10. Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово та поняття. Номінативна функція слова. Поняття лексеми. Однозначні слова. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.

Слово — матеріальна дійсність поняття. Поняття не може існувати інакше, як втілившись у слові. Слово виражає й закріплює певне поняття. Поняття може бути виражене одним словом (наприклад, держава) або сполученням слів (державне право). Поня́ття — форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками. Лексема — слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. У мовах програмування — лексема є мінімальна одиниця мови, що має значення. Напри-клад, форми голова, голови, голові, голову і т. д. з усіма її значеннями (“частина тіла”, “керівник установи”, “передня частина колони” і т. ін.) становлять одну лексему — голова. Лексема — це узагальнене, абстрактне поняття. Лексичне значення — історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.Слова бувають однозначні й багатозначні, мають пряме й переносне значення і можуть вживатися в переносному значенні.Слово, що має одне значення, називається однозначним. Одне значення мають переважно назви людей за різними ознаками (українець, киянин), назви тварин (олень, леопард), назви рослин ( пшениця, ромашка, чистотіл), назви конкретних предметів (піджак, паркан), назви місяців і днів. Також однозначними є терміни (меридіан, тонна, метр).

Слово, що має два і більше значень, називається багатозначним або полісемією. Наприклад, основне пряме значення слова стіна — «вертикальна міцна частина будівлі» тому цим словом ще називають і «прямовисну бічну поверхню чого-небудь» (стіна урвища), і «муровану огорожу» (стіна замку), і переносно «щільний ряд людей» (людська стіна), і так само переносно «моральну перепону між людьми» (стіна непорозуміння) тощо.

Пряме номінативне значення безпосередньо вказує на співвідношення слова з тим чи іншим явищем об'єктивної дійсності, як це історично закріпилось у свідомості мовців. Пряме значення є переважно первинним значенням слова. Наприклад, пряме й первинне значення слова промінь — «світлова смуга, що виходить з якого-небудь джерела світла», усі інші — переносні й похідні.Переносне номінативне значення —це одне зі значень слова, яке виникло внаслідок перенесення найменувань одних явиш, предметів, дій, ознак на інші і закріпилося в ньому як додаткове. Переносне значення завжди похідне, вторинне. Наприклад, значення «початок чогось доброго, позитивного» у слові промінь — переносне (промінь надії, промінь Щастя, промінь свободи).

Переносне вживання слова відбувається в мові у вигляді метафори, метонімії, синекдохи.Метафора — перенесення назви з одного предмета, явища на інший предмет, явище за їхньою схожістю: ніс корабля, вибух ненависті, шовкова трава).Метонімія — перенесення назви за суміжністю: правда переможе (замість: люди, які домагаються правди), Київ прокидається (замість: люди, що живуть у Києві), читаю Ліну Костенко (замість: твори, які належать Ліні Костенко). Синекдоха — перенесення назви частини на ціле (найменування предмета за його характерною деталлю). Це, власне, різновид метонімії. Наприклад; руда борода захвилювалася.