Питання для самоконтролю:

1. В чому полягають особливості способів вчинення корупційних злочинів?

2. В чому проявляється перевищення влади?

3. Що таке службове підроблення і хабарництво?

4. Що розуміють під легалізацією (відмиванням) доходів від злочинної діяльності? В яких формах проявляється об’єктивна сторона цього злочину?

5. З яких етапів складається процес легалізації доходів?

6. Які міжнародні спеціальні органи займаються боротьбою з відмиванням коштів?

7. Які органи є суб’єктами державного фінансового моніторингу в Україні?

8. Назвіть суб’єкти первинного фінансового моніторингу?

9. В чому полягає постійний фінансовий моніторинг клієнтів?

МОДУЛЬ 4 ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Тема 4.1. Психологічні особливості спілкування керівників, на яких покладено функції щодо запобігання та протидії проявам корупції

Професійне спілкування працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, на відміну від процесу побутового спілкування (без спеціальних зусиль) має значну специфіку, зумовлену змістом вирішуваних завдань державного значення.

Виділяють такі етапи професійного спілкування:

1. Формування першого враження та уточнення актуального емоційного стану.

2. Усунення (нейтралізація, послаблення) психологічних бар’єрів і встановлення психологічних контактів.

3. Досягнення мети (здійснення психологічного впливу й отримання необхідної інформації чи зміна поведінки в бажаному напрямі).

5. Завершення спілкування та вихід з контакту.

6. Оцінка та корекція процесу взаємодії.

Оскільки державна служба в силу своєї нормативної специфіки потребує вміння приймати рішення у випадках дефіциту часу, працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, повинні уміти самостійно, за допомогою експрес-методів визначити основні ознаки тих чи інших особливостей об’єкта службової діяльності, що впливають на встановлення довірчих відносин.

Довірчі відносини в службовій діяльності працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, – це відносно усталений стан міжособистісної взаємодії між посадовою особою і громадянином, який дозволяє з максимальною ефективністю, без конфліктів і емоційних перешкод вирішувати основні завдання державної служби.

Враховуючи, що під феноменом довірчості в юридичній психології розуміється особливість міжособистісного спілкування, яка виявляється у виникненні в осіб, які спілкуються, почуття «ми» та своєрідної ізоляції від «чужих», професійне спілкування працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, може бути довірчим лише за наявності двох умов:

1) ексклюзивність та конфіденційність предмету спілкування (він ніколи не повідомляється іншим особам);

2) особливе (специфічне) ставлення до партнера, що виявляється в суворому дотриманні принципу «діади» (довірчі відносини існують лише між двома особами, при втручанні в предмет спілкування третьої особи відносини втрачають довірчість).

Процес спілкування, як правило, починається зі знайомства. Для більшості людей вступ у контакт із незнайомою людиною, як правило, пов’язаний із серйозними труднощами. Знання загальних положень цього процесу, спеціальні тренування і відповідна підготовка значно полегшують знайомство.

Професійне спілкування працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, з об’єктами службової діяльності (підлеглими, колегами, громадянами тощо) забезпечується ретельним плануванням процесу знайомства.

При плануванні знайомства обов’язково слід враховувати індивідуально-психологічні особливості об’єкта:

– зацікавленість у спілкуванні (наявність інтересних для співрозмовника тем або взаємовигідного предмету розмови);

– психологічний і соціальний тип (соціальний статус, риси характеру, життєвий досвід співрозмовника, специфіка сприймання ним значимої інформації);

– мотивація поведінки (наявність у співрозмовника нагальних особистих та особистісних потреб).

Окрім цього, велике значення має вибір приводу для знайомства. Часто пряме звертання викликає у людини психологічний дискомфорт і накладає негативний відтінок на перше враження.

Необхідно, також, надати можливість співрозмовнику відчути себе значущим. Працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, повинні пам’ятати, що вміння слухати співрозмовника – це мистецтво. Для того, щоб досягти успіху в спілкуванні з людьми, потрібно оволодіти цим мистецтвом.

Ефективність довірчого спілкування працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, з об’єктами службової діяльності багато в чому залежить від уміння будувати довірчі взаємовідносини, від знання психології об’єкта.

При встановленні та розвитку довірчих відносин в професійному спілкуванні працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, важливим є таке правило: керувати і розпоряджатись ініціативою в контакті набагато корисніше, ніж просто володіти нею.

Це означає, що потрібно час від часу передавати ініціативу партнерові, особливо в питаннях, де він є фахівцем чи просто більш досвідчений. При цьому «лідером» контакту повинен бути працівник органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції.

Розвиток контакту між людьми в психологічному плані проходить три стадії:

1) взаємне оцінювання;

2) взаємна зацікавленість;

3) відокремлення в діаду (виникнення почуття «ми»).

Перше враження про людину складається на основі сприйняття:

– зовнішнього вигляду;

– експресивних реакцій (міміки, жестів, ходи тощо);

– голосу і мовлення.

Особливість пізнання працівником органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, властивостей об’єктів службової діяльності (підлеглих, колег, громадян тощо) полягає в тому, щоб зрозуміти не тільки обумовленість зовнішніх ознак об’єктів, але також їх наміри, плани та суб’єктивний світ.

Процес формування першого враження логічно розпадається на такі етапи.

Перший етап – це сприйняття об’єктивних характеристик. Тут об’єкт службової діяльності сприймається скоріше як фізичний індивід із зовні зрозумілими особливостями (стать, зріст, міміка, одяг, хода, рольові ознаки тощо). Це – якості, які говорять самі за себе. У цьому зв’язку їх і називають невербальними компонентами спілкування.

Другий етап – це сприйняття більш глибинних емоційних і поведінкових проявів об’єкту службової діяльності та його загального психічного стану.

Третій етап – це синтез раціональних висновків, емоційних вражень, поєднання минулого досвіду і власних намірів працівника органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, щодо об’єкта службової діяльності і створення так званого динамічного образу, який включає оціночні уявлення про співрозмовника як власника соціально-рольових та індивідуально-особистісних рис, що роблять його придатним або непридатним для спілкування за таких умов.

У процесі спілкування між працівником органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, і об’єктом професійного спілкування виникає симпатія або антипатія, які складаються звичайно на підсвідомому рівні. Розвиток контакту триває, природно, тільки за наявності позитивного ставлення осіб, що спілкуються, тобто коли є взаємна симпатія. Цілком зрозуміло, що для розвитку контакту працівникові органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, необхідно викликати до себе почуття симпатії з боку об’єкта професійного спілкування.

Щоб викликати симпатію до себе, потрібно іноді мистецьки відігравати роль однодумця. Люди з подібними ціннісними орієнтаціями мають тенденцію зближатися, вони викликають симпатії один в одного. Приводом до цього є психологічні механізми наслідування та копіювання, що криються в глибі людської підсвідомості. За загальними психологічними законами поведінки людини, як живої істоти, ці механізми найбільш активно включаються на початкових стадіях процесу спілкування. Потім вони здебільшого обумовлюють первісне сприймання й ототожнювання співрозмовника при подальших міжособистісних контактах. Наприклад, якщо в підсвідомості людини стосовно співрозмовника первісно виник усталений стереотип негідника та поганої людини, цей стереотип упродовж тривалого часу буде відігравати провідну роль при впізнанні та ідентифікації співрозмовника незалежно від будь-яких інших, навіть, самих позитивних образів.

Окрім цього, при налагодженні первісного контакту слід обов’язково враховувати особистісні цінності об’єкта спілкування. У людській природі існують цінності, притаманні майже всім представникам сучасного суспільства. Їх можна ефективно використовувати в ситуаціях дефіциту інформації про об’єкт.

Найбільш поширеними особливо важливими для багатьох людей особистісними цінностями є:

– ставлення до добра і зла,

– загальнолюдські норми моралі,

– джерела збагачення,

– різні аспекти пізнання й т.ін.

Велику значущість також мають соціальні цінності й установки, що регулюють життя більшості людей. Соціально усталена людина завжди шукає зближення з тими, хто її підтримує. Люди завжди прагнуть спілкування з тими, хто розглядає їх як особистість, наділену певними позитивними якостями.

Отже, одним із проявів турботи з боку працівника органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, може стати прагнення зрозуміти внутрішні переживання особи, яка є об’єктом професійного спілкування.

Працівник органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, має враховувати, що найбільший інтерес до своєї особистості, а також до спілкування він може викликати в процесі самої бесіди. Навіть у тому випадку, якщо об’єкт спочатку матиме до нього певне почуття ворожості, бесіда може виправити становище. Варто враховувати, що спільну розмову буде підтримано далеко не кожним співрозмовником.

Недоречна тема розмови також може привести до негативних наслідків, зокрема – створити непорозуміння між співрозмовниками та викликати психологічний бар’єр несумісності.

Для успішного встановлення і розвитку психологічного контакту працівникові органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, доцільно розробити примірний план, в якому мають бути відображені особистісні риси об’єкта службової діяльності:

– вибір кандидатури об’єкта;

– збір максимально можливої інформації про об’єкт (його біографія, професійні інтереси, хобі тощо);

– складання психологічного портрету об’єкта (психологічні риси, сильні та слабкі сторони, професійно-психологічна готовність та придатність особи до тієї чи іншої діяльності тощо);

– розробка стратегії проведення первинного контакту на підставі первинної інформації та психологічних рис;

– підготовка вигідних обставин першої зустрічі.

Формування інтересу до контакту здійснюється шляхом забезпечення зацікавленості об’єкта в особистості працівника органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, і спілкуванні з ним.

Плануючи побудову проблемної ситуації в бесіді, треба звертати увагу на характерологічні особливості об’єкта, його ерудицію, соціально-психологічні дані. Основну увагу слід звертати й на «соціальний статус» об’єкта в суспільстві.

Незважаючи на те, що працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, часто відчувають дефіцит часу, необхідно також винайти в собі бажання та набути професійні навички слухати співрозмовника.

За манерою слухання співрозмовника слухачі діляться на три групи:

1) уважні слухачі – створюють сприятливу атмосферу бесіди, стимулюють співрозмовника до активності;

2) пасивні слухачі – викликають у співрозмовника апатію і тому гасять його мовленнєву активність;

3) агресивні слухачі – викликають у співрозмовника негативні емоції.

Іноді слухач має бути щиро зацікавленим у тому, що говорить співрозмовник, однак у силу своїх індивідуально-психологічних особливостей погано сигналізує йому про це. Наприклад, працівник органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, прислухаючись тільки до слів співрозмовника, випускає із поля зору співрозмовника, який, не відчуваючи на собі погляду слухача, починає нервувати й шукати привід перервати розмову й піти. Тому необхідно привчити себе не відволікатися на телефонні дзвінки, стежити за тим, яким тоном висловлюється співрозмовник, якими є його міміка, жести, рухи.

Уміння слухати полягає також у тому, щоб зрозуміти не тільки те, що говорить співрозмовник, але й те, як він це говорить, що він хоче висловити, чого він не хоче або не може сказати. Важливо вміти ставити уточнюючі, навідні запитання. Працівникові органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, необхідно це робити так, щоб у співрозмовника виникло бажання докладно відповідати на запитання, йому хотілося б розповідати про себе, свої переживання, думки, почуття, про певні факти.

Працівник органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, має показати своєму співрозмовнику, що він уважно його слухає: періодично дивитися йому в очі, кивати головою і робити відповідні жести, що свідчитимуть про підтримку його слів і висновків.

При організації довірчої бесіди та підготовці до неї слід враховувати наступне:

1) учасники бесіди повинні мати у своєму розпорядженні час, достатній для проведення спокійної, докладної розмови;

2) варто передбачити обставини, що можуть перешкоджати бесіді, і виключити їх (музика, шум, можливість втручання в бесіду інших осіб тощо);

3) до бесіди потрібно чітко продумати привід і відпрацювати легенду зустрічі;

4) в об’єкта професійного спілкування (співрозмовника) не повинно бути підозри в тому, що його вивчають, тому в процесі бесіди не варто робити нелегендованих записів при фіксуванні отриманих даних;

5) необхідно оптимально налаштуватись на бесіду, ніби відокремлюючись від переживань, що могли б негативно вплинути на готовність до спілкування;

6) необхідно придушити в собі почуття, що можуть негативно впливати на сприйняття та оцінку особистості об’єкта;

7) при підготовці до бесіди варто скористатись усією можливою інформацією про об’єкт, яку можна отримати;

8) слід прагнути заздалегідь передбачати можливі запитання, які може висловити об’єкт, і бути готовим на них відповісти.

Отже, неухильне дотримання принципів поваги до особи, демонстрування власної зацікавленості, загальної та спеціальної обізнаності, акцентування на значимості предмету спілкування, вираз доброзичливості й шанобливості, прояви співчуття та симпатії до об’єкту, уміле балансування стану переваги та підлеглості (залежності), ввічливість, принциповість, а порою й наполегливість і впертість, в умілих руках грамотного працівника державної служби, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, можуть стати грізною непереможною зброєю в боротьбі з відкритими і латентними проявами корупції.

При підготовці працівника органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, до довірчої бесіди з об’єктом професійної уваги необхідно дотримуватися наступних правил:

– потрібно добре орієнтуватися у проблемі, яка обговорюється, стримуватися від необґрунтованих висловлювань;

– розташування за столом один навпроти одного створює атмосферу конкуренції, знижуючи тим самим шанси на успішність переговорів;

– непотрібна присутність незацікавлених осіб і всілякі непередбачені відволікання (дзвінок по телефону, раптовий шум, випадковий відвідувач тощо), що заважає довірливому спілкуванню, ламає встановлений настрій бесіди;

– неправильна мова негативно впливає на сприйняття повідомлення;

– невідповідність мовлення стандартним значенням або прийнятим стилістичним канонам викликає негативні емоції (зайві пишномовні вирази смішать, банальні – дратують, помилкова лексика налаштовує на іронію);

– миттєвий перехід від дружелюбності до немотивованої ворожості здатний викликати розгубленість, оціпеніння, страх;

– для більшості пересічних співрозмовників абсолютно нові відомості, які ніяким чином не зістиковуються з їхніми знаннями, не викликають зацікавлення (чим більше людина знайома з предметом бесіди, тим більше її цікавлять нюанси);

– першим отриманим відомостям довіряють значно більше, ніж отриманим у подальшому;

– люди, як правило, перебільшують інформаційну цінність подій, що підтверджують їхню гіпотезу, та недооцінюють інформацію, що суперечить цій гіпотезі (ефект афективного мислення);

– чим краще усвідомлюється предмет бесіди, тим легше її запам’ятовують;

– інформацію для запам’ятовування краще подавати на початку бесіди, а прохання сформулювати у кінці.

Працівникові органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, спілкуючись з людиною слід усвідомлювати, що:

– люди нерідко починають мислити лише в той момент, коли починають розмовляти;

– чим менше у співрозмовника впевненості, тим пізніше він у бесіді приступає до головного;

– небезпечно піддаватися пливу емоцій співрозмовника, інакше можна втратити весь сенс повідомлення;

– відчуваючи пресинг поспіху або сильного бажання відправити природні потреби, людина не здатна повноцінно мислити;

– прикидаючись, ніби потрапив у розставлену співрозмовником пастку, значно легше маніпулювати ним (обманути людину легше за все тоді, коли вона вважає, що обманула вас).

Розраховуючи отримати будь-яку інформацію, не слід забувати, що:

– приголомшивши людину якоюсь інформацією, вибивши її із звичної колії, можна нерідко отримати доволі неочікувану та корисну інформацію;

– вставляючи під час висловлювань партнера свою фразу «не може бути», ви провокуєте його на відвертість (люди нерідко лише тоді повідомляють цікавлячі повідомлення, коли їм заперечують);

– якщо створити переконливе враження, що володієте значно більшим обсягом інформації, ніж співрозмовник, останній сам розповість вам все, що знає;

– закриті питання (такі, що вимагають простих відповідей «так» чи «ні») як правило порушують хід думок співрозмовника, а тому слід надавати перевагу відкритим запитанням;

– відкриті запитання доцільні при позитивному або нейтральному ставленні співрозмовника, коли необхідно отримати додаткові повідомлення або прояснити його реальні мотиви і позицію.

Для збереження необхідної доброзичливості з боку співрозмовника працівникові органу державної влади та місцевого самоврядування, на якого покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання та протидії проявам корупції, корисно пам’ятати, що:

– співрозмовника можна привести у гарний настрій, пішовши йому на деякі поступки;

– при всякому можливому випадку слід активно визнавати правоту партнера, що може бути корисним, навіть якщо він у чомусь не правий;

– самокритичне ставлення до власних помилок обеззброює противника;

– коли висловлюється абсолютно неприйнятна позиція, не варто відкидати її, краще сказати, що вона поки що не зрозуміла.

Прагнучі переконати співрозмовника у чомусь доцільно:

– намагатися виявити у співрозмовника всі причини внутрішніх коливань, і саме на них сконцентрувати вплив;

– впливати лише тими аргументами, які людина здатна сприйняти;

– не обмежуватися голим наведенням фактів і доказів, а чітко розкривати весь їх сенс;

– спочатку дати відповідь на аргументи співрозмовника, а лише потім висловлювати власні міркування;

– надавати окремим твердженням форму нейтрального питання (інколи риторичного, а то й орієнтованого на обдумування), тоді співрозмовник не відчує стороннього тиску і зв’язаного з ним глибинного контексту та зможе сприйняти подібну подачу як власну думку;

– утримуватися від питань, на які співрозмовник може відповісти «ні» – коли людина привселюдно повідомила про свою позицію, то як правило не реагує на всі наступні «атаки».

Для того, щоб приголомшити співрозмовника та запобігти прийняттю ним небажаного для Вас рішення доцільно використовувати такі нетактовні прийоми:

– запізнення на зустріч;

– насмішки, образи, звинувачення;

– демонстративна зневага;

– повідомлення чогось неприємного;

– розігрування «нерозуміння»;

– тиск «браком часу»;

– приголомшення напором;

– установлення нереальних термінів;

– затягування переговорів.

Коли за позою людини стає зрозумілим, що співрозмовник має намір закінчити бесіду, слід брати ініціативу у свої руки і першому запропонувати завершити контакт, тому що це дозволяє зберегти психологічну перевагу та контроль над ситуацією.