Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_mova_ekzamen.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
205.27 Кб
Скачать
  1. Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Функціональні стилі української літературної мови.

Мова — це найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності: галузі виробництва, побуту, обслуговування, культури, освіти, науки.

Літературна мова — це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів.

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному мовленні, їм властиві основні загальномовні норми, проте кожна з них має й свої особливості, що пояснюється специфікою функціонування літературної мови в кожній із форм. Писемна форма літературної мови функціонує у сфері державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності.Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.

Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які є обов'язковими для всіх її носіїв. Унормованість — головна ознака літературної мови.

Норма літературної мови —це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

Розрізняють різні типи норм:

- орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень),

- графічні (передавання звуків на письмі),

- орфографічні (написання слів),

- лексичні (слововживання),

- морфологічні (правильне вживання морфем),

- синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень),

- стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування),

- пунктуаційні (вживання розділових знаків).

В сучасній українській літературній мові, її писемному різновиді розрізняють такі функціональні стилі: 1) художній, 2) офіційно-діловий, 3) науковий, 4) публіцистичний, 5) розмовно-побутовий, 6) епістолярний, 7) конфесійний.

В усній формі літературної мови розрізняють стилі: 1) уснорозмовний; 2) ораторський, 3) усної народної творчості.

Науковий стиль – різновид літературної мови, що використовується в науці, освіті. Виконує пізнавальну та інформативну функцію.

Сфера використання наукового стилю — наукова діяльність, науково-технічний поступ, освіта.

Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція. Основні ознаки:ясність (понятійність) і предметність тлумачень, логічна послідовність і довідність викладу, узагальненість понять і явищ, об'єктивний аналіз, точність і лаконічність висловлювань, аргументація й переконливість тверджень,однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень, докладні висновки.

Офіційно-діловий – різновид УЛМ, що відповідає певним усталеним формам спілкування між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами. Це мова ділових документів: заяви, доручення, резюме.Основне призначення: регулювання ділових відносин мовців у різних сферах життя.Ознаки офіційно-ділового мовного стилю:1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. 2. Даний стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо). 3.Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.

Публіцистичний стиль – різновид УЛМ, призначений для суспільних комунікацій. Використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Формою реалізації для публічного стилю може бути промова, стаття, памфлет, гумореска.Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання. Основні ознаки: доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал), поєднання логічності доводів і полемічності викладу, поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, виклад наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю,

Художній стиль - це стиль художньої літератури, який використовується в поетично-художній творчості. Художній стиль реалізований у формі драми, прози та поезії, які у свою чергу, розподіляються на відповідні жанри.Ознаки: образність, поетичність, естетика мовлення, інтенсивно виражена експресивність, багатство тематики.

Розмовний стиль - це стиль, який використовується в усному повсякденному спілкуванні у побуті, у родині, на виробництві.Основне призначення розмовного стилю — бути засобом невимушеного спілкування, живого обміну думками, з'ясування побутових стосунків.

Сфера використання розмовного стилю — усне повсякденне спілкування в побуті, у родині, на виробництві.Ознаки: невимушеність, спонтанність, реалізація в усній та писемній формі, здебільшого діалогічна форма викладу, лаконічність тексту, стислість.

Епістолярний стиль – функціональний різновид літературної мови, який обслуговує сферу письмових приватних або приватно-офіційних відносин.Ознаки: усталеність форм звертань і прощань, лаконізм, дотримання норм мовного етикету, суб’єктивність, обов’язковий авторський вияв, традиційне членування листа на 2 частини: соц.-етичну (початок листа) та основний зміст листа.

Конфесійний стиль - стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства.Ознаки: урочистість і піднесеність, символізм та стійкість стильової мови, канонічність словоформ і конструкцій, сталість жанрів (молитва, проповідь).

2.Сучасна українська літературна мова як предмет наукового вивчення та навчальна дисципліна в педагогічних ВНЗ. Основний зміст, обсяг і завдання курсу, зв'язок із шкільним курсом мови.

Літературна мова - це вища, зразкова, загальноприйнята, унормована і відшліфована форма загальнонародної мови, яка обслуговує основні сфери діяльності і найрізноманітніші культурні потреби народу. Мета вивчення: спрямувати студентів на вдосконалення шкільних знань з української мови та систематизація мовного матеріалу; розвиток лінгвістичного мислення; поглиблене засвоєння мовних законів і категорій, мовознавчої термінології; вивчення основних розділів сучасного українського мовознавства (фонетики, фонології, орфоепії; лексики та фразеології; словотвору; морфології і синтаксису);Завдання вивчення1 Виробити стійкі навички культури усного й писемного мовлення, оволодіти нормами літературної мови та мовного етикету.2. Ознайомити з науковими засадами й основними положеннями сучасного українського правопису та підвищити рівень грамотності.3. Опрацювати офіційно-діловий стиль, засоби і прийоми усного та писемного ділового мовлення, а також найпоширеніших ділових паперів, потрібних в офіційно-діловому спілкуванні.4. Поглибити духовну культуру і формування мовно-гуманітарного світогляду студентів. 5. Вивчення фонетичних, лексикологічних, граматичних, правописних і мовностилістичних явищ і тенденцій; оволодіння різними аспектами і нюансами української мови; розвиток гуманітарно-філологічного мислення. Результати вивчення: поглиблення знань та засвоєння практичних навиків і методів, передбачених завданнями вивчення.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]