Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_mova_1-10.docx
Скачиваний:
194
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
143.53 Кб
Скачать

41.Поняття про ускладнене речення. Основні різновиди ускладнених речень.

Просте ускладнене речення — синтаксична конструкція, у якій наявні однорідні або відокремлені члени речення, а також вставні і вставлені компоненти, звертання.Конструкції, які традиційно розглядають як прості ускладнені речення, об’єднують різнорідні у формально-синтаксичному плані явища: однорідні члени речення,

відокремлені другорядні члени речення, вставні і вставлені конструкції, звертання.Ці структури є перехідними між простими і складними реченнями.

Із семантико-ринтаксичного погляду простими ускладненими є речення з наявними синтаксемами невапентного характеру, що не зумовлюються семантико-синтаксичною валентністю предиката. Тому в цьому аспекті ускладнення охоплює ширте коло конструкцій.

Із синтаксичного погляду ускладненими є речення, в структурі яких наявні два основні типи синтаксичних зв’язків: додаткова предикативність і внутрішньорядні

відношення.

Основні різновиди ускладнених речень

Прості односкладні речення різнотипні за власти¬вою їм семантикою, синтаксичною структурою і стиліс¬тичними функціями.

Прості ускладнені речення не бувають однослівни¬ми. їх прийнято розглядати в таких вимірах:

— на членореченнєвому рівні, тобто на рівні членів речення (тоді, коли в простому реченні наявна однорід¬ність або відокремленість одного чи кількох членів ре¬чення);

— на позачленореченнєвому рівні, поза членами ре¬чення (якщо до структури простого речення входить вставний, вставлений елемент чи звертання).

Синтаксис простого ускладненого речення — вели¬кий за обсягом і важливий розділ граматики, який уста¬лився як вчення про структуру й семантико-функціональні особливості усіх різновидів простого ускладнено¬го речення. Ці речення широко вживаються в писемній і усній формах мови, в усіх її стилях. Обмеженим, од¬нак, є використання простих речень, ускладнених діє¬прикметниковими чи дієприслівниковими зворотами, у розмовно-побутовому мовленні, бо такі звороти загалом книжні за своєю сутністю, щонайбільше властиві нау¬ковому й офіційно-діловому мовленню.

Усі різновиди простих ускладнених речень по-різно- му співвідносяться зі складними реченнями і з неус- кладненими простими реченнями. Якщо прості речення з однорідними членами синонімічні переважно зі склад-носурядними реченнями, становлять з ними стилістич¬но паралельні конструкції, то прості речення з відок-ремленим членом (членами) співвідносні з певними різ¬новидами складнопідрядних речень. Натомість речення із вставністю, вставленістю чи звертальністю (звертан¬ням) сприймаються тільки в межах простого речення, синтаксично пов’язані не з усією структурою складного речення, а тільки з певною частиною простого речення або ж і з усім простим реченням.

42. Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова при однорідних членах. Розділові знаки при однорідних членах.

У реченні однорідні члени можуть поєднуватися за допомогою: 1) сполучників сурядності (Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі); 2) інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою (В один день затопило ліси, сінокоси, городи); 3) обох цих способів (Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу). Однорідними можуть бути будь-які (і головні, і другорядні) члени речення.

Здебільшого однорідні члени речення виражаються однією і тією ж частиною мови, але в ролі однорідних членів можуть виступати й різні частини мови (Хоч був тато грізним, але нас дуже любив).

Однорідні члени речення бувають непоширені й поширені (Широкою, вкритою туманом долиною верталися додому (У. Самчук). У реченні може бути не один, а кілька рядів однорідних членів (Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці і закривали подекуди воду).

Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією переліку.

Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальню вальних словах

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення:Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них: І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.

Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи: Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними.Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире: Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.

Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире: І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставитьсякома, а після них — двокрапка: Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати

Розділові знаки при однорідних членах

Члени речення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні, відповідають на те саме питання і вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення, називаються однорідними.

Однорідні члени одного ряду є тими самими членами речення: або всі тільки підмети, або всі тільки прямі додатки, або всі тільки обставини способу дії і т. д.

Однорідні члени речення звичайно на письмі розділяються комою. Проте деколи між ними ставиться крапка з комою або тире.

1. Крапка з комою ставиться між поширеними однорідними, особливо якщо в їх складі розділові знаки. (Діждали весни, - город Мотря одкопала, скопала, засадила; хату вимазала, обліпила; призьбу жовтою глиною підвела; коло хати віником обмела. (Панас Мирний).

2. Тире ставиться між двома однорідними членами речення, якщо другий член протиставляється першому (перед ним можна поставити сполучник а, але), виражає причину, наслідок, раптову зміну подій. (Вітер в гаї не гуляє - вночі спочиває. (Т. Шевченко). Стукіт помалу затихав, затихав - і вмер. (І. Нечуй-Левицький)).

Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв'язком як за допомогою сполучників, так і без них.

Кома при однорідних членах речення ставиться:

1. Якщо однорідні члени речення, з'єднані протиставними сполучниками а, але, проте, зате, однак, та (= але), то кома ставиться завжди: О, а (але)О. (Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця... (М. Коцюбинський).

2. Якщо однорідні члени речення поєднані безсполучниковим зв'язком: О, О, О. (Коні вгрузали в сніг, падали, хропли, підводились, повзли на колінах (О. Десняк).

3. Між однорідними членами речення перед повторюваними сполучниками (єднальними й розділовими) і...і, то...то, не то...не то, та...та, ні...ні, або...або, чи...чи, чи то...чи то: і О, і О, і О. (У кожного з нас є дома або дружина, або діти, або наречена. (О. Гончар).

Примітка! Кома ставиться між всіма однорідними членами також тоді, якщо тільки частина з них з'єднана повторюваними сполучниками, а інші за допомогою інтонації: і О, і О, О, О, О. (Тягнуться до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі. (В Сосюра)).

4. Між парами однорідних членів, з'єднаних єднальними сполучниками і (й), та (-і): О, О. О і О. (Дихнуло з півночі і півдня, з заходу і сходу. (П. Тичина).

5. Між однорідними членами речення, з'єднаними парними сполучниками, перед другим сполучником: як...так і; хоч...але; якщо не...то; не тільки...але й; стільки...скільки: Не тільки О, а й О. (Не тільки її, а й матір стару стали цуратися люди. (Панас Мирний).

6. Якщо перелік уже продовжується, то кома ставиться перед кожним сполучником: О, і О, І О. (Буде дощ, і туман, і роса. (Д. Усенко)).

Кома не ставиться:

1. Якщо єднальний (і, й, та = і) або розділовий (чи, або) сполучники вжиті один раз: О і О. О або О. (Сила та розум - краса людини. (Нар. тв.)).

2. Якщо два однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і, ні, становлять стійкий вираз. (і сміх і гріх, ні риба ні м'ясо, ні туди ні сюди та ін.).

3. Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: то О, то О. (Силуети гір то випливали, то ховалися за сіткою весняного дощу. (Ю. Яновський)).

4. Якщо єднальні сполучники, що повторюються, з'єднують пари однорідних членів, які є різними членами речення. (Я знав міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі. (А. Малишко)).

5. Між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух та його мету (піду, подивлюся).

6. Якщо між двома однаковими чи близькими за значенням словами стоїть частка не (хата не хата, впіймав не впіймав).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]