13)Формальне та функціональне співвідношення між короткими та повними прик. В сучасній укр.Мові. Стягнені та нестягнені форми повних прикм.

Повні та короткі прик.- словозмінні різновиди прикметників, протиставлювані за характером відмінкових закінчень,обсягом словозмінної парадигми і відносною хронологією формування.

Повні-визначальні для укр. Мови прикм. З флексіями займенникового походження, що сформувалися ще в православ’янській мові як результат взаємодії і наступної морфологічної трансформації форм іменних прикмет.і відповідних форм вказівного займенника (ja.je), ототожнуваного з означеним артиклем. Повна форма прик. – це звичайна для суч. укр.мови форми прикм. (далекий, дрібний, зелений).

Короткі – прикм.,ідентифіковані таким формальними функціональними ознаками:0 закінченням у Н.в однин чол.роду.(зерен, ясен, дрібен)….Закунченням –о в Н.в. однини с. роду (коренисто, колосисто)…Деформованою словозмінною парадигмою, крім присвійних прикм. чол. роду,які тільки в Н.в. =о закінчення….Предикативною функцією кількісно обмеженої групи літ-нормативних лексем (варт, здатен, певен, повен)…Стилістично маркованим уживанням прик. Типу (біл, юн, стар, вічен)

Стягнені і нестягнені форми прикметників – це 2 морфологічні варіанти повних прикметників, протиставлювані за ознакою односкладовості(стягнені) – двоскладовості (нестягнені) закінчень.

Нестягнені варіанти повних прикм.-можливі лише в Н.в. і З.в. однин та множини. В однині – прикм. жіночого роду та с.р. із закін. –ая (-яя), -еє (-єє) в Н.в., -ую (-юю), -еє (єє) у З.в. (великая, раняя, великеє, великую, ранюю). У мнж. Закінчення –ії (нові-новії). Вживаються обмежено – переважно в народній творчості, а також в поетичній тв.

Стягнені варіанти повних прикм. – є основною, загальновживаною формою прикметників суч. укр.мови.

14) Ступені порівняння як форми якісних прикметників.

Ступені порівняння прик. – граматична категорія прикм., функціонування якої грунт. На протиставленні форм за вираженням ними ступення вияву якісної ознаки. Ступені порівняння властиві тілки тим якісним прикметникам, що означають градуйовані, змінні щодо ступення вияву ознаки.

Звичайний ступінь – означає якісну ознаку предмета без порівняння з такими ж ознаками інших предметів (вірний, корисний, малий)

Вищий ступінь порівняня – називає якісну ознаку, яка виявляється більшлю мірою, ніж позначувана формою звичайного ступення(тонкий-тонший, тихий-тихіший, ніжний-ніжніший)

Найвищий ступ. пор. – називає максимально виявлену ознаку предмета, якою виділяється 3-посеред інших предметів (найкращий, найсміливіший, найрозумніший) Кожен зі ступенів має дві форми: просту й складену.Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш-, -ш-: милий — миліший, ніжний — ніжніший. У деяких прик. при таких змінах можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-: глибокий — глибший, далекий — дальший.При додаванні суфікса -ш- у складі пр. можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються літерами жч і щ. У вищому ступені прикметників г, ж, зперед суфіксом -ш- змінюються на -жч-, а с + -ш- — на -щ-: високий — вищий, вузький — вужчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий — найдорожчий, кращий — найкращий.Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайзручніший, щонайвродливіший.

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою приєднання слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш, вдалий, більш глибокий, менш вередливий.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання слівнайбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш, зручний, найбільш стійка, найменш, приємне.Не мають ступенів порівняння прикметники, що називають абсолютну якість: голий, порожній; прикметники, утворені за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -езн-, -енн-, -уват-: гарнесенький, величезний, широченний, білуватий.