Тема 3: Подразнююча дія постійного струму на збудливі тканини Теоретичні питання:

1. Зміни мембранного потенціалу при дії постійного електричного струму як подразника.

2. Залежність між силою подразника та величиною відповіді.

3. Фізичний та фізіологічний електротон.

4. Полярний закон.

5. Локальна відповідь.

6. Критичний рівень деполяризації. Поріг деполяризації як міра збудливості.

7. Катодична депресія. Акомодація тканин.

8. Залежність між силою і часом дії подразника. Реобаза. Корисний час. Хронаксія.

9. Залежність між силою подразнення та величиною скорочення м’язів.

10. Поняття про мінімальний та максимальний пороги подразнення. Відносність принципу «все або нічого».

11. Дія постійного струму на збудливі тканини, використання його у клінічній практиці (гальванізація, фармакологічний електрофорез, знеболення).

12. Значення законів подразнення для фізіотерапії та електродіагностики.

13. Роль мікрострумів у розвитку патології в ротовій порожнині (гальванізм).

Тема 4: Проведення збудження нервовими волокнами та через нервово-м’язовий синапс Теоретичні питання:

1. Фізіологічні властивості нервових волокон (збудливість, провідність, рефрактерність, лабільність).

2. Механізми проведення нервового імпульсу мієліновими та безмієліновими волокнами.

3. Закономірності проведення збудження мієліновими та безмієліновими волокнами.

4. Швидкість проведення збудження нервовими волокнами, фактори, від яких вона залежить.

5. Класифікація нервових волокон типу А, В, С.

6. Нервово-м’язовий синапс, його будова, функції.

7. Механізм хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс. Потенціал кінцевої пластинки (ПКП).

8. Фізіологічні механізми блокади нервово-м’язової передачі. Міорелаксанти.

9. Закономірності проведення збудження через нервово-м’язовий синапс.

Тема 5: Властивості і механізми скорочення скелетних м’язів Теоретичні питання:

1. Фізіологія м’язів.

2. Механізм скорочення і розслаблення поперечно-посмугованих м’язів.

3. Механізми поєднання збудження та скорочення у поперечно-посмугованих м’язових волокнах.

4. Функції і властивості скелетних м’язів. Типи м’язових волокон. Нейромоторні одиниці.

5. Типи скорочення скелетних м’язів залежно від зміни їх довжини й напруження: ізометричні, ізотонічні, ауксотонічні, концентричні, ексцентричні.

6. Залежність між довжиною м’язового волокна та його напруженням.

7. Залежність між швидкістю скорочення м’язів та їх навантаженням.

8. Типи скорочення скелетних м’язів залежно від частоти подразнення: одиночне та тетанічне скорочення як результат суперпозиції одиночних м’язових скорочень (Гельмгольц).

9. Роботи М.Є. Введенського про оптимум і песимум сили та частоти подразнення.

10. Ритмічні скорочення м’язів у цілісному організмі людини.

11. Рухові одиниці.

12. Потенціал дії цілісних нервів і м’язів на відміну від мембранного потенціалу дії. Механізм формування і властивості потенціалу дії цілісних нервів і м’язів.

13. Поняття про абсолютну й питому силу м’яза. Робота м’язів. Статична й динамічна діяльність людини, працездатність. Динамометрія.

14. Енергетика м’язового скорочення.

15. Гладкі м’язи, їх типи. Поєднання збудження і скорочення в гладких м’язах. Особливості механізму скорочення гладких м’язів.