Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_mova_1-10.docx
Скачиваний:
195
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
143.53 Кб
Скачать

7.Категорія відмінка. Відмінкова система сучасної української літературної мови. Основні значення відмінків.

Категорія відмінка – граматична словозмінна категорія, яка служить засобом вираження синтаксичних зв’язків іменника з іншими повнозначно-лексичними компонентами речення; реалізує граматичні значення називного, родового, давального, знахідного, орудного, місцевого, кличного відмінків.

У сучасній українській мові є шість відмінкових форм, до кожної з яких можна поставити окремі питання. Крім того в систему відмінкових форм включається також клична форма, вживана для вираження звертання.Деякі відмінки окремих груп іменників можуть мати і дві і навіть три паралельні відмінкові форми.

8.Словозміна іменників. Принципи поділу іменників на відміни та групи. Невідмінювані іменники.

Відміна – клас однієї з іменних частин мови, об’єднаний спільними особливостями відмінювання; тип відмінювання, за яким відбувається словозміна іменників. Відміни іменника поділяють на типи залежно від особливостей утворення відмінкових форм. До основних належать 4 типи відмінювання, які називають відмінами. З них найбільш продуктивні перша і друга.

Відмінювання – словозміна іменних частин мови, а також дієприкметників.

До 1 відміни належать іменники ж.р, ч.р. і с.р. з закінченням -а, -я у н.в. однини: трава, земля, груша, Микола, суддя, сирота.

До 2 відміни належать:1) іменники ч.р., що в н.в. однини мають 0 закінчення: день, кінь, бій, інститут;2) іменники ч.р. в н.в. однини з закінченням : батько, Михайло;3) іменники с.р.в н.в. однини з закінченням -о, -е: село, море – та з закінченням , крім іменників, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат-, -ят-, єн-: знання, життя, листя, обличчя.

До 3 відміни належать іменники ж. р, що в н. в. однини мають 0 закінчення (вість, сіль, радість, розкіш), а також іменник мати.

До 4 відміни належать іменники с.р. з закінченням -а , -я у н. в. однини (з суфіксами -ат-, -ят-, -єн- при відмінюванні): лоша (лошати), гуся (гусяти), ім’я (імені).

Поза відмінами перебувають: 1) невідмінювані іменники: кіно, кашне, поні, рагу; 2) іменники, що мають тільки форму множини: веселощі, радощі, ножиці, канікули;

3) іменники, що утворилися шляхом переходу з інших частин мови: черговий, вихідний, учительська.

9.Особливості відмінювання іменників I відмін.

У д.в., м.в. однини г, к, х, г перед закінченням -і чергуються із з, ц, с, дз: дорога — дорозі, на дорозі; відпустка — відпустці, у відпустці; комаха — комасі, на комасі. В о.в. однини всі іменники 1-ї відміни в кінці мають -ю: дорогою, межею, суддею.

У к.в. однини іменники м'якої групи мають звичайно закінчення -є, -є: пісне, земле, душе, Маріє. Лише пестливі назви мають закінчення -ю: бабусю, Марусю, Галю.У р.в. множини іменники 1-ї відміни мають звичайно нульове закінчення: трава — трав, груша — груш, земля — земель.Якщо голосні о, є опиняються в закритому складі, то вони нерідко чергуються з і: нога — ніг, корова — корів, підкова — підків, череда — черід.Якщо в кінці основи збігаються два приголосні, то між ними може з'являтися вставний о або є: церква — церков, іскра —іскор. При чому м'якість кінцевого приголосного основи зберігається: крапля —крапель, постеля — постель, пісня — пісень, сотня — сотень,.

Кілька іменників у цьому відмінку мають:

а) закінчення -їв: суддів, гайдамаків, теслів, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень), старостів (у весільному обряді) і старост (керівників); а також прізвища: Журба — Журбів, Чупринка — Чупринків, Нудьга — Вудьгів, Чайка — Чайків,

б) закінчення -ей: мишей, вошей (ці два іменники пере йшли з III відміни, у якій таке закінчення закономірне); але в словоформах свиней, статей (без подвоєння т, хоч стаття, статтею і т. д.), породі­ лей (без подвоєння л, хоч породілля, породіллею і т. ін.)

Іменник вівця в р.в. множини має форму овець, іменники дошка, зморшка — дощок.

У з.в. множини:а) назви істот мають таку саму форму, як і в родовому відмінку: бачу сестер, дочок, учениць, корів, овець, качок, бджіл, комах, але якщо йдеться про назви тварин (не людей), то може вживатися й форма називного відмінка: бачу корови, вівці, бджоли;

б)назви неістот мають таку саму форму, як і в н.в.: бачу книжки, дороги, вишні.

В о.в. множини іменники свиня і сльоза, крім типових форм свинями, сльозами, мають ще форми свиньми і слізьми.

Іменник гра в множині має форми з початковим і-: ігри, ігор і т. д.

Іменники людина, дитина, курка, гуска, дівчина вживають­ся тільки в однині. Для вираження значення множини цих понять використовуються множинні однокореневі форми лю­ди, діти, кури, гуси, дівчата.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]