Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Baymuratov_M_O_Mizhnarodne_publichne_pravo.doc
Скачиваний:
227
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
4.02 Mб
Скачать

14.2. Органи зовнішніх зносин держави

Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими державами й ін­шими суб'єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин.

Під органом зовнішніх зносин держави розуміють посадову особу, організацію, установу, на яку покладене відправлення зов­нішніх справ суб'єкта міжнародного права в межах установленої компетенції і яке визнано в цій якості міжнародним правом. Ком­петенція органу зовнішніх зносин визначається внутрішнім правом суб'єкта міжнародного права (держави). Отже, органи зовнішніх зносин держави —це органи, за допомогою яких здійснюються зв'язки з іншими державами, міжнародними організаціями й ін­шими суб'єктами міжнародного права.

Слід зазначити, що будь-яка держава, створюючи свій орган зовнішніх зносин, повинна повідомити іншим державам та іншим суб'єктам міжнародного права про це, із зазначенням, що саме їй доручена реалізація визначеної сфери зовнішніх зносин держави.

Органи зовнішніх зносин поділяються на:

  • внутрішньодержавні органи, що постійно знаходяться на території даної держави;

  • закордонні органи зовнішніх зносин, що перебувають за межами даної держави.

У свою чергу, внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин по­діляються на дві групи органів:

  1. загальної компетенції і

  2. спеціальної компетенції.

459

До першої групи належать органи, що представляють державу у всіх питаннях зовнішніх зносин, так звані органи політичного керівництва (глава держави, парламент, уряд, глава уряду і відом­ство зовнішніх зносин (найчастіше воно іменується Міністерством закордонних справ), глава відомства зовнішніх зносин);

До другої групи належать органи, що представляють державу тільки в одній більш-менш, великій галузі її зовнішніх зносин. Звичайно прийнято вважати, що до них належать всі міністерства (крім Міністерства закордонних справ) і центральні відомства, тому що згідно зі своєю профільною компетенцією вони здійснюють визначені зовнішні функції, для чого в них створюються відділи (управління) зовнішніх зв'язків.

Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин загальної ком­петенції визначають основи зовнішньої політики держави, розроб­ляють її тактичні і стратегічні цілі і завдання, формують мережу органів зовнішніх зносин держави за кордоном, здійснюють під­готовку кадрового складу для цих органів.

Правовий стан органів зовнішніх зносин всередині держави за­кріплюється в конституції, профільних законах, положеннях про міністерства і відомства, розроблюваних урядом і підтверджуваних ним же або главою держави. Формування внутрішньої і зовнішньої політики об'єктивно пов'язане із формою держави. Воно повинно проходити не тільки з урахуванням внутрішніх чинників, але й з урахуванням об'єктивних процесів міжнародного розвитку.

В Україні був розроблений і прийнятий парламентом —Верхов­ною Радою України —документ, що визначає зовнішньополітичну стратегію держави на тривалу перспективу. Це Основні напрям­ки зовнішньої політики України, прийняті в 1993році. У цьому документі закріплена система пріоритетів зовнішньої політики України. Ці пріоритети подаються у вигляді завдань із зазначенням тимчасової перспективи. Слід зазначити, що основні цілі, постав­лені в цьому документі і пов'язані з першочерговими завданнями входження незалежної України у світове співтовариство і його ін­ституції, налагодженням двостороннього і багатостороннього спів­робітництва із суміжними і географічно близькими державами, із державами —членами СНД, РЄ, ЄС, НАТОі т.п.,реалізовані. Тому в наш час Президентом України поставлене завдання Міністерству закордонних справ доробити комплекс пропозицій із внесення в нього відповідних коректив.

У структуру внутрішньодержавних органів зовнішніх зносин

України входить:

  • парламент —Верховна Рада України;

  • глава держави —Президент України;

460

  • уряд —Кабінет Міністрів України;

  • відомство іноземних справ —Міністерство закордонних справ України;

  • міністерства та відомства України.

Відповідно до положень Конституції України Верховна Рада України: визначає основи внутрішньої і зовнішньої політики; за­слуховує позачергові і щорічні послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; оголошує за поданням Президента України стан війни і укладання миру; схвалює рішен­ня Президента України про використання Збройних Сил України й інших військових формувань у випадку збройної агресії проти України; назначає щодо подання Президента України Міністра закордонних справ; здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; підтверджує рішення про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснює контроль за їх використанням; дає в установлений законом строк згоду на обов'язковість міжнародних договорів України і денонсацію між­народних договорів України; здійснює парламентський контроль у межах Конституції України изакону. Верховна Рада України здійснює інші повноваження, що відповідно до Конституції України віднесені до її ведення (стаття 85Конституції України).

Президент України: є гарантом державного суверенітету, те­риторіальної цілісності України, дотримання Конституції Укра­їни (стаття 102Конституції України); він забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; звертається з посланнями до народу, щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; представляє державу в міжнародних зносинах; здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави; веде переговори й укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при між­народних організаціях; приймає вірчі й відзивні грамоти диплома­тичних представників іноземних держав; вносить до Верховної Ради України подання щодо призначення Міністра закордонних справ; очолює Раду національної безпеки і оборони; вносить у Верховну Раду України подання про оголошення стану війни і у випадку збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших створених відповідно до законів України військови формувань; надає вищі дипломатичні ранги;

461

приймає рішення про прийняття в громадянство і припинення громадянства України; про надання притулку в Україні. Президент України здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України (стаття 106Конституції України).

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність Укра­їни; здійснює внутрішню і зовнішню політику держави, виконує Конституцію і закони України, акти Президента України; вживає заходів із забезпечення прав і свобод людини і громадянина; здій­снює заходи із забезпечення обороноздатності і національної безпеки України; організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів виконує інші функції, визначені Конституцією і законами України, актами Пре­зидента України (стаття 116Конституції України).

Практичне здійснення зовнішньої політичної діяльності держави й організація її дипломатичної діяльності покладені на Міністер­ство закордонних справ України (МЗС України).

Діяльність Міністерства закордонних справ України регулюється Положенням «Про Міністерство закордонних справ України»,яке було затверджено Указом Президента України від 3квітня 1999року із змінами, доповненнями, що були внесеними Указом Президента України від 14вересня 2000року.

Згідно з п. 1Положення «Про Міністерство закордонних справ України» в редакції Указу Президента України від 14вересня 2000року Міністерство закордонних справ України (МЗС України) як центральний орган виконавчої влади є головним (провідним) орга­ном у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України та координації заходів у цій сфері.

У своїй діяльності Міністерство закордонних справ України керується Конституцією України, законами України, актами Пре­зидента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними до­говорами України, а також цим Положенням.

Дане Положення визначає головні завдання Міністерства закор­донних справ України, якими є:

  • участь у забезпеченні національних інтересів і безпеки Укра­їни шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співро­бітництва з членами міжнародного співтовариства;

  • сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, поширенню у світі образу України як надійного і передбачуваного парт­нера;

462

  • забезпечення реалізації державної політики з питань інте­грації України до Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки;

  • створення сприятливих умов для зміцнення незалежності, державного суверенітету, економічної самостійності та збе­реження територіальної цілісності України;

  • забезпечення відповідно до наданих повноважень цілісності та узгодженості зовнішньополітичного курсу України;

  • захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;

  • сприяння розвиткові зв'язків із зарубіжними українськими громадянами та надання цим громадам підтримки і захисту відповідно до норм міжнародного права та чинного законо­давства України.

Водночас з виконанням головних завдань на Міністерство закор­донних справ покладені й інші задачі у сфері зовнішньополітичних зв'язків, а також керівництво власними органами.

Відповідно до покладених на нього завдань Міністерство закор­донних справ України:

  • бере участь у здійсненні зовнішньополітичної діяльності дер­жави;

  • розробляє пропозиції щодо засад зовнішніх відносин і у вста­новленому порядку подає їх Президентові України;

  • розробляє і подає Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо ініціатив міжнародного характеру та заходів, спрямованих на підвищення ефективності спів­праці України з іноземними державами і міжнародними організаціями;

  • вносить у встановленому порядку на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України пропозиції щодо розроб­лення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань зовнішньої політики і дипломатичної служби;

  • розробляє та подає Президентові України та Кабінету Міні­стрів України пропозиції щодо реалізації державної політики з питань інтеграції України до Європейського союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки, проводить та координує від­повідні заходи, які здійснюють органи виконавчої влади у цій сфері;

  • розробляє та вносить Президентові України пропозиції щодо визнання іноземних держав, встановлення дипломатичних відносин з іноземними державами;

  • проводить роботу щодо підвищення ролі міжнародного права у міжнародних відносинах;

463

  • сприяє розширенню політичних, економічних, науково-технічних, культурних, гуманітарних та інших зв'язків України з іноземними державами і міжнародними організа­ціями;

  • сприяє взаємодії органів виконавчої влади з органами зако­нодавчої і судової влади в частині здійснення ними зовнішніх відносин та дотримання міжнародних зобов'язань України;

  • вносить у встановленому порядку пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України, припинення, зупинення їх­ньої дії, в тому числі разом з іншими центральними органами виконавчої влади, а також погоджує подання таких пропози­цій міністерствами та іншими органами виконавчої влади;

  • бере участь у приведенні національного законодавства України у відповідність до її міжнародних зобов'язань та міжнародно-правових норм, готує висновки і пропозиції щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань зовнішньополітичної діяльності, міжнародних відносин;

  • оформлює або за дорученням Кабінету Міністрів України у встановленому порядку надає повноваження на укладення міжнародних договорів, а також на участь у роботі міжнарод­них організацій та ін.

До системи Міністерства закордонних справ України входять:

  • дипломатичні представництва;

  • консульські установи;

  • постійні представництва Міністерства закордонних справ в

Україні;

— установи й організації, пов'язані з підготовкою, перепідго­ товкою, підвищенням кваліфікації кадрів.

До структури Міністерства закордонних справ, крім керівництва Міністерства, входить:

  • посли з особливих доручень та головні радники;

  • регіональні управління;

  • функціональні управління;

  • адміністративно-технічні управління.

Міністерство закордонних справ України очолює міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України в уста­новленому законодавством порядку.

Міністр підпорядковується безпосередньо Президенту України з питань, що належать до конституційних повноважень Президента

України.

Він має заступників, які призначаються на посади та звільня­ються з посад відповідно до законодавства України. Обов'язки між заступниками розподіляє міністр.

464

Заступники міністра виконують за його дорученням окремі його функції та заміщують Міністра в разі його відсутності або немож­ливості виконувати ним свої повноваження.

Міністр закордонних справ України:

  • здійснює управління у сфері зовнішніх зносин України, на­правляє й координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесеним до його ведення;

  • здійснює керівництво Міністерством закордонних справ України, його представництвами на території України, Дип­ломатичною академією при Міністерстві закордонних справ України, іншими установами й організаціями, що відносяться до сфери його управління, а також забезпечує керівництво дипломатичними представництвами України за кордоном, консульськими установами України за кордоном, представ­ництвами України при міжнародних організаціях;

  • присвоює дипломатичні ранги радника першого класу, радни­ка другого класу, першого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, другого секретаря другого класу, третього секретаря, аташе й здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Для погодженого рішення найважливіших питань, що відносять­ся до компетенції Міністерства закордонних справ України, а також для визначення основних напрямків його діяльності, у Міністерстві закордонних справ України утворюється колегія в складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра (що входять у неї за поса­дою), інших керівників Міністерства закордонних справ України й ректора Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України.

Членів колегії затверджує й звільняє від обов'язків Кабінет Мі­ністрів України по поданню Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра закордонних справ України.

При Міністерстві закордонних справ України діє Дипломатична академія, статут якої затверджується Кабінетом Міністрів Укра­їни.

Для розгляду наукових рекомендацій і інших пропозицій щодо головних напрямків розвитку зовнішньої політики України, обго­ворення й вивчення найважливіших міжнародних проблем і інших питань у Міністерстві закордонних справ України може утворюва­тися Наукова рада з висококваліфікованих фахівців і вчених. Склад Наукової ради й положення про неї затверджує Міністр.

Міністерство закордонних справ України здійснює свої повнова-безпосередньо й через дипломатичні представництва України за кордоном, консульські установи України за кордоном, представ­ництва України при міжнародних організаціях, представництва

465

Міністерства закордонних справ України на території України, організації й установи, що відносяться до сфери його керування.

Міністерство закордонних справ України при виконанні покладе­них на нього завдань взаємодіє з іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади й Радою міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами інших держав.

Міністерство закордонних справ, у межах своїх повноважень і відповідно до чинного законодавства, видає накази, організовує й контролює їхнє виконання, а якщо буде потреба, видає разом з іншими центральними органами загальні акти.

Міністерства і відомства України є органами зовнішніх зносин держави спеціальної компетенції, вони діють на підставі положень про відповідне міністерство або відомство, що розробляються і за­тверджуються Кабінетом Міністрів України або їх підтверджує Президент України. В основу організації системи зовнішніх зносин міністерств і відомств України покладено функціональний підхід —об'єктивну необхідність здійснення міжнародних контактів з анало­гічними міністерствами і відомствами закордонних держав з метою більш ефективного вирішення питань, що входять до профільної компетенції цих органів, за допомогою обміну або сприйняття за­кордонного досвіду або з метою об'єднання зусиль для колективного вирішення проблем, що виникають. Це насамперед належить до мі­ністерств і відомств зовнішньої торгівлі, внутрішніх справ, зв'язку, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища і т.д.До закордонних органів зовнішніх зносин належать:

  • постійні органи (дипломатичні представництва: посольства і місії, консульські представництва, торгові представництва, постійні представництва держав при міжнародних організа­ціях);

  • тимчасові органи (спеціальні комісії або місії, що направля­ються в інші держави для участі в церемоніальних заходах, ведення переговорів і вирішення інших питань, делегації, що направляються для участі в міжнародних конференціях).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]