6. Робота психолога по запобіганню шкільної дезадаптації

6.1. Профілактика дезадаптації учнів 5-х класів

6.1.1. Анотація

При переході дитини з початкової до середньої школи як вчителі, так і самі діти стика­ються з різноманітними труднощами. Адже індивідуальні особливості дитини, до яких при­стосовується вчитель початкової школи, досить часто набувають масштабів проблеми у серед­ній школі та становлять ризик шкільної дезадаптації. Задача практичного психолога на даному етапі — визначити стан проблеми, спрогнозувати та попередити, надати своєчасну допомогу представникам дитячого та педагогічного колективів у подоланні дезадаптивних проявів.

На підставі трирічного досвіду роботи в цьому напрямку автором ретельно дібрані та поєднані у єдиний комплекс психодіагностичні методики, що вивчають рівень готовності учнів початкової школи до переходу на наступну вікову ланку.

До вашої уваги представлено модифікацію анкети «Адаптація п'ятикласників» москов­ських психологів, бланк аналітичної довідки за результатами анкетування. Для фіксації ре­зультатів розроблено узагальнюючу аналітичну довідку.

Мета та сутність розробки: формалізувати та структурувати комплексну психодіагностичну та прогностичну роботу практичного психолога з вивчення адаптивних механізмів дітей при переході з початкової до середньої школи; впорядкувати фіксацію результатів цілої батареї тестів, що прямим та непрямим шляхом виявляють адаптивні можливості дитини.

Метою комплексної психодіагностики є вивчення інтелектуальної, мотиваційної, психо­логічної готовності учнів 4—5-х класів до умов навчання у середній школі. Дослідження скла­дається з двох частин (II півріччя 4 клас — І півріччя 5 клас). Після першої частини обстеження робиться висновок про готовність четвертокласників до умов навчання у середній школі. Після другої частини — про процес адаптації і адаптивні механізми п'ятикласників. Підсумком комп­лексного обстеження є узагальнююча аналітична довідка «Перехід 4—5», що дозволяє зафіксувати та ретельно проаналізувати дані, які стосуються найважливіших параметрів особистості, зроби­ти об'єктивний та обґрунтований прогноз успішності адаптації, виявити дітей «групи ризику», схильних до дезадаптації або дезадаптованих. Дається змістовна характеристика класного ко­лективу взагалі та кожної дитини зокрема на підставі проведених досліджень, а також рекомен­дації класному керівникові з організації групової та індивідуальної взаємодії і корекції.

Рекомендовані дослідження

1.Тести на вивчення пізнавальних процесів: рівня уваги, працездатності, пам'яті, інтелек­ту, мислення, вольової регуляції, креативності тощо (проба Тулуз-П'єрона, коректурна проба, матриці Равена, метод піктограм, вивчення пізнавальної активності за методи­кою Б. К. Пашнєва та ін.).

2. Вивчення мотиваційної сфери (методика визначення структури мотивації Б. К. Паш­нєва, малюнковий тест шкільної мотивації «Що мені подобається в школі», анкетуван­ня, дослідження за методиками

Л. С Солнцевої та Т. В. Галкіної тощо).

3. Дослідження емоційно-афективної сфери (рівня тривожності за Філліпсом).

4.Встановлення особистісних якостей (ДВОР, БДЛ, «Неіснуюча тварина», «12 тварин» тощо), акцентуацій та темпераменту.

5.Вивчення адаптивних механізмів, інтересів та схильностей, ціннісних орієнтацій, самосприйняття та самооцінки (анкета «Адаптація п'ятикласників», ІДОЛ, «Автопортрет» (модифікація «Я в 1 і в 5 класі») та ін.).

6.Соціометричні дослідження класних колективів (соціометрія за методикою Д.Морено, референтометрія, методика «Вибір дією» та ін.).

7.Вивчення внутрішньосімейних стосунків (малюнок «Моя сім'я», опитування).