10.Особливості відмінювання іменників II відміни.

У р.в. однини іменники 2 відміни чоловічого роду залежно від їхнього значення мають закінчення –а, -у (у твердій та мішаній групах) або -я, -ю (у м’якій групі).Іменники чол. роду в р. відмінку однини приймають закінчення -а , -я , коли вони означають:

1) назви істот, персоніфікованих предметів та явищ: студе́нта, тесляра́, учи́теля, Андрі́я,

2) назви тварин і дерев: ведме́дя, во́вка, ду́ба, бана́на, бамбу́ка,

3) назви конкретних предметів: малю́нка, олівця́, плаща́, портфе́ля;

4) органів і частин тіла: но́са, па́льця, хребта́ тощо (але мозку);

5) назви машин та їхніх деталей: автомобі́ля, електрово́за, комба́йна, мото́ра, паропла́ва, тра́ктора;

6) назви мір довжини, ваги, часу тощо: відсо́тка, гекта́ра, гра́ма, ме́тра, мі́сяця, ти́жня (але ві́ку, ро́ку, квартáлу, рáнку, чáсу), назви місяців і днів тижня: вівто́рка, понеділка, жо́втня, листопа́да (але листопа́ду — назва процесу) ; назви грошових знаків: гроша́, до́лара, карбо́ванця, фу́нта сте́рлінгів, черві́нця; числові назви: деся́тка, мільйо́на, мілья́рда;

7) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: а́тома, ко́нуса, радіу́са, ро́мба, се́ктора, си́нуса, я́мба тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмі́нка, дода́тка, займе́нника, іме́нника, трику́тника, чисе́льника, числі́вника тощо (але ви́ду, ро́ду, си́нтаксису, скла́ду, спóсобу).

8) назви населених пунктів: Берлі́на, Воро́нежа, Жито́мира,

Примітка 1. Але -у, -ю пишемо в складених назвах населених пунктів,: Дави́дового Бро́ду, Зеле́ного Га́ю, Кра́сного Лима́ну, Криво́го Ро́гу,

9) інші географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ів, -їв, -ин: Дінця́, Дністра́, Іртиша́, Остра́,

ІІ. Закінчення -у , -ю мають іменники чол. роду на приголосний, коли вони означають:

1) речовину, масу, матеріал: асфа́льту, атла́су, борщу́, во́дню, во́ску, га́су, гі́псу, грані́ту,2) сукупність предметів або істот, збірність: анса́мблю, батальйо́ну, березняку́, га́ю, гу́рту, катало́гу, ко́дексу, колекти́ву, лі́су, орке́стру, па́рку, са́ду, те́ксту, хо́р;3) назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: вестибю́лю, вокза́лу, да́ху, заво́ду, бліндажа́, гаража́, гастронóма, курника́, куреня́, млина́, хліва́; -а, я вживаємо також в іменниках — назвах архітектурних деталей: балко́на, карни́за, пóртика. 4) назви установ, закладів, організацій: інститу́ту, клу́бу, ко́леджу, ліце́ю, університе́ту, шта́бу;

5) переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо: абза́цу, ва́лу, байра́ку, екра́ну, кра́ю, лима́ну, лу́гу, майда́ну, ро́ву,

6) явища природи: вогню́, ві́тру, гра́ду, гро́му, дощу́, землетру́су, інею, моро́зу, тума́ну, хо́лоду; 7) назви почуттів: бо́лю, гні́ву, жа́лю́, стра́ху;

8) назви ігор і танців: баскетбо́лу, ва́льсу, волейбо́лу, краков’яку,

9) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: бі́гу, ви́нятку, га́ласу, гри́пу, доста́тку, екза́мену, е́кспорту, заробі́тку, зато́ру, за́пису,

10) терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін.: ана́лізу, і́мпульсу, си́нтезу,

11) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): вододі́лу, газопро́во́ду, живо́пису, родово́ду, руко́пису, стравохо́ду, суходо́лу, але електрово́за, паропла́ва;

12) назви річок (крім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін.: Аму́ру, Бу́гу, Га́нгу, До́ну, Дуна́ю,