Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_mova_1-10.docx
Скачиваний:
198
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
143.53 Кб
Скачать

19)Поняття про д.С. Як частину мови. Система дієсл. Утворень в укр.. Мові. Поділ дієслів на відміни. Особливості вживання дієслівних форм у мові змк.

Дієслово – самостійна повнозначна частина мови, яка має категорійне значення процесуальної ознаки і виражає його у граматичних категоріях виду, перехідності – неперехідності, стану, способу, часу, особи, а також числа і роду.

Дієслово становить сукупність кількох граматичних форм (дієслівних форм, чи утворень), зокрема інфінітива, дієприслівника, форм на -но, -то, дієприкметника, особових і родових форм.

Дієслово охоплює відмінювані форми — дієслова і дієприкметники та невідмінювані — інфінітиви, дієприслівники і форми на -но, -то. Це одна з найбільших частин мови в сучасній українській мові.

Дієвідмінюване д.– головною семантичною ознакою є матеріально виражений взаємозв'язок дії з її виконавцем або с приймачем – реальним або гіпотетичним. Цей взаємозв'язок експлорується завдяки категорії особовості/безособовості: особовість засвідчує безпосередній зв'язок з виконавцем, безособовість — опосередкований, або гіпотетичний зв'язок.

Дієприкметник передає ознаку, що виникає внаслідок якоїсь дії чи процесу. Дієприкметник не пов'язаний безпосередньо з виконавцем, отже, в ньому не виявляється категорія особовості/безособовості, але він може використовуватися в особових дієслівних парадигмах (роль показника особовості в таких випадках бере на себе допоміжне дієслово

дієприслівник — засіб додаткової характеристики якоїсь дії чи певного стану завдяки вказівці на іншу динамічну; зв'язок дієприслівника з категорією особовості/безособовості здійснюється через дієвідмінюване дієслово, до якого він прилягає.

Інфінітив – це початкова форма д.с., що виражає дію узагальнено, безвідносно до особи, способу, числа, і роду.

Основа інф. – визначається шляхом відокремлення суф.-ти від неозначеної форми д.с. – розумі-ти, дума-ти, виклада-ти.

присудкова форма на -но, -то – утворення, співвідносне словотвірно з дієприкметником, але відмінне від нього категоріально, з допомогою нього утворюються безособові форми з нейтралізованою пасивністю. Напр.: «Прийде ранок—налагоджено вже вмиватися і вбрання налагоджено» (укр. казка).

Всі елементи дієслівної системи об'єднуються граматичними категоріями виду і стану, а більшість з них також категоріями способу і часу.

Граматична категорія особи властива не всім розрядам дієслівних форм, її не мають інфінітиви, дієприслівники і дієприкметники, а також форми минулого часу та умовного способу.

Система відмінюваних форм дієслова, які виражають категорії способу, часу, особи і числа, становить дієвідмінювання.

Дієвідмінювані форми в реченні виступають звичайно в функції присудка, тому вони називаються предикативними. Напр.: Тече вода в синє море, та не витікає (Шевч.). 

За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього для дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу

До І дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -еш (-єш), -є (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють).

До II дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).

До II дієвідміни належать:

дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на  (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають(бачити-бачу-бачать)

До цієї дієвідміни належать усі дієслова на -отітибулькотіти, бурмотіти, муркотіти, цокотіти, а також такі дієслова, як боятися, стояти.

Усі інші дієслова належать до І дієвідміни, а саме дієслова з односкладовою інфінітивною основою на -и, -у, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них:

1. В особових формах дієслів бити, вити (док. звити), лити, пити кореневий голосний и не зберігається: б'ю — б'ють, в'ю — в'ють, ллю — ллють, п'ю —п'ють.

2.Дієслова з основою інфінітива на , що зберігається при дієвідмінюванні(біліти-білію – біліють)

3. Дієслова з основою інфінітива на , яка при дієвідмінюванні зберігається; також на –я (гнати-жену-женуть)

4. Дієслова з основою інфінітива на -ува- (-юва-), які при дієвідмінюванні у формах теперішнього часу та майбутнього дієслів доконаного виду втрачають компонент ва (Будувати-будую-будують)

 Дієслова з основою інфінітива на -оло-, -оро- (полоти-полю-полять)

Дієслова з основою інфінітива на -ну-: (глянути-гляну-глянуть)

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]