Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_mova_1-10.docx
Скачиваний:
195
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
143.53 Кб
Скачать

17) Особливості відмінювання різних розрядів числівників.

1. Кількісні числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те. У Р.в.О.в. однини виступають дві паралельні форми ж.р.: однієї, однією (подібно до тієї, тією) та одної, одною (подібно до нової, новою, доброї, доброю). Форми с.р. одно, одне — паралельні.

2. Числівники два (дві), три, чотири відмінюються так: Р.в. — двох, трьох, чотирьох, давальний — двом, трьом, чотирьом, О.в. — двома, трьома, чотирма.

До цього ж типу словозміни належать: а) збірні числівники двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо; б) неозначено-кількісні та займенникові числівники багато, небагато, кілька, скільки, стільки.

3. Числівники п’ять — двадцять, тридцятьвісімдесят мають у непрямих відмінках однакові закінчення. Наприклад: Р.в. — п’яти, п’ятьох, семи, сімох, шістдесяти, шістдесятьох; Д.в. — п’яти, п’ятьом, семи, сімом, шістдесяти, шістдесятьом;О.в. — п’ятьма, п’ятьома, сьома, сімома, шістдесятьма, шістдесятьома.

Сюди також відносять збірні числівники п’ятеро, шестеро.

4. Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх непрямих відмінках (крім знахідного, що збігається з називним) мають закінчення -а: сорока, дев’яноста, ста.

5. У числівниках, які позначають сотні, відмінюються обидві частини: Н.в — триста, сімсот, Р.в. — трьохсот, семисот, Д.в. — трьомстам, семистам, О.в. — трьомастами, сьомастами (сімомастами), М.в. — (на) трьохстах, (на) семистах.

Не мають форм словозміни дробові числівники пів, півтора (півтори), півтораста, неозначено-кількісні мало, немало, чимало, а також рідковживані збірні двійко, трійко, четвірко, п’ятірко.

Як числівник два відмінюються обидва, обидві, обоє.

Збірні троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: трьох, трьом... чотирьох, чотирьом...

У складених числівниках відмінюються всі частини:

6. Дробові числівники мають мішаний тип відмінювання. Чисельник відмінюється як власне кількісний числівник, а знаменник — як прикметник у множині.

Порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи (шостий, шостого, шостому). Тільки третій відмінюється як прикметник м’якої групи (третього, третьому...)

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останній компонент: тисяча дев’ятсот п’ятдесятий рік, тисяча дев’ятсот п’ятдесятого року, дві тисячі четвертий рік, дві тисячі четвертого року.

18) Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників. Граматичні категорії займ. Їх відмінювання.

Займенник-частина мови, що вказує на предмет та його ознаки і представляє їх у специфічних форм роду, числа,і відмінка.

Дейктична ф-ціф займ. – вказівна ф-ція займ, ф. заміщення наза предметів, ознак і кількостей.

Сустантивовані займ. – співвідносні з імен. Належать особові займ. (власне особові та особово вказівні, зв. Займенник себе)

Атрибутивні – співвідн. З прикметниками. Належать вказівні, присвійні, означальні займ. (зм. За родами, числами, відмінками)

Субстантивовані-атрибутивні займ – спів.з імен.та прикм. Належать: питально-відносні, заперечні, неозначені.

Кількісні – спів. з числівниками (скільки, стільки, скільки-небудь)

Особові займ. – подвляються на: власне особові (я, ми, ти, ви), особово-вказівні (він, вона, вони)

Зворотні – себе – вказує на відношення виконавц дії до себе, вжив. Лише у непрямив відмінках.

Присвійні займен. – вказ.на належність предмета особі (мій, наш, ваш, свій, їхній, його), змін. За родами, числами,відмінами.

Вказівні – вказ. на предмет, ознаку пред, його кількість (цей, той, такий) – змін. За родами, числами, відмінками.

Означальні – узагальнено вказ. на ознаки предметів (свм, свмий, весь, кожний), змінюються за родами, числ, та відмінками.

Питально-відносні – вживаються для оформлення запитання про осіб, предметів, ознаки, а в стр. Склад.підр. речення є засобом синтаксичного зв’язку між головною і підрядною част. (хто, що, який, котрий) Займ. Хто, що – змін. Тільки за відмінками, а займ. Який, чий, котрий – за родами, числами та відмінками.

Заперечні - вказ. на відсутність предметів, ознак і якостей (ніхто, ніщо, ніякий, жодний) Займ. – ніхто, ніщо – змін. За відмінками, а займ. – ніякий, нічий, жоден – за родами, числами та відмінками.

Неозначені – вказ. на невизначеність особи, предмета, якості (абихто, дещо, хто-небудь, щось). Вони змін. За відмінками. Займ: абиякий, деякий, дечий, який-небудь, казна-який, чийсь, котрийсь…змін. За родами, числами, відмінками.

Парадигма займ (відмінювання) співвідносна з парадигмою імен, прикм. Парадигма кожного розряду займ визначається парадигмою тих частин мови, з якими вони співвідносяться.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]