- •3.Мікро- і макроекономіка.
- •4.Сутність та рівні виробництва.
- •5.Система розподілу праці.
- •6. Продуктивність праці та фактори її зростання.
- •8. Абсолютна та відносна обмеженість ресурсів.
- •9.Крива виробничих потужностей.
- •10.Ринкова, адміністративна та змішана економіка.
- •11. Ідеальна модель ринкової економіки.
- •12.Циклічні потоки ринкової економіки.
- •13. Об’єктивні цілі ринкової економіки.
- •14. «Плюси» и «мінуси» ринкової економіки.
- •15.Основи системи вільного підприємництва.
- •16.Умови виникнення, структура та функції ринку.
- •17. Ринкова рівновага.
- •18.Закон попиту.
- •19.Закон пропозиції.
- •20.Закон спадаючої граничної корисності.
- •21.«Ефект заміщення» та «ефект доходу».
- •22.Бюджетні лінії та крива байдужості.
- •23.Витрати виробництва та їх структура.
- •24.Явні (внутрішні) та неявні (зовнішні) витрати виробництва.
- •25.Граничні витрати і граничний продукт.
- •26.Економічний, бухгалтерський і звичайний прибуток.
- •27.Організаційно-правові форми підприємництва.
- •28.Основний та обіговий капітал.
- •29.Види і форми кредиту.
- •30.Акціонерне товариство.
- •31.Малий бізнес та його економічне значення.
- •32.Ринки факторів виробництва: загальна характеристика.
- •33.Інвестиції та їх економічне значення.
- •34.Ринкова конкуренція та її види.
- •35.Ідеальна конкуренція.
- •Ознаки досконалої конкуренції
- •Функції ринку із досконалою конкуренцією
- •36.Монополістична конкуренція.
- •37.Олігополія.
- •38.Монополія.
- •39.Система ринкової інфраструктури.
- •40.Гроші, їх сутність і функції.
- •41.Грошові агрегати.
- •42.Рівняння обміну.
- •43.Грошовий обіг і грошова система.
- •44.Попит і пропозиція грошей.
- •45.Механізм ринкового ціноутворення.
- •46.Функції ціни в ринковій економіці.
- •47.Комерційні банки, їх види та економічна роль.
- •48.Пасивні та активні операції комерційних банків.
- •49.Цінні папери та їх види.
- •50.Ринок цінних паперів та його економічна роль.
- •51. Фондова біржа та механізм її функціонування.
- •52.Види угод з цінними паперами.
- •53.Доходи та їх види в ринковій економіці.
- •54.Номінальний та реальний доходи.
- •55.Функціональний та вертикальний розподіл доходів.
- •56.Крива Лоренца і коефіцієнт Джинні.
- •57.Визначення «макроекономіки».
- •58.Циклічність розвитку ринкової економіки.
- •59.Сутність і типи економічного зростання.
- •60.Валовий національний продукт: структура і зміни.
- •61. Економічні характеристики національного доходу.
- •62.Інфляція: сутність, види, темпи.
- •63.Основні методи антиінфляційної політики.
- •64.Необхідність і сутність державного регулювання економіки.
- •66.Форми державного втручання в економіку.
- •67.Державне регулювання від’ємних єфектів підприємницької діяльності.
- •68.Державна політика доходів.
- •69.Ринок праці і безробіття.
- •70.Державне регулювання ринку праці.
- •71.Державні фінанси, їх структура і функції.
- •72.Доходи і видатки державного бюджету.
- •73.Економічна сутність державного боргу.
- •74.Сутність податків. Податкова система.
- •75.Основні види податків.
- •76.Економічна і фіскальна функції податків.
- •77.Оптимальна межа оподаткування та її критерії.
- •78.Класична модель макрорівноваги.
- •79.Кейнсіанська модель макрорівноваги.
- •80.Монетаристська модель макрорівноваги.
- •81.Економіка суспільного сектору.
- •82.Економічна політика: основні цілі та важелі.
- •83.Фіскальна політика.
- •84.Монетарна політика.
- •85.Маркетинг: цілі, інструменти, напрями.
- •86.Менеджмент: теорія ефективного керування фірмою.
- •Критерії ефективного управління
- •Основні функції менеджменту:
- •88.Світовий ринок.
- •89.Міжнародний розподіл праці.
- •90.Торгівельна політика.
- •91.Реалізація порівняльних переваг.
- •92.Валютна система: етапи еволюції і сучасний стан.
- •93.Міжнародна економічна інтеграція.
- •94.Адам Сміт і класична школа політекономії.
- •95.Марксизм: основні концептуальні положення.
- •96.Основні напрями західної економічної теорії хх сторіччя.
- •97.Кейнсіанство: теорія ефективного попиту.
- •98.Неокласична теорія: основні положення.
- •99.Монетаризм: теоретична основа сучасного консерватизму.
- •100. Інституціоналізм – теорія соціального контролю над економікою.
99.Монетаризм: теоретична основа сучасного консерватизму.
Монетаризм(від англ. "money" - гроші) - сучасна економічна теорія, в якій гроші та грошова маса розглядаються як вирішальний фактор економічної структури суспільства і головна причина інфляції, а грошово-кредитна політика - найважливіший інструмент стабілізації внутрішнього механізму відтворення, здійснення економічної політики держави. Монетаризм виник у середині 50-х років ХХ ст. Вперше це поняття згадується у збірнику "Дослідження в галузі кількісної теорії грошей" (1956 р.) за редакцією професора економіки Чикагського університету Мілтона Фрідмена. Основні монетаристські положення він виклав у фундаментальній праці "Монетарна історія США. 1867-1960", яку написав у співавторстві з іншим представником чікагської школи Анною Шварц. Головні ідеї теорії: 1) економіка саморегульована, державне втручання шкідливе; 2) причина криз - нестача грошової маси; 3) приріст грошової маси на 1-2% має випереджувати зростання обсягів виробництва, контроль за грошовою масою - основна і чи не єдина державна економічна функція; 4) соціальні програми мають бути скорочені до мінімуму.
Методологію дослідження економічних явищ і процесів, що її використовують монетаристи, можна охарактеризувати як неопозитивізм. М. Фрідмен вважає, що економічна теорія – передусім, наука позитивна, яка вивчає вплив на економічний розвиток усієї сукупності факторів і розглядає економіку такою, якою вона є насправді. Він стверджує, що критики економічної теорії, як правило, оцінювали її передумови, а не висновки. З його точки зору, цінність економічної теорії визначається не реалістичністю її передумов, а точністю її прогнозів. Результатом теорії мають стати певні постулати, висновки, передбачення, що піддаються емпіричній перевірці, підтверджуються досвідом, є придатними для пояснення теперішнього розвитку і прогнозування майбутнього. Монетаристський варіант кількісної теорії грошей. У своїй інтерпретації кількісної теорії грошей М. Фрідмен виходив з того, що гроші для економічних агентів є одним із видів капітальних активів, формою володіння багатством. Тому він використовує “портфельний підхід” до грошей і вважає, що попит на гроші залежить від рівня особистих доходів, рівня цін (зміни купівельної спроможності грошей), доходності інших фінансових активів (акцій і облігацій) та величини процентних ставок (які відображують витрати, пов’язані із заощадженням грошей). При цьому, на відміну від Дж. Кейнса, М. Фрідмен вважав вплив процента на грошовий попит незначним й нехтував ним. Величина попиту на гроші є результатом оптимізації співвідношення доходності різних альтернативних форм багатства і залежить від існуючих або очікуваних відносних цін різних активів.
100. Інституціоналізм – теорія соціального контролю над економікою.
Інституціоналізм— напрям сучасної економічної думки, об'єктами дослідження якого є певні інститути (корпорація, держава, профспілки), а також правові, психологічні та морально-етичні аспекти. Ці інститути, на думку представників інституціоналізму, — рушійні сили розвитку суспільства. Теоретики інституціоналізму критикували вади традиційної економічної школи за відрив від соціальних проблем, виступали за соціологізацію економічної науки. Теоретики-інституціоналісти враховують такі нові явища сучасного суспільства, як планування і прогнозування, розширення внутрішнього ринку за допомогою орієнтації на масове споживання.
Основоположником інституціалізму став американський економіст Торстейн Веблен
Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві.
Щодо теоретичної моделі сучасної економіки Веблен категорично відкидає можливість її побудови на основі аналізу попиту та пропозиції. В умовах панування монополістичних корпорацій, що одержують можливість збільшення прибутку за рахунок навмисного скорочення виробництва і "роздмухування" цін, співвідношення попиту та пропозиції нічого не може пояснити. Увага Веблена зосереджена на можливостях монополій використовувати методи насильства і таємної змови для встановлення контролю над індустрією. Важливим фактором посилення монополій він вважав гіпертрофію кредиту. Збільшуючи за рахунок кредиту купівельні можливості, великі фірми втягуються у спекулятивні операції, а не в розширення виробництва. Утворюється піраміда кредиту, виникає гігантський розрив між грошовою оцінкою капіталу (оскільки майбутній, очікуваний прибуток капіталізується, виходячи з поточної ставки відсотка) і реальним капіталом. Починається кредитна інфляція, за якої неминуче випливає вимога негайного погашення позичок. Результатом стають спад ділової активності, банкрутство певних фірм, поглинання суперників найбільшими і найспритнішими корпораціями. За тривалістю фази депресії набагато перевершують фази піднесення.
Інституціоналізм ґрунтується переважно на позаекономічному тлумаченні суті господарських процесів у ринковому суспільстві. Рушійними силами економічного розвитку вважаються соціальні явища, як політичного, правового, етичного, морального, психологічного, технічного, так і економічного характеру - такі, як держава і профспілки, конкуренція і монополія, технічний прогрес і наука, сім'я і традиції, право і етичні норми, звичаї і мораль тощо. Усе це було об'єднано спільним терміном - інститути, або інституції, що й дало назву цьому економічному напряму. Інституціоналізм - це послідовний історизм. За Вебленом, антагонізм бізнесу й індустрії буде розв'язано шляхом переходу влади до інженерно-технічного персоналу.