- •Запобігання та протидія проявам корупції
- •Ббк х 628.3
- •Тема 1.1. Корупція як соціальне явище
- •1. Теоретичні питання аналізу сутності та змісту корупції
- •2. Політичний аспект корупції
- •4. Правовий аспект корупції
- •5. Психологічний і моральний аспекти корупції
- •6. Наслідки корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.2. Проблеми запобігання і протидії корупції в Україні в умовах реалізації Програми економічних реформ
- •1. Корупція як економічна проблема на шляху реалізації Програми економічних реформ
- •2. Проблеми протидії корупції в умовах реформування економіки країни
- •3. Напрями запобігання і протидії корупції визначені Програмою економічних реформ
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.3. Політична корупція як загроза національній безпеці
- •1. Зміст, поняття та умови існування політичної корупції
- •2. Види і форми політичної корупції
- •3. Основні напрями протидії політичній корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.4. Корупція – загроза національній безпеці України
- •1. Поняття, об’єкти, суб’єкти і принципи національної безпеки
- •2. Національні інтереси України
- •3. Загрози національній безпеці України
- •4. Основні напрями державної політики національної безпеки України:
- •5. Забезпечення національної безпеки України. Законодавчі основи забезпечення національної безпеки
- •6. Гарантування прав, свобод і обов’язків громадян при забезпеченні безпеки
- •7. Поняття системи забезпечення національної безпеки та її елементи
- •8. Основні функції системи забезпечення національної безпеки та її елементи
- •9. Повноваження основних суб’єктів системи забезпечення національної безпеки
- •10. Сили і засоби забезпечення національної безпеки
- •11. Статус Ради національної безпеки і оборони
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.5. Антикорупційна стратегія України – один із пріоритетів запобігання та протидії корупції
- •1. Загальні положення
- •2. Засади забезпечення державної антикорупційної політики
- •3. Мета й пріоритетні завдання державної антикорупційної політики
- •4. Механізми реалізації Стратегії
- •5. Державний та громадський контроль за реалізацією Стратегії
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.1. Публічна влада: проблеми протидії корупції
- •1. Корупційні ризики у сфері публічної влади
- •2. Органи публічної влади в Україні як суб’єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції
- •3. Інститут публічної служби в Україні та проблеми протидії корупції
- •Висновки
- •Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Організація взаємодії державних органівта органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері запобігання та протидії корупції
- •1. Поняття та особливості взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
- •2. Принципи взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
- •3. Види, форми взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3. Особливості провадження у справах про корупційні адміністративні правопорушення
- •1. Загальна характеристика адміністративних корупційних правопорушень та особливості їх провадження
- •2. Кваліфікація адміністративних корупційних правопорушень
- •Тема 2.4. Роль громадськості у заходах щодо запобігання та протидії корупції
- •1. Правова основа участі громадськості щодо запобігання та протидії корупційним проявам
- •2. Інформування громадськості про заходи щодо запобігання та протидії корупції
- •3. Громадськість як суб’єкт запобігання та протидії корупції. Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції
- •4. Основні заходи громадськості щодо запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5. Боротьба з корупцією як невід’ємна складова реформування державного управління та державної служби України
- •1. Антикорупційні положення законодавства про державну службу
- •2. Основні законодавчі акти та інші нормативно-правові акти національного антикорупційного законодавства
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.6. Планування заходів у сфері протидії корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Сутність і роль планування. Принципи планування та вимоги до планів
- •2. Структура планів заходів щодо запобігання і протидії корупції
- •3. Методика розробки планів заходів щодо запобігання і протидії корупції
- •4. Організація контролю за виконанням планів
- •Тема 3.1. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •1. Поняття, види й загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •2. Поняття та ознаки службової особи
- •3. Кримінально-правова характеристика зловживання владою або службовим становищем. Відмінність від перевищення влади або службових повноважень
- •4. Кримінально-правова характеристика службового підроблення
- •5. Кримінально-правова характеристика хабарництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.2. Кримінологічні засади запобігання корупції в Україні
- •1. Поняття, ознаки, стан і тенденції корупції. Форми корупційних діянь.
- •2. Нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії корупції в Україні
- •3. Причини та умови корупції в Україні
- •4. Заходи запобігання корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.3. Корупційна злочинність: стан, детермінаціята запобігання
- •1. Характеристика корупційних злочинів в органах виконавчої влади
- •2. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинили корупційні правопорушення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.4. Організація взаємодії органів державної влади з оперативними підрозділами щодо протидії корупції
- •1. Передумови, сфери, найуразливіші для корупції, та основні форми корупційних діянь
- •2. Правове забезпечення, принципи та основні напрями боротьби з корупцією
- •3. Органи, які здійснюють боротьбу з корупцією, контроль за ними, їх фінансове та інформаційне забезпечення
- •4. Взаємодія правоохоронних органів з органами виконавчої влади в процесі реалізації заходів щодо запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.5. Особливості запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, як засіб боротьби з корупцією
- •1. Сутність феномена «відмивання коштів» та його соціально-правова природа. Співвідношення «відмивання коштів» і «корупції»
- •2. Стандарти правового забезпечення запобігання та протидії відмиванню коштів
- •3. Фінансовий моніторинг – центральна ланка в системі запобігання відмиванню коштів в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4.1. Психологічні особливості спілкування керівників, на яких покладено функції щодо запобігання та протидії проявам корупції
- •Тема 4.2. Використання маніпуляційних тактик спілкування в процесі виявлення осіб, схильних до корупційної діяльності
- •Тема 4.3. Психологічні аспекти запобігання корупційним правопорушенням в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Документ як носій юридичної інформації
- •Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206;
- •Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. № 1346 «Про затвердження методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів»;
- •3. Реквізит документа. Мовні та технічні вимоги до оформлення реквізитів документа
- •4. Текст як основний реквізит службового документа. Правові вимоги до змісту службового документа
- •5. Лінгвістичні норми тексту службового документа
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.5. Антикорупційна стратегія України – один із пріоритетів запобігання та протидії корупції 56
- •Братель Сергій Григорович,
Тема 2.2. Організація взаємодії державних органівта органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері запобігання та протидії корупції
1. Поняття та особливості взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції.
2. Принципи взаємодії державних органів у цій сфері.
3. Види та форми взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції.
1. Поняття та особливості взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» з метою активізації діяльності спеціальних органів, що здійснюють виявлення проявів корупції вимагає визначити механізми взаємодії цих органів з іншими органами, на які згідно з законодавством покладаються обов’язки оперативного, технічного, інформаційного та іншого забезпечення діяльності боротьби з корупцією.
Значна увага до питань взаємодії правоохоронних органів у цій сфері боротьби приділяється вищими посадовими особами держави. Так, у свої виступах В.Ф Янукович звертав увагу на той факт, що успіху у сфері запобігання та протидії корупції досягти лише за рахунок постійного прогнозування корупційної ситуації у державі, впровадження у діяльність правоохоронних органів принципів взаємодії, наступальності, системності та комплексності у протидії корупції.
Необхідність взаємодії у боротьбі з корупцією, на нашу думку, обумовлюється: загостренням криміногенної ситуації у державі; посиленням активності злочинних угруповань, які намагаються увійти до органів влади; прискорення темпів транснаціоналізації корупції та деякими іншими. Така ситуація примушує удосконалювати спільні зусилля правоохоронних та інших державних органів у галузі протидії корупції, своєчасно виявляти негативні тенденції у соціально-економічній обстановці, сприяти усуненню причин та умов корупції, налагоджувати дійовий обмін інформацією, здійснювати профілактику корупційних правопорушень у відповідних сферах державного життя.
Таким чином, об’єктивна необхідність взаємодії обумовлюється, з одного боку, спільністю задач, які стоять перед різними відомствами, органами та підрозділами у сфері запобігання та протидії корупції,з іншого боку – відмінностями в їх функціональному та структурному стані. Крім цього, на нашу думку, необхідність взаємних дій виступає як об’єктивна умова забезпечення цілісності системи при внутрішній та міжсистемній взаємодії.
Особливості взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції: а) це специфічний вид спільної суспільно-корисної діяльності; б) це особливий вид правовідносин, переважно правоохоронного характеру; в) наявність декількох (не менше двох) суб’єктів; г) погодженість спільних заходів за метою, місцем, часом та методами; д)диференціація функцій суб’єктів е) спрямованість функціонування взаємодіючих суб’єктів на боротьбу з корупцією в усіх її проявах; ж) наявність нормативної бази взаємодії, яка містить в основному норми адміністративного права; з) здійснення переважно в рамках адміністративно-правових інститутів; і) рівноправність суб’єктів, котрі взаємодіють на одному рівні, виділення ієрархічних рівнів в організації взаємодії; и) наявність спільної програми дій та необхідного інформаційного забезпечення; к) врахування при організації взаємодії методів і засобів, властивих кожному суб’єкту взаємодії.
Таким чином, взаємодія суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції як адміністративно-правова категорія – це врегульована переважно адміністративно-правовими нормами, погоджена за метою, часом і місцем діяльність суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції, при якій вони справляють взаємний вплив один на одного і на суспільні відносини, опосередковані існуванням корупції, з метою попередження, виявлення та припинення корупційних діянь, усунення причин та умов, що їм сприяють, шляхом найбільш доцільного поєднання сил, засобів і методів, властивих цим суб’єктам.
Термін «координація», який походить від латинських слів «со» – разом і «ordinatio» – упорядкування, за своєю суттю зміст координаційної роботи полягає у відшуканні доцільного співвідношення між діяннями.
Сутність координації полягає у розробці, обговоренні та реалізації спільних заходів щодо боротьби з корупцією. Завдяки координації досягається широкий фронт боротьби з цим явищем, забезпечується цілеспрямованість у вирішенні найбільш актуальних задач, усуваються паралелізм та дублювання у роботі правоохоронних органів, більш раціонально розподіляються між ними сили та використовуються різноманітні правові засоби та методи роботи. Крім цього, важливим підсумком координаційної діяльності є стабільність антикорупційної правозастосовної практики. Вона також сприяє зміцненню законності в діяльності самих правоохоронних органів, покращує можливості впливу на цю діяльність засобами прокурорського нагляду та відомчого контролю.
Основною метою координації є сприяння узгодженим діям суб’єктів боротьби з корупцією щодо зменшення кількості корупційних проявів та зміцнення законності в межах певної територіальної одиниці. Проміжною метою координації може бути розв’язання приватних питань, серед яких основними є покращення розкриття злочинів, виявлення та попередження помилок та недоліків досудового слідства тощо.
Поставлені при цьому цілі досягаються при розв’язанні ряду задач, загальних для усіх органів, які беруть участь у координації. До таких задач відносяться: а) активізація діяльності правоохоронних органів щодо боротьби з корупцією; б) об’єднання зусиль суб’єктів боротьби з корупцією та усунення їх розмежованості у протидії корупції; в) усунення паралелізму та дублювання у роботі органів, які зобов’язані вести боротьбу з корупцією і забезпечення її конкретності; г) зміцнення законності в діяльності суб’єктів боротьби з корупцією.
Отже, основою координації є розробка управлінської програми та відповідні управлінські дії щодо її реалізації. На нашу думку, основними напрямами координації у сфері запобігання та протидії корупції – це: а) узгодження, об’єднання сил, засобів ресурсного забезпечення суб’єктів взаємодії; б) підпорядкування їх діяльності спільній меті – зменшенню рівня корупції та украплення правопорядку в державі. Взаємодія та координація це близькі поняття. Взаємодія є продовженням координації, розширює її рамки. Однак, якщо без координації система не може існувати (оскільки це її об’єктивна властивість), то без взаємодії вона може бути (оскільки вона є суб’єктивною властивістю). Отже, взаємодія суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції є невід’ємними якістю, ланкою і компонентом організації антикорупційної діяльності. Вона покликана забезпечити ефективність боротьби корупції у нашій державі як нагальної соціальної потреби сьогодення. Взаємодія суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції характеризується: а) особливим суб’єктом взаємодії (органами, що ведуть боротьбу з корупцією та іншими, які беруть участь у антикорупційних заходах); б) особливим об’єктом здійснення впливу взаємодіючих суб’єктів (корупційні правопорушення); в) особливостями мети, форм та методів взаємодії. На нашу думку, належним чином організована взаємодія, чіткий розподіл обов’язків між посадовими особами, кінцевою метою яких є досягнення загального визначеного результату, дозволяють виконати поставлене завдання швидше, з меншою витратою зусиль, більш цілеспрямовано застосовувати різноманітні можливості різних підрозділів, не допускаючи дублювання та вузьковідомчого підходу до розв’язання задач щодо запобігання та протидії корупції.