- •1.Мова як суспільне явище.Основні функції мови:комунікативна,
- •2.Мова і держава.Українське законодавство про мову.Мовні обов’язки громадян
- •4.Основні стилі сучасної української літературної мови . Мовні особливості стилів
- •5.Мовна норма літературної мови та її соціальне значення
- •6.Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему.Основні фонетичні одиниці української мови : звук,склад,фонетичне слово,фраза
- •7.Наголос в українській мові . Роль наголосу в розрізненні слів і форм
- •9.Зміни голосних звуків у потоці мовлення .Вимова голосних звуків
- •13.Позначення мякості приголосних на письмі буквами ь,я,ю,є,і. Вживання мякого знака
- •17.Написання чоловічих і жіночих прізвищ,імен по батькові українського та іншомовного походження
- •20.Активна і пасивна лексика української мови,сфери її поширення
- •21.Лексика української мови з погляду на її походження
- •22.Багатозначність слів у сучасній українській мові
- •23.Омоніми та їх види : омоформи,омофони,омографи
- •24.Антонімии та їх види. Антонімічні пари. Стилістична функція антонімів
- •25.Синоніми та їх види.Синонімічний ряд.Стилістична функція синонімів
- •26.Фразеологія української мови. Типи фразеологічних одиниць.Використання фразеологізмів у різних стилях української мови
- •27.Поняття про лексикографію. Словники та відображення історії і культури українського народу.Види словиків
- •28.Словотвір.Словотворчі засоби української мови
- •29.Будова слова.Морфеми та їх види.Стилістичне забарвлення значущих частин слова
- •30.Предмет морфології. Частини мови та принципи їх виділення
- •34.Форми іменників другої відміни
- •35.Форми іменників третьої відміни
- •36.Форми іменників четвертої відміни
- •37.Відмінювання іменників множинної форми
- •38.Незмінюванні іменники
- •2. З великої літери пишуться індивідуальні назви:
- •42. Cтупені порівняння якісних прикметників
- •43. Відмінювання прикметників. Повні і короткі прикметники
- •44. Відмінювання прикметників . Тверда і мяка групи прикметників
- •48.Групи числівників за будовою
- •49.Відмінювання і правопис кількісних числівників
- •50.Відмінювання і правопис порядкових числівників
- •51.Займенник як самостійна частина мови.Співвідношення займенників з іншими частинами мови
- •4 Морфологічні ознаки:
- •52.Групи займенників за значенням і граматичними ознаками
- •54.Значення і граматичні ознаки дієслова як самостійної частини мови
- •55.Дві основи дієслова
- •56.Вживання часових форм дієслова
- •57.Категорія способу дієслова.Правопис дієслів умовного і наказового способів
- •58.Дієвідмінювання дієслів : I і II дієвідміна
- •59.Категорія виду дієслова
- •62.Правопис не з дієсловами,дієприслівниками і дієприкметниками
- •63.Значення прислівника , його граматичні ознаки як самостійної частини мови. Розряди прислівників за значенням
- •67.Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності
- •69.Частка як службова частина мови.Види часток за роллю в реченні . Правопис часток
- •70.Вигук.Групи вигуків за значенням
34.Форми іменників другої відміни
До II відміни належать: а) іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (день, обрій, дім) та із закінченням -о (батько, Петро); б) іменники середнього роду із закінченнями -о, -е (озеро, небо, море, попе) та -а (орфогр. -л) (щастя, життя, міжгір я), крім тих, які при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-, -єн- (теляти, курчати, імені).
За відмінювання іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми.
У родовому відмінку іменники чоловічого роду залежно від їх лексичного значення мають закінчення -а (-я) та -у (-ю).
Закінчення -а (-я) Закінчення -у (-ю)
мають іменники, які означа- мають іменники, які означають: ють: назви збірних понять: колективу,
назви істот, осіб: учителя, то- люду, ансамблю; варииш, вола, Діда Мороза; назви маси, речовини: чаю, бензину назви предметів: ножа, глобу- (але хліба, вівса); са, зошита; назви установ, закладів, орга-
назви тварин і дерев: ведмедя, нізацій: інституту, клубу, театру, вовка, клена; комісаріату;
назви мір довжини, площі, назви будівель та їх частин: вокзалу, ваги, об'єму, часових про- палацу, поверху, коридору (з наго-міжків: метра, гектара, лосом на закінченні -а (-я): млина, кілограма, кілометра, тижня, гаража, куреня, а також у назвах місяця (але року, віку); архітектурних деталей: карниза);
іменники з термінологічним назви явищ природи: дощу, вітру, значенням: квадрата, атома, туману, граду; ромба, відмінка, числівника, назви держав і територій: Кавказу, підмета; Донбасу, Китаю, Казахстану;
власні назви населених пунк- назви абстрактних понять, станів, тів: Києва, Харкова, Лондона, процесів, суспільних і наукових Обухова; теяш'.руху, мітингу, польоту, бігу;
гідроніми з наголошеним назви відчуттів: болю, жалю, стра-закінченням: Дніпра, Дінця, ху;
Дністра (але Нілу, Єнісею); назви просторових понять: лугу, назви місяців, днів тижня: майдану (але горба, хутора); жовтня, понеділка, вівторка, назви ігор, танців: футболу, хокею, четверга; вальсу (але гопака, козачка);
зменшені форми: садка, ліска, терміни іншомовного походження: ярка. синтезу, імпульсу, сюжету.
Деякі іменники мають паралельні закінчення -а (-я) чи -у (-ю) залежно від: а) значення: каменя (одиничне) - каменю (збірне); листопада (місяця) - листопаду (пори опадання листя); блока (частини споруди) - блоку (об'єднання держав); б) наголосу: мости - мосту; столи - столу; полки - полку.
У давальному відмінку однини іменники чоловічого та середнього роду, що означають назви живих істот, мають закінчення -о в і, -вві (-сві) та -у (-ю) Петрові, начальникові, журавлеві, немовляткові і Павлу, шахтарю, добродію, не* мовлятку. Якщо поряд вживаються два іменники чоловічого роду у давальному відмінку, перший із них слід вживати із закінченнями -ові, -вві (-єві), а наступний - з>*у (-ю) директорові Кравчуку Андрію Петровичу, деканові Голубенку (закінчення -ові, -вві (-єві) переважають у назвах істот, -у (-ю) - у назвах неістот).
У знахідному відмінку однини іменники, що називають конкретні предмети, мають паралельні форми: купив плащ і плаща; знайшов олівець і олівця.
В орудному відмінку поряд із закінченнями -ом, -ем (-єм) (майданом, болем) вживаються закінчення -ям: знанням, обличчям та -им, яке мають прізвища на -ов, -ев (-ее), -ів (-їв), -ин, -ін (-/##): Виноградовим, Гаршиним (але: Дарвіном, Чапліном).