Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Alternativni_sposobi_virishennya_sporiv.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
101.38 Кб
Скачать

11

Альтернативні способи вирішення спорів

У законодавстві захист прав інтелектуальної власності прийнято ділити на два види - юрисдикційний і неюрисдикційний. Юрисдикційний спосіб полягає в тому, що суб’єкт права інтелектуальної власності, права якого порушено, звертається до належного державного органу за захистом, який за необхідності надає такий захист, що в свою чергу поділяється на окремі види - адміністративно-правовий, цивільно-правовий, кримінально-правовий.

Адміністративний порядок має декілька позитивних особливостей, насамперед оперативність розгляду справ, що створює можливості для швидкого відновлення порушених прав.

Цивільно-правовий спосіб захисту включає як загальні (визнання прав, визнання правочину недійсним, припинення або зміна правовідносин тощо) , так і спеціальні цивільно-правові засоби захисту права інтелектуальної власності, передбачені законодавством про інтелектуальну власність.

Юрисдикційний спосіб захисту права інтелектуальної власності здійснюють суди, а також уповноважені на це органи державного управління. Зокрема, в Україні "кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу" (Цивільний Кодекс України [2], ст.. 432, частина 1). До судового розгляду спорів щодо інтелектуальної власності можуть бути залучені третейські суди, звичайно, за згодою сторін.

8.1. Методи альтернативного вирішення спорів

Поняття "Альтернативне вирішення спорів" (АВС) використовується у широкому розумінні, включаючи всі процедури, що направлені на вирішення спорів між приватними особами поза судовою системою, зазвичай за участю, але не обов'язково третьої нейтральної сторони. Найчастіше у сфері електронної комерції застосовуються такі способи альтернативного вирішення спорів:

Переговори

Переговори - це неформальний процес, в якому сторони намагаються вирішити свої протиріччя шляхом безпосередньої взаємодії. Переговори часто є першим кроком у серії більш складних дій по вирішенню суперечки. Структура переговорів може бути попередньо погоджена шляхом вибору учасників, тематики обговорення, заходів, що вживають сторонами на різних етапах процедури.

Посередництво

Посередництво являє собою добровільну, необов'язкову, конфіденційну і гнучку процедуру, в якій нейтральний посередник намагається на прохання сторін допомогти їм досягнути взаємноприйнятного вирішення спору чи надати нейтральну оцінку позицій, які займають сторони. Посередництво є також добровільним у тому сенсі, що будь-яка з сторін може за бажанням відмовитися від посередництва на будь-якому етапі до підписання погодженого документу про уладнання суперечки.

Призначення експерта

Під призначенням експерта розуміється процедура, за якою сторони приходять до згоди про представлення предмета суперечки, зазвичай такого, що має технічний, науковий або промисловий характер, на розгляд певному експерту з цього питання. Сторони можуть уповноважити цього експерта або винести рішення, яке буде обов'язковим для сторін по аналогії з контрактним законодавством, або підготувати рекомендацію необов'язкового характеру на основі своїх експертних знань.

Арбітраж

Арбітраж є найбільш відомим альтернативним судовим розглядом і традиційно широко застосовується в міжнародній торгівлі. Арбітраж передбачає процедуру, згідно з якою спір передається за згоди сторін на розгляд арбітра або суду, що складається з кількох арбітрів, які виносять рішення по спору, обов'язкове для сторін. Арбітраж є також обов'язковим у тому сенсі, що жодна з сторін не може в односторонньому порядку перервати свою участь у слуханнях чи вимагати судового розгляду, як тільки сторони дали згоду передати спір на розгляд у арбітраж.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]