Література

Баймуратов М.А. Проблема международной правосубъектности органов местного самоуправления Украины. — Одесса, 1996.

Курдюков Г.И. Государства в системе международно-правового регулирования. — Казань, 1979.

Курс международного права. В 7 т. Т. 1. Понятие, предмет и систе­ма международного права / Ю.А. Баскин, Н.Б. Крылов, Д.Б. Левин и др. — М.,1989.

Международная правосубъектность/ Отв. ред. Д.И. Фельд­ман. — М., 1971.

Мартыненко А.П. Права народов в современном международном праве. — К., 1993.

138

Морозов Г.И. Международные организации: некоторые вопросы теории. — М., 1974.

Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. — М., 1998.

Тарасов О.В. Международные неправительственные организации и международное право. — X., 1999.

Тиунов О.И. Нейтралитет в международном праве. — Пермь, 1968.

Тункин Г.И. Теория международного права. — М., 1970.

Тункин Г.И. Международная правосубъектность (некоторые вопросы теории). — М., 1971.

Ушаков Н.А. Государство в системе международного регулиро­вания. — М., 1997.

Фельдман Д.И., Курдюков Г.И. Основные тенденции развития международной правосубъектности. — Казань, 1974.

Черкес М.Е. Международное право: Учебное пособие. — Одесса, 2004.

Черниченко СВ. Теория международного права. В 2 т. Т.1. Современные теоретические проблемы. — М., 1999.

Шаповал В. Державний лад країн світу. — К., 1999.

Спеціальні терміни

Васалітет, держава-мандатарій, держави —основні суб'єкти між­народного права; держава-сюзерен; державоподібні суб'єкти (ква-зідержави); дієздатність, деліктоздатність суб'єкта міжнародного публічного права; колонії, колонізація, кондомініуми; особиста й реальна унії; міжнародна правосуб'єктність; міжнародні організа­ції як суб'єкти міжнародного публічного права; нації й народності, що борються за національне визволення як суб'єкти міжнародного публічного права; несамоврядні території; обмеження міжнародної правосуб'єктності; основні й похідні суб'єкти міжнародного публіч­ного права; правоздатність; суверенітет державної влади; проблема міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб; протекторат; система опіки; суб'єкт міжнародного публічного права; унітарна держава; керуюча держава; федерація, конфедерація як суб'єкти міжнарод­ного публічного права; terra nullis, sub judice.

Контрольні питання

Що розуміється під суб'єктом міжнародного публічного права? Дайте поняття й характеристику міжнародної правосуб'єкт­ності.

139

Яка структурна характеристика міжнародної правосуб'єкт-ності?

Який елементний склад міжнародної правосуб'єктності?

Чи є коло суб'єктів міжнародного публічного права закритим?

Чи є здатність до створення норм міжнародного права обов'яз­ковим елементом міжнародної правосуб'єктності?

Чим відрізняються основні суб'єкти міжнародного публічного права від його похідних суб'єктів?

Виділіть значущі з погляду міжнародного публічного права ознаки держави.

Як співвідносяться терміни: суверенітет, політична незалеж­ність, внутрішня компетенція держави?

Як співвідносяться терміни: державний суверенітет, народний суверенітет, національний суверенітет?

Чому держава є основним суб'єктом міжнародного права?

У чому полягають особливості міжнародної правосуб'єктності унітарної держави?

У чому полягають особливості міжнародної правосуб'єктності федеративної й конфедеративної держави?

У чому складаються особливості міжнародної правосуб'єктності міжнародних організацій?

Чи є фізичні особи суб'єктами міжнародного публічного права? Які доводи «за» і «проти» визнання їхньої міжнародної право­суб'єктності існують?

У чому виявляється обмежена міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій?

У чому складається особливість міжнародної правосуб'єктності державоподібних утворень?

Що розуміється під обмеженням міжнародної правосуб'єктності? Які види обмеження міжнародної правосуб'єктності існують у су­часному міжнародному праві?

140

Розділ 6 ВИЗНАННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ