичок: «По­кажи, як ти чистиш зуби?», «Чи ростуть нові?». Визначаємо «зубну зрілість» — як відбувається зміна молочних зубів на постійні.

Існують певні Нормативи зміни зубів.

Вік	Стать	Число постійних зубів
		Уповільнений розвиток N	Відповідний розвиток N	Прискорений розвиток N
5,5	Хлопчики	0	0-3	Більше 3
	Дівчатка	0	0-5	Більше 4
6	Хлопчики	0	1-5	Більше 5
	Дівчатка	0	1-6	Більше 6
6,5	Хлопчики	0-2	3-8	Більше 8
	Дівчатка	0-2	3-9	Більше 9
7	Хлопчики	Менше 5	5-Ю	Більше 10
	Дівчатка	Менше 6	6-11	Більше 11
7,5	Хлопчики	Менше 8	8-12	Більше 13
	Дівчатка	Менше 8	8-13	Більше 14

Необхідно пам'ятати, що кутні зуби ростуть відразу постійними.

Філіппінський тест — психолог пропонує дитині дістати провідною рукою до протилеж­ного вуха через верхівку (доречна наочна демонстрація). Якщо дитина не може цього зро­бити, отже, її пропорції ще недостатньо сформовані. Успішність виконання цього завдання показує ступінь розвитку кістяка, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку приймати й переробляти інформацію.

Вправа «З-під» — дитині пропонується покласти ручки на стіл долонями вниз. Психолог своєю долонею накриває одну руку дитини, а на іншій по черзі показує пальчики (водночас можна з'ясувати, чи знає малюк назви пальців). Дитина повинна підняти відповідний палець з-під руки психолога. Відзначаємо, чи піднімає вона «правильні» пальчики. Шестирічна ди­тина в нормі вільно розрізняє великий палець, вказівний і мізинець. У такий спосіб визна­чається зрілість кори головного мозку, а саме функціонування потилично-тім'яних відділів.

Вправа «Коза — корова». Психолог показує дитині дві позиції: «коза» — руки в кулаки, викинути II й III пальці, «корова» — II і V пальці. Вправа полягає в почерговій зміні пози­цій (5—6 разів достатньо). Ціль — оцінка рівня сформованості кістяка, особливо кистей рук. Якщо стадії окостеніння кістяка проходять нормально, дитина справляється із цим цікавим завданням.

Вправи і тести на змальовування й списування. Вправи характеризують довільність психіч­ної діяльності — загальний психічний розвиток, розвиток моторики, уміння виконувати за­дані зразки, саморегуляцію, короткочасну пам'ять. Найчастіше шкільними психологами ви­користовується орієнтовний тест шкільної зрілості А. Керна-Йєрасека.

Цей тест має декілька суттєвих позитивних якостей для первинного обстеження дітей:

• він не потребує тривалого часу для проведення;

• може бути використаний як для індивідуальних, так і для групових обстежень;

• має нормативи, розроблені на великій вибірці;

• не потребує спеціальних умов та засобів для проведення.

Процедура проведення. Тест складається з трьох завдань: малювання чоловічої фігури за уявленням, наслідування письмових літер та змальовування групи крапок (Йерасек ввів до­даткове четверте завдання, що полягає у відповідях на 20 запитань, але в цілях економії часу достатньо лише трьох завдань).