Фонетичний аналіз слова

1. Фонетична транскрипція.

2. Кількість букв, звуків.

3. Кількість складів (відкритий, закритий, прикритий, неприкритий).

4. Наголос.

5. Аналіз звуків.

6. Чергування (живі, історичні),

модифікації:

• позиційна: е^и, и^е, о^у, в^у(нескладотворчі);

• комбінаторна: р^о (пригол. перед о оглублюється); шиплячі: ж,ч,ш, губні: б,п,в,м,ф, задньо-язикові: г, к, х перед і,я,ю.

Асиміляція – уподібнення одного звука іншому:

• регресивна:

1. за дзвінкістю глухістю:

2. за місцем і способом творення:

3. за твердістю м’якістю:

• прогресивна асиміляція – подовження приголосних у словах: життя, рілля, знання, гілля.

Дисиміляція – розподібнення звуків.

• [кт] - [хт]: кто – хто

• [сш],[жш] - [шч],[жч]: высший – вишчий, нижший - нижчий

• [чн]- [шн]: мірочний - мірошник

• [д] - [с]: веду – вести, [т] - [с]: плету – плести.

Спрощення.

Іменник

1. Початкова форма – Н.в. одн.

2. Лексико-граматичні ознаки слова: істота чи неістота, власна чи загальна назва, конкретне чи абстрактне значення, збірний чи одиничний, дискретний (злічувані) чи недискретний.

3. Граматичні ознаки: рід (парний, лексичний, спільний, граматичний), число (повна чи неповна числова парадигма, однина чи множина, одиничний чи множинний), відмінок.

4. Відміна, група відмінювання для І та ІІ відміни.

   Відміни іменників
   1.	І в і д м і н а	іменники чоловічого, жіночого та спільного роду з закінченнями -а, -я; також іменники жіночого роду на -ищ(е), утворені від іменників жіночого роду І відміни	Микола, Ілля, Володя, суддя, земля, вода, природа, староста, забіяка, мрія, надія, Лариса, Оксана, Надія; Михайлівна, Іванівна; Одеса, Полтава.
   2.	ІІ в і д м і н а	а) іменники чоловічого роду з нульовим закінченням, закінченням -о, а також іменники на -ищ(е), утворені від іменників чоловічого роду: б) іменники середнього роду з закінченнями -о, -е, -я	степ, біль, день, мін’юст, Львів, Київ, Андрій, Володимир; батько, дядько, дідуньо, Дніпро, Павло, Петро; кулачище ← кулак, дідище ← дід; місто, вікно, дерево; поле, море, серце, плече; життя, волосся, безмежжя, обличчя, Полісся.
   3.	ІІІ в і д м і н а	іменники жіночого роду з нульовим закінченням, а також іменник мати	Ніч, піч, сіль, путь, мазь, радість, любов, молодь, розкіш, подорож, сутінь, гордість, мудрість
   4.	ІV в і д м і н а	іменники середнього роду з закінченнями -а, -я, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат, -ят, -ен	хлоп’я, дівча, вовченя, коліща, горня, ім’я, плем’я

5. Синтаксична функція іменника.