- •Запобігання та протидія проявам корупції
- •Ббк х 628.3
- •Тема 1.1. Корупція як соціальне явище
- •1. Теоретичні питання аналізу сутності та змісту корупції
- •2. Політичний аспект корупції
- •4. Правовий аспект корупції
- •5. Психологічний і моральний аспекти корупції
- •6. Наслідки корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.2. Проблеми запобігання і протидії корупції в Україні в умовах реалізації Програми економічних реформ
- •1. Корупція як економічна проблема на шляху реалізації Програми економічних реформ
- •2. Проблеми протидії корупції в умовах реформування економіки країни
- •3. Напрями запобігання і протидії корупції визначені Програмою економічних реформ
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.3. Політична корупція як загроза національній безпеці
- •1. Зміст, поняття та умови існування політичної корупції
- •2. Види і форми політичної корупції
- •3. Основні напрями протидії політичній корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.4. Корупція – загроза національній безпеці України
- •1. Поняття, об’єкти, суб’єкти і принципи національної безпеки
- •2. Національні інтереси України
- •3. Загрози національній безпеці України
- •4. Основні напрями державної політики національної безпеки України:
- •5. Забезпечення національної безпеки України. Законодавчі основи забезпечення національної безпеки
- •6. Гарантування прав, свобод і обов’язків громадян при забезпеченні безпеки
- •7. Поняття системи забезпечення національної безпеки та її елементи
- •8. Основні функції системи забезпечення національної безпеки та її елементи
- •9. Повноваження основних суб’єктів системи забезпечення національної безпеки
- •10. Сили і засоби забезпечення національної безпеки
- •11. Статус Ради національної безпеки і оборони
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.5. Антикорупційна стратегія України – один із пріоритетів запобігання та протидії корупції
- •1. Загальні положення
- •2. Засади забезпечення державної антикорупційної політики
- •3. Мета й пріоритетні завдання державної антикорупційної політики
- •4. Механізми реалізації Стратегії
- •5. Державний та громадський контроль за реалізацією Стратегії
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.1. Публічна влада: проблеми протидії корупції
- •1. Корупційні ризики у сфері публічної влади
- •2. Органи публічної влади в Україні як суб’єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції
- •3. Інститут публічної служби в Україні та проблеми протидії корупції
- •Висновки
- •Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Організація взаємодії державних органівта органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері запобігання та протидії корупції
- •1. Поняття та особливості взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
- •2. Принципи взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
- •3. Види, форми взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3. Особливості провадження у справах про корупційні адміністративні правопорушення
- •1. Загальна характеристика адміністративних корупційних правопорушень та особливості їх провадження
- •2. Кваліфікація адміністративних корупційних правопорушень
- •Тема 2.4. Роль громадськості у заходах щодо запобігання та протидії корупції
- •1. Правова основа участі громадськості щодо запобігання та протидії корупційним проявам
- •2. Інформування громадськості про заходи щодо запобігання та протидії корупції
- •3. Громадськість як суб’єкт запобігання та протидії корупції. Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції
- •4. Основні заходи громадськості щодо запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5. Боротьба з корупцією як невід’ємна складова реформування державного управління та державної служби України
- •1. Антикорупційні положення законодавства про державну службу
- •2. Основні законодавчі акти та інші нормативно-правові акти національного антикорупційного законодавства
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.6. Планування заходів у сфері протидії корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Сутність і роль планування. Принципи планування та вимоги до планів
- •2. Структура планів заходів щодо запобігання і протидії корупції
- •3. Методика розробки планів заходів щодо запобігання і протидії корупції
- •4. Організація контролю за виконанням планів
- •Тема 3.1. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •1. Поняття, види й загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •2. Поняття та ознаки службової особи
- •3. Кримінально-правова характеристика зловживання владою або службовим становищем. Відмінність від перевищення влади або службових повноважень
- •4. Кримінально-правова характеристика службового підроблення
- •5. Кримінально-правова характеристика хабарництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.2. Кримінологічні засади запобігання корупції в Україні
- •1. Поняття, ознаки, стан і тенденції корупції. Форми корупційних діянь.
- •2. Нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії корупції в Україні
- •3. Причини та умови корупції в Україні
- •4. Заходи запобігання корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.3. Корупційна злочинність: стан, детермінаціята запобігання
- •1. Характеристика корупційних злочинів в органах виконавчої влади
- •2. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинили корупційні правопорушення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.4. Організація взаємодії органів державної влади з оперативними підрозділами щодо протидії корупції
- •1. Передумови, сфери, найуразливіші для корупції, та основні форми корупційних діянь
- •2. Правове забезпечення, принципи та основні напрями боротьби з корупцією
- •3. Органи, які здійснюють боротьбу з корупцією, контроль за ними, їх фінансове та інформаційне забезпечення
- •4. Взаємодія правоохоронних органів з органами виконавчої влади в процесі реалізації заходів щодо запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.5. Особливості запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, як засіб боротьби з корупцією
- •1. Сутність феномена «відмивання коштів» та його соціально-правова природа. Співвідношення «відмивання коштів» і «корупції»
- •2. Стандарти правового забезпечення запобігання та протидії відмиванню коштів
- •3. Фінансовий моніторинг – центральна ланка в системі запобігання відмиванню коштів в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4.1. Психологічні особливості спілкування керівників, на яких покладено функції щодо запобігання та протидії проявам корупції
- •Тема 4.2. Використання маніпуляційних тактик спілкування в процесі виявлення осіб, схильних до корупційної діяльності
- •Тема 4.3. Психологічні аспекти запобігання корупційним правопорушенням в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Документ як носій юридичної інформації
- •Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206;
- •Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. № 1346 «Про затвердження методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів»;
- •3. Реквізит документа. Мовні та технічні вимоги до оформлення реквізитів документа
- •4. Текст як основний реквізит службового документа. Правові вимоги до змісту службового документа
- •5. Лінгвістичні норми тексту службового документа
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.5. Антикорупційна стратегія України – один із пріоритетів запобігання та протидії корупції 56
- •Братель Сергій Григорович,
6. Наслідки корупції
Соціальні наслідки корупції полягають в тому, що вона порушує існуючий порядок речей у суспільстві, спотворює суспільні відносини. Починаючи з порушення службового обов’язку корупція тягне за собою порушення інших суспільних відносин: призводить до гальмування та викривлення соціально-економічних реформ, поглиблює соціальну нерівність громадян, збільшує соціальну напругу в суспільстві, порушує принципи соціальної справедливості, ускладнює доступ громадян до соціальних фондів, перешкоджає користуванню ними, тощо.
В такому випадку суб’єкти корупції функціонують у неофіційній системі, в якій панує своя система цінностей, свої цілі та засоби їх досягнення, де відносини між людьми складаються не за офіційними законами. Водночас, суб’єкти корупції не можуть існувати без офіційної підсистеми. Остання для них є обов’язковою передумовою встановлення корумпованих відносин: для того, щоб зловживати владою, її потрібно мати – посідати відповідну посаду в органах державної влади, бути наділеним певними повноваженнями, мати можливість їх офіційно використовувати.
Політичні наслідки корупції проявляються в тому, що вона: змінює сутність політичної влади, знижує рівень її легітимності як всередині держави так і на міжнародній арені, порушує принципи її формування і функціонування, демократичні засади суспільства і держави, підриває політичну систему, тощо.
При високому рівні корумпованості державних органів корупція стає системним елементом державного управління. За таких обставин управління державою суттєво віддаляється від демократичних принципів і значно спрощується для корумпованих представників влади, яким притаманний спрощений погляд на владу, на її сутність і суспільне призначення, на власне службове становище, яке розглядається як засіб задоволення особистих інтересів. Внаслідок корупції відбувається зміщення основної мети політики – забезпечення приватного і групового інтересів замість забезпечення загальносуспільних інтересів. Корупція підриває авторитет держави, породжує недовіру громадян до політичної влади. Влада сприймається громадянами не як виразних їх інтересів і спосіб їх захисту, а як джерело небезпеки їх правам і свободам.
Економічні наслідки корупції проявляються в тому, що вона: підриває економічну систему держави, дискредитує економічні реформи, порушує основні засади господарської діяльності, перешкоджає надходженню внутрішніх і зовнішніх інвестицій, є причиною фінансових криз, тощо.
Якщо говорити про корупційний вплив на економічні відносини, то він, зокрема, проявляється у дискримінації підприємців з боку службових осіб органів державної влади або органів місцевого самоврядування: 1) у встановлених не передбачених законодавством обмежень на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; 2) примушуванні підприємців до укладання невигідних для них договорів; 3) надання окремим підприємцям пільг або інших переваг у конкуренції з іншими підприємцями.
Морально-психологічні наслідки корупції проявляються в тому, що вона є потужним фактором деморалізації суспільства, девальвації моральних цінностей, деформації індивідуальної та суспільної психології, нищить духовні та моральні цінності, сприяє поширенню у суспільстві кримінальної психології, тощо.
Найбільш небезпечним у цьому аспекті є те, що масштабне поширення корупції все більше витісняє правові, етичні відносини між людьми. Поступово перетворюючись корупція із соціальної аномалії стає звичним способом вирішення життєвих проблем, нормою функціонування влади і способом життя значної частини членів суспільства.
Правові наслідки корупції проявляються у: поширенні правових принципів функціонування держави та її окремих інститутів, суттєвому обмеженні конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, грубому порушенні встановленого законом порядку здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, тощо. Корупція дискредитує право як універсальний регулятор суспільних відносин, перетворюючи його за засіб задоволення приватних та корпоративних інтересів.
Корупція змінює сутність правоохоронної діяльності державних органів, які перестають виконувати функцію охорони права і перетворюються в інструмент розправи над невинними особами або інструмент неправомірного задоволення особистих чи групових інтересів певних осіб, у тому числі самих посадових осіб зазначених органів.
До наслідків корупції міжнародного характеру можуть бути віднесені: негативний вплив корупції на імідж держави у світі, ускладнення відносин з іншими країнами, міжнародними організаціями і всією міжнародною спільнотою, втрата державою міжнародних позицій в економічній, політичній та інших сферах, тощо.
Стан корупції у країні може бути використаний іншими державами, міжнародними організаціями для тиску на політичне керівництво країни при прийнятті тих чи інших рішень як зовнішньополітичного, так і внутрішньополітичного характеру. Тобто, політичне керівництво країни в таких випадках потрапляє у політичну залежність від керівників тих країн або міжнародних організацій, які поінформовані про дійсний стан корупції чи корупційну діяльність окремих керівників вищого рівня державної влади.
Підсумовуючи викладене, слід констатувати, що корупція як соціальне явище притаманне усім, без винятку, державам світу, вона – невід’ємний атрибут публічної влади. Її соціальну сутність характеризують економічний, політичний, правовий, морально-психологічний та інші аспекти. При цьому особливе місце займає політичний аспект, оскільки корупція як соціальний феномен виникає в результаті здійснення публічної влади. Оптимально чого можна досягти у протидії корупції, це: 1) зменшити її обсяги, обмежити сфери її обумовлення та розповсюдження, 2) змінити на менш небезпечний характер корупційних проявів, 3) обмежити взаємовплив корупції та економічних, політичних, правових та інших соціальних процесів, 4) збільшити ризик настання негативних наслідків для особи, яка вступає в корупційні відносини.