- •1.Морфемна будова слова. Типи морфем.
- •2.Словотвір. Способи словотвору.
- •3.Граматика української мови. Морфологія як розділ мовознавства. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові.
- •4.Іменник як частина мови: лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль. Лексико-граматичні розряди іменників. Особливості функціонування іменників у мові змк.
- •5.Граматичні категорії іменника. Категорії роду, її значення, морфологічне, синтаксичне та лексичне вираження.
- •7.Категорія відмінка. Відмінкова система сучасної української літературної мови. Основні значення відмінків.
- •8.Словозміна іменників. Принципи поділу іменників на відміни та групи. Невідмінювані іменники.
- •9.Особливості відмінювання іменників I відмін.
- •10.Особливості відмінювання іменників II відміни.
- •11) Особливості відмінювання іменників 3-4 відміни
- •12) Поняття про прикметник як частину мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Специфіка вживання прикметників у мові змк.
- •13)Формальне та функціональне співвідношення між короткими та повними прик. В сучасній укр.Мові. Стягнені та нестягнені форми повних прикм.
- •14) Ступені порівняння як форми якісних прикметників.
- •15) Особливості відмінювання прикметників.
- •16)Числівник як частина мови. Функціональні розряди числівників.
- •17) Особливості відмінювання різних розрядів числівників.
- •18) Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників. Граматичні категорії займ. Їх відмінювання.
- •19)Поняття про д.С. Як частину мови. Система дієсл. Утворень в укр.. Мові. Поділ дієслів на відміни. Особливості вживання дієслівних форм у мові змк.
- •20) Категорія виду дієслова. Способи творення форм доконаного та недоконаного виду. Двовидові та одновидові д.
- •21. Категорія перехідності-неперехідності та стану дієслова.
- •22. Категорія способу дієслова, особливості творення та значення.
- •24. Категорія часу дієслова. Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові, їх творення та значення.
- •25. Дієприкметник і дієприслівник як особливі форми дієслова.
- •26. Загальна характеристика прислівника як частини мови. Значеннєві розряди прислівників.
- •27. Прийменник як частина мови. Правопис прийменників.
- •28. Сполучник. Семантико-синтаксичні функції сполучників.
- •29. Частки. Функціонально-комунікативний аналіз різних розрядів частки.
- •30. Вигук як частина мови. Звуконаслідувальні слова.
- •31.Синтаксис як розділ граматики. Типи синтаксичних одиниць. Синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення.
- •32. Поняття про словосполучення як одиницю синтаксису. Типи словосполучень.
- •33.Граматичні зв’язки між компонентами словосполучень. Види підрядного зв’язку.
- •35.Речення як основна одиниця синтаксису. Основні ознаки речення. Різні типи речень у мові змк.
- •36. Головні компоненти двоскладного речення: структурно – семантичні характеристики, засоби вираження в українській мові.
- •37.Поняття про односкладне речення. Структурно- семантичні різновиди односкладних речень: означено- особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.
- •38.Структурно- семантичні різновиди односкладних речень:безособові, інфінітивні та номінативні.
- •39.Другорядні члени речення: засоби вираження та їх роль у реченні.
- •40.Повні та неповні речення. Структурно- семантичні різновиди неповних речень .Комунікативні умови їх функціонування.
- •41.Поняття про ускладнене речення. Основні різновиди ускладнених речень.
- •42. Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова при однорідних членах. Розділові знаки при однорідних членах.
- •43.Речення з відокремленими другорядними членами. Основні умови відокремлення другорядних членів.
- •45. Відокремлення обставин. Пунктуація при відокремлених обставинах.
- •46. Уточнювальні слова та звороти в складі простого речення ,їх синтаксична роль. Пунктуація в реченнях з уточнювальними членами.
- •48. Звертання . Значення та способи вираження звернення, його місце в реченні. Інтонація при звертанні.
- •49. Еквіваленти речення як ускладнювальний компонент структури простого речення.
- •50. Складне речення як синтаксична одиниця . Визначальні граматичні та семантичні ознаки складного речення. Засоби звязку частин складного речення.
- •51. Класифікація складних речень.
- •52. Складносурядні реч. Структурно-семантичні типи складносур речень. Пунктуація у складносур реч.
- •53. Складнопідрядні реч. Та їх типи. Функції сполучних слів і сполучників у складнопідрядному речені. Пунктуація
- •54. Складнопідрядні реч. З підрядним з’ясувальним і підрядним означальним
- •55. Різновиди складнопідрядних реч. З підрядними обставинними
- •56.Безсполучникові складні речення. Засоби синтаксичного зв’язку. Розділові знаки у ньому
- •57. Складні неелементарні речення з різними типами синтаксичного зв’язку
- •58. Поняття про складне синтаксичне ціле. Період в укр. Мові
- •59. Пряма та непряма мова. Монолог, діалог, полілог. Цитати.
- •60 Основи суч. Укр. Пунктуації
31.Синтаксис як розділ граматики. Типи синтаксичних одиниць. Синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення.
Синтаксис- 1)розділ граматики, що вивчає систему синтаксичних одиниць і правила їх функціонування; 2) граматична будова речень і словосполучень та способи поєднання в них слів, а також правила творення й функціонування речень і словосполучень.
Основними одиницями синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст).
Речення є предикативною одиницею ,оскільки його зміст через модально-часові параметри співвідноситься з дійсністю.Воно є основною синтаксичною одиницею в мовній системі.
Словосполучення – непредикативна синтаксична одиниця, яка лише в складі речення як одиниці повідомлення є його компонентом. Словосполучення слугує для позначення розчленованого поняття.
Синтаксичний зв’язок – формальний зв'язок між компонентами синтаксичної одиниці, виражений відповідними мовними засобами.
Типи: 1) предикативний- двобічний зв'язок між підметом і присудком, що формує структурну основу простого двоскладного речення.2) підрядний – синтаксичний зв'язок ,що вказує на граматичну залежність одного компонента від іншого. 3) сурядний – поєднує граматично рівноправні компоненти в словосполученні, реченні.
Засоби вираження син.звязків: 1. відмінкові закінчення іменників, флексії роду, числа і відмінка прикметників, особи числа і роду дієслів.2, прийменники що вживаються разом з непрямими відмінками іменників.3. сполучники і сполучні слова. 4. порядок слів.5. інтонація.
Семантико- синтаксичні відношення – відношення , що відображають стосунки предметів і явищ дійсності, вказують на значеннєві стосунки поєднаних певних синтаксичнихм зв’язком синтаксичних одиниць.
Апозитивні відношення- між прикладкою й означуваним іменником(журналіст-радійник, місто Чернівці)
Означальні – залежний компонент є виразником ознаки предмета(валютний ринок)
Об’єктні – залежний компонент є виразником об’єкта дії (знімати сюжет)
Обставинні – залежний компонент виражає обставинні характеристики дії, стану,ознаки (збиратися у відрядження)
Предикативні – між підметом і присудком (життя триває)
32. Поняття про словосполучення як одиницю синтаксису. Типи словосполучень.
Словосполучення – непредикативна синтаксична одиниця, яка лише в складі речення як одиниці повідомлення є його компонентом. Словосполучення слугує для позначення розчленованого поняття.
Синтаксичні словосполучення – вільні словосполучення що утворюються щоразу за новими моделями, членуються на окремі слова ,які за необхідністю завжди можна замінити іншими.
Не є синт.словосп. предикативна частина, аналітичні форми прикметників і дієслів(більш вагомий, буде робити),лексичні і фразеологічні словосполучення
Підрядні словосполучення є поєднання компонентів, один із яких головний, а інший залежить від нього. Реалізуються типові форми підрядного зв’язку: узгодження(повне й неповне: смислове, умовно-граматичне,асоціативно-граматичне), кореляція , керування, прилягання.
Сурядні словосполучення є поєднанням одно функціональних компонентів сурядним зв’язком за допомогою єднальних , розділових або безсполучниково.
Прості- утворюються з двох (зимові канікули) чи з кількох повнозначних слів із залежною семантично неподільною частиною (люди літнього віку).
Складні- Утворюються поширенням компонента простого словосполучення:поговорити з учителем групи продовженого дня.
Типи з огляду на морфологічну природу головного слова: іменникові., прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні, прислівникові.