Питання для самоконтролю:

1. Що розуміють під антикорупційною стратегією України?

2. Які умови формування та реалізації антикорупційної політики?

3. Які умови успішної протидії корупції в Україні?

4. Що є стратегічною метою антикорупційної політики ?

5. Які пріоритетні завдання антикорупційної політики і напрями її реалізації?

6. Які органи здійснюють державний контроль за реалізацією Стратегії? В чому полягає механізм громадського контролю у цій сфері?

МОДУЛЬ 2АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Тема 2.1. Публічна влада: проблеми протидії корупції

1. Корупційні ризики в сфері публічної влади.

2. Органи публічної влади в Україні як суб’єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції.

3. Інститут публічної служби в Україні та проблеми протидії корупції.

Як відомо, корупція є однією із найнебезпечніших загроз правам людини, демократії, правопорядку, чесності та соціальній справедливості, вона перешкоджає економічному розвиткові та загрожує належному і справедливому функціонуванню країн, має негативні фінансові наслідки для громадян, компаній і держав, а також для міжнародних установ.

На сьогоднішній день в нашій державі здійснюється низка заходів у сфері запобігання та протидії корупції, більша частина з яких направлена саме на запобігання корупції, як і в більшості країн Європи.

Упродовж багатьох років Україні не вдається переломити небезпечні тенденції зростання масштабів корупції. Зокрема, не в повному обсязі виконуються міжнародні зобов’язання щодо боротьби з корупцією, що випливають з Конвенції ООН проти корупції, Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію, численні рекомендації ЄЄ, Ради Європи, Стамбульського плану дій Організації економічного співробітництва і розвитку.

Такий стан справ спричиняє критичне ставлення до України як до корумпованої держави з нестабільними державними інститутами, зокрема системою правосуддя. Індикатором цієї позиції вже традиційно є рейтинги міжнародної організації «Трансперенсі Інтернешнл». Зокрема, у 2011 році Україна у щорічному рейтингу країн за рівнем корумпованості посіла 152 місце, серед 182 країн.

За висновками експертів, зниження оцінки Індексу сприйняття корупції лише на один пункт призводить до відтоку з країни капіталу, що дорівнює 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту держави. Для України ці цифри означають втрату щороку щонайменше 20 мільярдів гривень.

Такий низький рейтинг, зокрема, є наслідком відсутності належної протидії корупції. На думку експертів, корупцією просякнуто все суспільство й сфера управління, тіньові відносини присутні в усіх секторах економіки. Низька заробітна платня в державному секторі створює основу для корупції в ДАІ, податкових органах, системі освіти. Нераціональне державне управління спричиняє надвитрати державного бюджету – урядові витрати досягли 47,3 % ВВП.

Сьогодні найбільш чутливим питанням є проблема існування політичної та високопосадової корупції. Донині корупція залишається високо прибутковим і мало ризикованим бізнесом в Україні. Тіньові схеми, зокрема у сфері державних закупівель, земельних відносин, будівництві, торгівлі, видобувній промисловості, паливно-енергетичному комплексі, існують за підтримки високопосадовців, політиків.

Боротьба з корупцією в державі неефективна через відсутність спеціалізованих інституцій, недоліків діяльності правоохоронних органів, корумпованість судів, прокуратури, міліції, інших правоохоронних і контролюючих органів.