94.Адам Сміт і класична школа політекономії.

Великий шотландський економіст Адам Смит (1723— 1790) є автором стрункого економічного навчання, розвиненого їм на основі єдиних теоретичних принципів. Основний добуток А. Смита називається «Дослідження про природу й причини багатства народів»

Головна ідея автора полягала в тому, що багатство народів створюється продуктивною працею у всіх галузях народного господарства. Тому ключ до процвітання країни - у створенні умов для росту продуктивності праці. Звідси пильна увага Смита до факторів цього росту й, насамперед, - до тієї величезної ролі, що грає поділ праці, тобто спеціалізація виробників на виготовленні якого-небудь одного продукту.

На думку Сміта, політична економія повинна на основі об’єктивного аналізу вирішувати практичні задачі: обґрунтовувати і рекомендувати таку економічну політику, яка могла б «забезпечити народу великий дохід або засоби існування, а точніше, забезпечити йому можливість здобувати собі їх...». Політична економія повинна вести справу до того, щоб в суспільстві діяв порядок, що створює максимально сприятливі умови для зростання продуктивних сил.

Ідейно-теоретичним підґрунтям економічної системи А. Сміта стала ідеологія ринкового лібералізму, в основу якої були покладені:

• Теорія "природного порядку" та внутрішньої гармонії людського суспільства, узгодженої із законами моралі. Основу такого порядку, на думку вченого, становить підпорядкованість економічного життя об’єктивним законам, які не залежать від волі та свідомих прагнень людей.

• Концепція "економічної людини" та "невидимої руки ринку". Дія "невидимої руки" є центральним мотивом, душею «Багатства народів».

«Невидима рука» – це стихійна дія об’єктивних економічних законів. Ці закони діють мимо волі людей. Ввівши в такій формі в науку поняття про економічний закон, Сміт зробив важливий крок уперед. Цим він, по суті, поставив політичну економію на наукову основу.

Принципи економічного лібералізму, А. Сміт не заперечував участі держави у господарському житті. Він писав про те, що природний устрій має спиратись на вільну взаємодію приватних інтересів у межах та під захистом права. На думку дослідника, в ринковій економіці держава повинна виконувати "три надто важливі обов’язки":

1. Убезпечувати суспільство від насильств і вторгнення інших незалежних суспільств.

2. Убезпечувати кожного члена суспільства від несправедливості й гноблення з боку інших його членів, або обов’язок установити належне здійснення правосуддя.

3. Створювати й утримувати певні громадські споруди та установи, у створенні й утриманні яких не можуть бути зацікавлені окремі особи чи невеликі групи .

Прихильники класичної теорії вважають, що ринковий механізм здатний автоматично забезпечувати повну зайнятість без державного втручання в економіку, тобто повна зайнятість є нормою для економіки з ринковими відносинами. Вони визнають, що інколи на економіку можуть негативно впливати зовнішні фактори, такі як війни, політичні перевороти, засуха, біржові крахи тощо, які тимчасово виводять її зі стану повної зайнятості.

А. Сміт показав, що країни заінтересовані у вільному розвитку міжнародної торгівлі, оскільки вони можуть виграти незалежно від того, виступають вони експортерами чи імпортерами. Будь-яка країна володіє абсолютними перевагами, коли є такий товар, якого на одиницю затрат вона може виробляти більше, ніж інші країни.