31.Синтаксис як розділ граматики. Типи синтаксичних одиниць. Синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення.

Синтаксис- 1)розділ граматики, що вивчає систему синтаксичних одиниць і правила їх функціонування; 2) граматична будова речень і словосполучень та способи поєднання в них слів, а також правила творення й функціонування речень і словосполучень.

Основними одиницями синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст).

Речення є предикативною одиницею ,оскільки його зміст через модально-часові параметри співвідноситься з дійсністю.Воно є основною синтаксичною одиницею в мовній системі.

Словосполучення – непредикативна синтаксична одиниця, яка лише в складі речення як одиниці повідомлення є його компонентом. Словосполучення слугує для позначення розчленованого поняття.

Синтаксичний зв’язок – формальний зв'язок між компонентами синтаксичної одиниці, виражений відповідними мовними засобами.

Типи: 1) предикативний- двобічний зв'язок між підметом і присудком, що формує структурну основу простого двоскладного речення.2) підрядний – синтаксичний зв'язок ,що вказує на граматичну залежність одного компонента від іншого. 3) сурядний – поєднує граматично рівноправні компоненти в словосполученні, реченні.

Засоби вираження син.звязків: 1. відмінкові закінчення іменників, флексії роду, числа і відмінка прикметників, особи числа і роду дієслів.2, прийменники що вживаються разом з непрямими відмінками іменників.3. сполучники і сполучні слова. 4. порядок слів.5. інтонація.

Семантико- синтаксичні відношення – відношення , що відображають стосунки предметів і явищ дійсності, вказують на значеннєві стосунки поєднаних певних синтаксичнихм зв’язком синтаксичних одиниць.

Апозитивні відношення- між прикладкою й означуваним іменником(журналіст-радійник, місто Чернівці)

Означальні – залежний компонент є виразником ознаки предмета(валютний ринок)

Об’єктні – залежний компонент є виразником об’єкта дії (знімати сюжет)

Обставинні – залежний компонент виражає обставинні характеристики дії, стану,ознаки (збиратися у відрядження)

Предикативні – між підметом і присудком (життя триває)

32. Поняття про словосполучення як одиницю синтаксису. Типи словосполучень.

Словосполучення – непредикативна синтаксична одиниця, яка лише в складі речення як одиниці повідомлення є його компонентом. Словосполучення слугує для позначення розчленованого поняття.

Синтаксичні словосполучення – вільні словосполучення що утворюються щоразу за новими моделями, членуються на окремі слова ,які за необхідністю завжди можна замінити іншими.

Не є синт.словосп. предикативна частина, аналітичні форми прикметників і дієслів(більш вагомий, буде робити),лексичні і фразеологічні словосполучення

Підрядні словосполучення є поєднання компонентів, один із яких головний, а інший залежить від нього. Реалізуються типові форми підрядного зв’язку: узгодження(повне й неповне: смислове, умовно-граматичне,асоціативно-граматичне), кореляція , керування, прилягання.

Сурядні словосполучення є поєднанням одно функціональних компонентів сурядним зв’язком за допомогою єднальних , розділових або безсполучниково.

Прості- утворюються з двох (зимові канікули) чи з кількох повнозначних слів із залежною семантично неподільною частиною (люди літнього віку).

Складні- Утворюються поширенням компонента простого словосполучення:поговорити з учителем групи продовженого дня.

Типи з огляду на морфологічну природу головного слова: іменникові., прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні, прислівникові.