37.Поняття про односкладне речення. Структурно- семантичні різновиди односкладних речень: означено- особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.

Односкладним називається реч, з 1 головним членом, яке для виявлення повноти і своєрідного характеру свого змісту не потребують поповнення 2 головним членом речення. Немає ні підмета, ні присудка – є головний член односкладного речення, який тільки формально може співвідноситися або з підметом або з присудком. Залежно від способу вираженя та семантики гол члена р. односкладне реч. поділяються на -дієслівні (означено-ос,неозначено-ос, узагальнено-ос,безособові,інфінітивні). –іменні (номінативні)., та прислівникові.

О з н а ч е н о - о с о б о в і р е ч е н н я . Означено-особовим називається односкладне речення, головний член якого виражається формою дієслова 1-ї або 2-ї особи теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу.

Н е о з н а ч е н о - о с о б о в і р е ч е н н я . Неозначено-особовим називається односкладне речення, в якого головний член виражений дієсловом у формі 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу і означає дію, яка здійснюється невизначеним суб'єктом. неозначено-особових реченнях уся увага концентрується на факті, події чи процесі, а суб'єкт дії залишається невизначеним, бо вказівка на нього з погляду мовця є несуттєвою. У цих реченнях дія, виражена дієсловом у формі 3-ї особи, відноситься, як правило, до неозначеної кількості осіб, але інколи вона може стосуватися конкретного діяча.

 У з а г а л ь н е н о - о с о б о в і р е ч е н н я  називається односкладне речення, головний член якого виражений дієсловом 2-ї особи однини і означає дію, що сприймається узагальнено як характерна для будь-якої особи. Основне призначення узагальнено-особових речень — образне вираження загальних суджень, узагальнень, тому особливого поширення вони набули у народній мові у вигляді прислів'їв, приказок, загадок. 

38.Структурно- семантичні різновиди односкладних речень:безособові, інфінітивні та номінативні.

Б е з о с о б о в і р е ч е н н я  називається односкладне речення, головний член якого означає дію або стан, що мислиться незалежно від активного діяча. Граматичного підмета у таких реченнях нема і не може бути, дія або стан виступають як незалежні від особи, як такі, що передають стан природи, відчуття людини. Головний член безособового речення може бути виражений: 1) безособовим дієсловом, 2) особовим дієсловом, вжитим у безособовому значенні, 3) словом категорії стану (безособово-предикативним прислівником), 4) незмінною предикативною формою на -но, -то.5) предикативним словом немає. 

І н ф і н і т и в н і р е ч е н н я  називається односкладне речення, головний член якого виражений інфінітивом, незалежним від інших членів речення.  За способом вираження головного члена інфінітивні речення поділяються на речення без частки би(б) та речення з часткою би(б). Речення без частки би(б) мають широкий спектр модальних значень і в мові вживаються значно частіше, ніж речення з часткою. Речення з часткою би(б) можуть виражати модальне значення бажаності/небажаності, оцінки суб'єкта, побоювання або застереження. 

Н о м і н а т и в н і р е ч е н н я називається односкладне речення, головний член якого виражений іменником або субстантивованим словом у формі називного відмінка. Головний член може виражатися також і словосполученням, головне слово якого стоїть у формі називного відмінка. Номінативні речення стверджують наявність або існування предмета чи явища, названого головним членом, тому вони можуть бути лише стверджувальними і не можуть уживатися в значенні майбутнього або минулого часу. Номінативні речення можуть бути поширеними і непоширеними. Н е п о ш и р е н і складаються тільки з головного члена: Тиша. Окоп. Залізниця. Гармати. П о ш и р е н і складаються з головного члена та узгодженого або неузгодженого означення (одного або кількох), яке відноситься до головного члена речення: Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір.