45. Відокремлення обставин. Пунктуація при відокремлених обставинах.

Відокремлені обставини виділяються у вимові інтонацією, а на письмі — комами. Вони, як правило, пояснюють дієслово-присудок і можуть стояти в різних позиціях по відношенню до нього. За будовою відокремлені обставини бувають поширені та непоширені.

Відокремлюються: 1) поширені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій позиції по відношенню до означуваного дієслова-присудка (При в’їзді в село вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти); 2) обставини, виражені іменниками зі словами незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає (Остап Вишня)); 3) непоширені обставини, виражені одиничними дієприслівниками (Мружачись, Софія взяла зі стола маленький срібний дзвоник).

За бажанням автора можуть відокремлюватись обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо(Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч (М. Упеник))

Пунктуаці при відокремлених обставинах

Обставини, виражені одиничними дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами, зазвичай відокремлюються (такі обставини завжди називають другорядну дію порівняно з дією, вираженою способовою формою дієслова): На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М. Стельмах).

При цьому треба пильнувати, щоб у виділений комами дієприслівниковий зворот не потрапили інші слова (зокрема сполучники), які синтаксично не належать до цього звороту, але інтонаційні приєднуються до нього (пауза чується не після них, а перед ними). Наприклад, у реченні Старий підводиться і, не прощаючись, іде, зникає десь внизу за курганом (0. Гончар) сполучник і з’єднує два присудки підводиться і йде.

Але якщо сполучники і, а при дієприслівниковому звороті виконують приєднувальну або підсилювальну функцію, то вони не відділяються від нього: Треба діяти, і не зволікаючи (0. Довженко). І вибігши з хати, пішов у садок (М. Коцюбинський). А вступаючи в двір, схопимо з себе, позакидаємо… (Марко Вовчок).

Не ставиться кома між двома однорідними відокремленими дієприслівниковими зворотами, якщо вони поєднані одиничним сполучником і, та (- і), або, чи: Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний).Але в реченні Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову (Ю. Яновський)сполучник і з’єднує не дієприслівникові звороти, а однорідні присудки сиділи і вели розмову, тому він відділяється комами від відокремлених обставин.

Одиничні дієприслівники не відокремлюються, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?) і стоять після присудка: Я був молодий, здоровий: міг працювати не втомлюючись (0. Довженко). Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров).Такі одиничні дієприслівники за своїм значенням наближаються до прислівників.

Не відокремлюються також фразеологізми, виражені дієприслівниковими зворотами, якщо вони стоять після дієслівного присудка і становлять із ним нероздільну смислову групу: Вона не звикла сидіти склавши руки (М. Рильський).Іноді такі невідокремлені фразеологічні дієприслівникові звороти можуть стояти й перед присудком: Не довго думаючи я пориваюсь до двору (П. Колесник).

Якщо дії, названі присудком і одиничним дієприслівником або фразеологічним дієприслівниковим зворотом, мисляться як дві різні дії, а не одна, то такі частини речення відокремлюються: Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (С. Васильченко). Нічого сидіти, склавши руки (В. Кучер).Найчастіше це буває тоді, коли одиничний дієприслівник або фразеологічний дієприслівниковий зворот стоїть перед дієслівним присудком чи відділений від нього іншими словами: Потомившися, спить дочка його рідна, у світі єдина (І. Нехода). Венера, облизня піймавши, слізки пустила із очей (І. Котляревський).

Не відокремлюються дієприслівники й дієприслівникові звороти, якщо вони виступають як однорідні до невідокремлених обставин, виражених іншими засобами: Жінка йде поволі і трохи зігнувшись (0. Довженко).