35.Форми іменників третьої відміни

Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості:

o у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення -і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини);

o в орудному відмінку однини перед закінченням -у (-ю) подовжується кінцевий приголосний основи, якщо у початковій формі слова він стоїть після голосного: ніччю, сіллю, подорожжю, тінню. Якщо у початковій формі іменника в кінці основи наявні два приголосні звуки, то подовження не відбувається: радістю, рішучістю, приязню. Після літер б, п, в, м, ф, р перед закінченням -ю ставиться апостроф: кров'ю, любов'ю, матір'ю;

o кличний відмінок в однині має закінчення -е:радосте, любове. Кличний відмінок іменника мати омонімічний із називним: Рідна

мати моя, ти ночей недоспала (А. Малишко). Слухайте, матері!

36.Форми іменників четвертої відміни

Іменники четвертої відміни на групи не поділяються. Відмінювання їх має такі особливості:

o наявність в усіх відмінках однини і множини, крім орудного однини, суфіксів -ат-,-ен (ведмежати, тімені) і -ят (теляти, хлоп яти);

o форма знахідного відмінка однини однозвучна із формою називного: курча, ягня, порося, вим 'я. У знахідному відмінку множини іменники - назви істот мають паралельні форми: купити курчат і курчата, доглядати немовлят і немовлята;

o в орудному відмінку однини іменники втрачають суфікси -ат (-ят), закінчення -ам (-ям) приєднується до кореня: курчам, ягням. Іменники із суфіксом -єн- мають паралельні форми: ім 'ям і іменем, вим 'ям і вименем. У літературній мові переважають форми із закінченням -ям;

o кличний відмінок омонімічний із називним: маля, лоша, ведмежата.

37.Відмінювання іменників множинної форми

Отже, множинні іменники мають такі особливості відмінювання:

o у називному відмінку іменники мають закінчення -а,-и,-і;

o родовий відмінок характеризується закінченнями -ей,-ів (-їв) та нульовим;

o знахідний відмінок співвідноситься з називним, якщо іменник називає неістоту: взяв ножиці, граблі; і з родовим - назви істот: кличу людей, дітей. Деякі з них мають паралельні форми: пасу гуси і гусей;

o оруд ний відмінок має переважно закінчення -ами (-ями), хоча у деяких словах можливі паралельні форми: дверми - дверями -дверима, грішми - грошима, воротами - ворітьми;

o кличний відмінок омонімічний з називним: Слухайте, діти!

38.Незмінюванні іменники

До незмінюваних іменників належать:

o українські жіночі прізвища на приголосний та на -енк-о: Грицай, Семенюк, Сліпченко, Зубенко;

o російські прізвища на -ово,-их,-аго: Бєлово, Черних, Живого;

o загальні та власні назви іншомовного походження: кашне, фойє, журі, колібрі, меню, амплуа, Марокко;

o ініціальні абревіатури та абревіатури, в яких друга частина виступає у формі непрямого відмінка: МВС, ЮИЕСКО, заввідділу;

o складноскорочені слова, утворені поєднанням ініціальної абревіатури і постпозитивних цифр: ТУ-124, ГАЗ-6

Примітка. Деякі абревіатури, що є власними і загальними назвами, змінюються, як іменники І, II чи III відміни. Наприклад, міськтелемережа (іменник І відміни, мішаної групи), медперсонал (іменник II відміни, твердої групи), альфаль (алюмінієва фольга) (іменник III відміни).

Значення відмінка цих іменників виражається синтаксично, тобто за допомоги синтаксичних зв'зків з іншими словами: Кенгуру стрибає (значення називного відмінка). Ми захоплювалися малим кенгуру (орудного відмінка).

39.Написання складних і складноскорочених іменників

Складні слова в українській мові пишуться разом і через дефіс.

написання складних іменників

Разом пишуться:

1. Складні іменники, що утворені за допомогою сполучних го-лосних: білокрильці, вантажообіг, вертоліт, водогін, життєздатність, землечерпалка, картоплесаджалка, лісосплав, силосонаван-тажувач, тепловоз, чорнозем, щитоподібний.

2. Складні іменники, які утворені без сполучних голосних: пе-рекотиполе, пройдисвіт, зірвиголова, Непийпиво, сімдесятиріччя (але: 750-річчя, 500-річчя); іменники, перша частина яких пів-, на-пів-, полу-, спів-: півлісу, півскладу, півуніверситету, півфірми, на-півавтомат, полумисок, співавторство.

3. Складні іменники, які утворені з трьох і більше основ: ав-томотоклуб, агрометеостанція, держветмедицина, термогі-дродинаміка.

Через дефіс пишуться:

1. Складні іменники, що позначають близькі (синоніми) чи про-тилежні (антоніми) за змістом поняття: батько-мати, хліб-сіль, південь-північ, купівля-продаж.

2. Складні іменники, що означають спеціальність, професію, а також назви людей з першою частиною віце-, екс-, лейб-, обер-, унтер-, штаб(с)-: лікар-консультант, інженер-економіст, віце-прем'єр, екс-чемпіон, лейб-гвардія, обер-лейтенант, унтер-офіцер, штабс-капітан.

3. Складні іменники – одиниці виміру: кілограм-молекула,

людино-день.

4. Складні іменники з пів- з наступною власною назвою: пів-Єланця, пів-Миколаєва, пів-Америки, пів-Чернігова, пів-Азії.

5. Складні іменники, що означають державні посади, військо-ві, наукові звання: прем'єр-міністр, член-кореспондент, контр-адмірал, генерал-майор.

написання складних прикметників

Складні прикметники пишуться разом і через дефіс.

Разом пишуться:

Прикметники, утворені від підрядних словосполучень: високо-ерудований (висока ерудиція), зернозбиральний (зерно збирати), по-лезахисний (поле захищати), напівстиглий, народногосподарський (народне господарство), зерноочисний, деревообробний, картоплез-биральний, машинобудівний.

40.Вживання великої літери у власних назвах.Лапки у власних назвах

1. З великої літери пишуться індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, конспіративні клички, прізвиська: Іван Петрович Котляревський, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська), Юрій Клен (Освальд Бургардт), Данило Галицький, Нестор Літописець, Олександр Невський, Ярослав Мудрий; також: Кобзар (про Тараса Шевченка), Каменяр (про Івана Франка) тощо.

У складних прізвищах, псевдонімах та іменах, які пишуться через дефіс, кожна складова частина починається великою літерою: Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький, Сергєєв-Ценський; Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза.

Примітка 1. Різні частки (прийменники, сполучники, прийменники з артиклями) в середині прізвищ та імен іншомовного походження пишуться з малої літери: Абд ель Керім, Бретон де лос Еррерос, Варнгоген фон Ензе, Кур де Жебелен, Нур ед Дін. Про написання службових слів, що виступають перед прізвищем, див. § 106, п. 1 г.

Примітка 2. Китайські прізвища та складні імена, які завжди стоять після них, пишуться з великої літери: Мао Цзедун, Сунь Ятсен, Тао Юаньмінь.

Примітка 3. У корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських прізвищах та іменах усі складові частини пишуться з великої літери: Кім Ір Сен, Лім Хон Ін; Фам Ван Донг, Хо Ші Мін; У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо, Суджоно Ходіното; Кулаб Сайпрадіт, Луанг Вічит Ватакан.

Примітка 4. Про правопис східних власних імен (турецьких, єгипетських, азербайджанських та інших тюркського чи арабського походження зі складовими частинами бей, заде, огли, паша) Примітка 5. Імена та прізвища людей, які стали загальними назвами людей і предметів, пишуться з малої літери: донжуан, ловелас, ментор, меценат, робінзон, браунінг (пістолет), галіфе (штани), дизель (двигун), макінтош (одяг), максим (кулемет), рентген (апарат), френч (одяг). Так само пишуться загальні назви, утворені від власних імен (прізвищ): бонапартизм, мічурінець, пушкініст, шевченкіана.

Прізвища людей, уживані в загальному значенні, але які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами), пишуться з великої літери:

Нові появляються вчені з різних галузей науки й техніки – нові Мічуріни й Ціолковські (Тичина). Потрібні нам і Гоголі, і Щедріни (Сліпчук).

Якщо ж прізвища (імена) вживаються зневажливо, вони пишуться з малої літери: квіслінги.

Примітка 6. Назви народів, племен, а також людей за національною ознакою або за місцем проживання пишуться з малої літери: араби, африканці, латиноамериканці; ацтеки, ірокези, поляни; білорус, латвієць, росіянка, українець; запоріжці, киянин, львів’яни, полтавець, полтавка.