Питання для самоконтролю:

1. В чому полягають особливості способів вчинення корупційних злочинів?

2. Чим обумовлена складність протидії корупційним злочинам?

3. Назвіть типові (об’єднуючим для всіх інших) способи корупційних зловживань?

4. Що відноситься до основних способів перевищення влади (службових повноважень)?

5. Як класифікуються за видами службові особи – суб’єкти корупційних злочинів?

6. Хто такі публічні службові особи?

7. За яким критерієм чинний КК України здійснює поділ службових осіб на види?

8. На які категорії поділяються представники влади?

9. Який елемент характеризує суб’єкта корупційних злочинів як представника влади?

10. Який мотив корупційного злочину?

11. Що розуміють під іншими особистими інтересами, як мотивом зловживання владою або службовим становищем?

12. Інтереси яких осіб можуть бути задоволені за допомогою вчинення корупційних злочинів?

Тема 3.4. Організація взаємодії органів державної влади з оперативними підрозділами щодо протидії корупції

1. Передумови, сфери, найвразливіші для корупції, та основні форми корупційних діянь.

2. Правове забезпечення, принципи та основні напрями боротьби з корупцією.

3. Органи, що здійснюють боротьбу з корупцією, контроль за ними, їх фінансове та інформаційне забезпечення.

4. Взаємодія правоохоронних органів з органами виконавчої влади в процесі реалізації заходів щодо запобігання та протидії корупції.

1. Передумови, сфери, найуразливіші для корупції, та основні форми корупційних діянь

З розпадом СРСР у новостворених незалежних державах з’явився розгалужений чорний ринок фінансових, митних, банківських та кримінальних «послуг». В результаті Україна стала першим, після Російської Федерації експортером тіньових капіталів, які за оцінками економістів перевищують десятки млрд доларів. До цього процесу окрім тіньових і кримінальних структур, підключився також тотально корумпований державно-чиновницький апарат - («стара» українська номенклатура), що мав доступ до розподілу бюджетних фінансів, коштів держфондів (пенсійного, чорнобильського, соцстраху та ін.), дешевих державних кредитних ресурсів, міжнародних кредитів і фінансової допомоги.

З тіньовими структурами пов’язані практично всі рівні службовців та депутатів. За інформацією із Служби безпеки України, 60 % мафіозних кланів мають корумповані зв’язки в різних структурах влади та управління. У корумпованих взаємовідносинах знаходяться майже 40 % підприємців і близько 90 % комерційних структур. Більш ніж 60 % доходів середнього службовця – це хабарі.

У період переходу нашої держави від тоталітарної до демократичної системи, орієнтованої на ринкову економіку, проявилися і інші передумови, що сприяють корупції. Серед них можна виділити загальні передумови, властиві певною мірою всім країнам перехідного типу, та ті, що пов̓язані з прорахунками та іншими недоліками при проведенні економічних реформ безпосередньо в Україні.

Передумови першої групи:

– відсутність тривалий час політичної та економічної стратегії формування нового суспільного ладу, недооцінка ролі державного регулювання у здійсненні цих перетворень, зокрема щодо діяльності управлінського апарату, значне послаблення державного контролю за його роботою;

– наявність легальних і прихованих політичних сил, які прагнуть відновлення колишнього ладу з його державно-управлінською системою та чинять опір запровадженню демократичних засад в усіх сферах суспільства, у тому числі в управлінні ним;

– наявність значних залишків старої командно-адміністративної системи у вигляді надмірно великого державного управлінського апарату з необґрунтовано широкими повноваженнями, зокрема розпорядчо-дозвільного змісту;

– процеси зміни форми власності, приватизації та накопичення значних цінностей, що відбулися в перші роки незалежності, здебільшого неофіційно або напівлегально, сприяли виникненню і зміцненню корпоративних угруповань і кланів, корупційних зв’язків;

– масове прагнення нових підприємницьких структур, включаючи кримінальні, розв’язати через державний апарат свої проблеми;

– масова зміна законодавчих та інших правових норм, послаблення нагляду та контролю за їх виконанням;

– значне збільшення кількості не обізнаних з національним законодавством та правопорядком іноземних підприємців та інвесторів, які стали легкою здобиччю корупціонерів.

Передумови другої групи:

– декларативність багатьох намірів та рішень влади;

– обмеженість, зволікання та непослідовність у проведенні реформ щодо демократизації управління суспільством, діяльності державного апарату, дерегуляції та лібералізації економіки, підтримки підприємництва, малого і середнього бізнесу;

– безперешкодне створення суб’єктів підприємницької діяльності на базі державного майна, переведення державної власності у приватну в інтересах окремих груп, тіньових структур, кланів;

– криміналізація економічних та інших соціальних відносин внаслідок недосконалої грошової та податкової політики, що сприяє тінізації, бартеризації, гальмує розвиток цивілізованого підприємництва, переорієнтовує його з виробничої спрямованості на торговельно-фінансову;

Сфери, найвразливіші для корупційних діянь:

1) надання ліцензій, дозволів, квот на імпорт, паспортів, банківських ліцензій, оформлення митних документів;

2) здійснення цінового контролю;

3) блокування виходу на ринок нових фірм та інвесторів, а також забезпечення монополії;

4) визначення виконавців державних замовлень;

5) надання субсидій, пільгових кредитів, митних пільг;

6) контроль за курсом обміну валют, надмірна регламентація імпорту та відтоку капіталу;

7) розподіл об’єктів нерухомості, телекомунікацій, енергетичної інфраструктури, зерносховищ;

8) безконтрольне та нерегламентоване право службовців використовувати суспільно необхідні регулятивні акти, особливо в ділянках екології та охорони здоров’я (безпідставні перевірки з боку санепідемстанцій);

Корупційні діяння мають такі форми:

– використання суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення свого службового становища з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб;

– неправомірне сприяння фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

– неправомірне сприяння призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед іншими кандидатами на цю посаду;

– неправомірне втручання в діяльність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

– неправомірне надання переваг фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків;

– зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом;

– незаконне входження, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом;

– відмова фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надання недостовірної чи не в повному обсязі інформації;

– здійснення фізичною або юридичною особою фінансування органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, у тому числі надання їм матеріальної та/або нематеріальної допомоги, безоплатне виконання роботи, надання послуг, передання коштів та іншого майна, крім випадків, передбачених законами та чинними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку;

– порушення обмежень щодо одержання подарунків;

– порушення обмежень щодо роботи близьких осіб;

– порушення вимог щодо декларування особистих інтересів;

– порушення вимог фінансового контролю;

– невжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції;

– порушення встановленого законодавством порядку фінансування політичних партій та виборчих кампаній в органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

– незаконне використання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням посадових повноважень;

– неправомірне використання державного майна;

– зловживання повноваженнями;

– перевищення повноважень;

– зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги;

– комерційний підкуп;

– зловживання владою або своїм службовим становищем;

– одержання хабара, тощо.

Корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, в тому числі в таких, що потребують додаткового визначення законодавством.

Корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, в тому числі в таких, що потребують додаткового визначення законодавством.