39.Система ринкової інфраструктури.

Ри́нкова інфраструкту́ра— це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Це — біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торгівельні та інші організації, кожна з яких діє у своїй сфері.

Ринкова інфраструктура значно полегшує і спрощує обіг товарів, послуг, природних ресурсів, грошей та цінних паперів, дає змогу доцільніше розподіляти й використовувати трудові ресурси, оптимальніше вкладати й використовувати капітал, створює безпечніші умови для діяльності ринкових установ.

Головними інститутами ринкової інфраструктури є комерційні банки й фондові біржі.

Важливу роль у ринковій інфраструктурі відіграють посередники. Оскільки ринокє місцем співпраці двох основних суб'єктів — виробника і споживача, рух товарів та послуг від виробника до покупця потребує не лише певного часу, а й значних зусиль досвідчених саме у цій справі людей. Якщо всіма такими питаннями займатиметься сам виробник, то ефективність його роботи буде надто низькою через значні витрати часу й ресурсів. Зайвий час і ресурси витрачав би й споживач, шукаючи необхідні йому товари та послуги. Тому на допомогу їм приходять посередники.

Посередники— це юридичні або фізичні особи (фірми чи окремі підприємці), які представляють інтереси виробника та споживача чи діють від їхнього імені на різних видах ринків. Їхнє завдання — наблизити двох основних учасників ринку.

Сукупність спеціальних ринкових установ (інститутів) в економічній теорії позначається поняттям «ринкова інфраструктура». Вона включає банківську й біржову системи, страхові компанії, аудиторські фірми, юридичні контори, інформаційні центри, рекламні бюро, оптові й роздрібні торговельні підприємства, аукціони,маркетинг, ярмарки, комерційні посередницькі центри.

Аукціони - форма продажу у визначений час і у визначеному місці товарів, попередньо виставлених для ознайомлення.

Маркетинг ( ринок, збут) - це динамічна система ринкової орієнтації. Як породження ринкової економіки він є відповідною філософією виробництва, в основу якої покладе-но принципи та закони товарного виробництва.

40.Гроші, їх сутність і функції.

Гро́ші— особливийтовар, що єзагальною еквівалентноюформоювартостііншихтоварів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження таплатежу. З утворенням світового ринку, деякі національні гроші виконують функції світових.

В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей^[1]:

• Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

• Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні)

Товарні гроші— це різновид грошей, які є товаром (наприклад худоба, зерно, мушлі, хутра). Тобто предмети, які можна безпосередньо використовувати, проте одночасно, вони виступають і як еквівалент вартості інших товарів. Купівельна спроможність товарних грошей ґрунтується на вартості, властивій конкретному товару, який виступає в ролі грошей.

Паперові гроші — це гроші, що не мають самостійної вартості, або ця вартість не співрозмірна з номіналом. Вони випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законним платіжним засобом на всій території.

Кредитні гроші— це права вимоги до фізичних або юридичних осіб, спеціальним чином оформлений борг, зазвичай у формі переданого цінного паперу, які можна використовувати для покупки товарів (послуг) або оплати власних боргів.

У функції грошей як засобу нагромадження гроші залишають сферу обігу, перетворюючись у різні цінності, що мають здатність зберігати свою купівельну спроможність у майбутньому (золото, цінні папери, нерухомість, валюта й т.д.)

Функція грошей як засобу платежу проявляється при продажі товару в кредит. При висновку угоди про продаж товару в кредит гроші фігурують ідеально, тобто як рахункові одиниці, а при оплаті кредиту -і як готівка.