Хід роботи.
1. Спостереження згинального рефлексу у жаби.
У жаби видаляють головний мозок (спинальна жаба) і підвішують її за нижню щелепу на гачку штатива або приколюють шпилькою до пробки штатива. Вичікують час, необхідний для зникнення спинального шоку, і починають дослід.
Пінцетом стискають кінчики пальців задньої лапки – виникає рефлекс згинання.
2. Спостереження скидання подразнюючого агента. Змочивши клаптик фільтрувального паперу 1%-м розчином сірчаної кислоти, накладають його на зовнішню поверхню верхньої третини стегна – жаба тою ж лапкою скидає папірець.
Закінчивши експеримент, оформити спостереження протоколом і зробити висновки.
3. Дослідження рецептивних полів деяких рефлексів спинальної жаби. Дослід проводять з тою самою жабою. Беруть пінцетом клаптик фільтрувального паперу (завбільшки 4–6 мм), змочують його у 0,1%-му розчині H2SO4 і кладуть на зовнішню поверхню шкіри гомілки задньої лапки жаби. Спостерігають згинальну реакцію відповідної кінцівки. Змивають кислоту, занурюючи лапку в банку з водою. Провадять подразнення тої ж лапки 0,3; а потім 0,5%-м розчином кислоти. Обирають силу подразнення, при якій виявляється найчіткіший згинальний рефлекс. Потім папірець, змочений кислотою встановленої концентрації, кладуть на бокову поверхню тулуба, на черевце. Через деякий час можна спостерігати захисний рефлекс – жаба скидає лапкою подразнюючий агент. Накладають папірець на зовнішній бік передньої лапки, на черевце, між передніми лапками. При цьому щоразу відмічають характер реакції, що її викликає подразнення даного рецептивного поля. Інтервали між подразненнями мають бути не менше 2–3 хв., після кожного подразнення жабу занурюють у склянку з водою і змивають рештки кислоти.Рис. 3. Рецептивні поля на шкірі задньої поверхні тіла жаби:
1 – згинальних рефлексів; 2–4 – різних видів потирального рефлексу; 5, 6 – розгинальних рефлексів.
Лабораторна робота 13
Аналіз рефлекторної дуги
Мета і завдання. Встановити ланки рефлекторної дуги та їхню роль у здійсненні рефлексу.
Матеріали та обладнання: препарувальний набір, штатив для підвішування жаби, 0,5%-й розчин сірчаної кислоти, клаптики фільтрувального паперу, нитки, 1%-й розчин новокаїну, вата, скляночки, судина з водою для обмивання жаби.
Об’єкт дослідження: жаба.
Оформити протокол і зробити висновки. Зарисувати жабу з позначенням рецептивних полів різних спинномозкових рефлексів.
Контрольні запитання:
Яка тварина називається спинальною?
Чому спинальна жаба здатна здійснювати рефлекторні реакції?
Чому у спинальної жаби на подразнення різних ділянок шкіри виникають специфічні відповіді?
Питання для теоретичної підготовки.
Рефлекторна дуга. Головні її ланки.
Моно- і полісинаптичні рефлекторні дуги.
Зворотний зв’язок при здійсненні рефлексу та його значення.
Хід роботи
Приготувати препарат спинальної жаби та закріпити в штативі. Накладають на шкіру гомілки препарату шматочок фільтрувального паперу (0,5×0,5 см), змочений 0,5%-м розчином сірчаної кислоти і спостерігають згинальний рефлекс. Потім роблять у ділянці стегна круговий розріз шкіри і знімають її з лапки. Знову подразнюють гомілку цієї лапки розчином кислоти, встановлюють відсутність рефлексу.
Розрізають шкіру стегна задньої лапки тої ж жаби і, знайшовши сідничний нерв, відпрепаровують його на протязі 1,5–2 см. Підводять під нерв нитку, але не зав’язують її. Викликають рефлекс згинання пощипуванням жаб’ячих пальців пінцетом. Потім підтягують нерв за нитку і кладуть під нього вату, змочену 1%-м розчином новокаїну, щоб викликати блокаду проведення збудження в чутливих нервових волокнах. Щохвилини перевіряють наявність рефлексу, подразнюючи лапку кислотою. Відмічають час, коли жаба на подразнення пальців не буде відповідати скороченням. Одразу ж подразнюють шкіру вище рівня блокади нерва і переконуються в наявності рефлексу згинання.
Переконавшись у наявності рефлексу у спинальної жаби, порушують в неї спинний мозок (у спинномозковий канал вводять зонд). Наносять подразнення і відмічають зникнення усіх рефлексів.
Результати досліду занести в протокол, пояснити їх і зробити висновки. Зарисувати схеми моно- і полісинаптичної рефлекторних дуг і схеми проведення дослідів.
Контрольні запитання і завдання:
Поясніть, чому у відповідь на подразнення шкіри кислотою виникає рефлекс згинання.
Чому зникає цей рефлекс після видалення з лапки шкіри, після блокади нерва новокаїном, після порушення спинного мозку?
Які ланки рефлекторної дуги виключаються в результаті цих маніпуляцій?
Лабораторна робота 14
Гальмування рефлексів спинного мозку периферичним подразненням
Мета і завдання. Навчитися аналізувати механізми гальмівних процесів та взаємодії між процесами збудження і гальмування.
Матеріали та обладнання: препарувальний набір, штатив, для закріплення жаби, електростимулятор, розчин Рінгера, нитки, 0,3 і 0,5%-й розчини сірчаної кислоти, скляночки, посудина для обмивання жаби.
Об’єкт дослідження: жаба.
Питання для теоретичної підготовки.
Історія відкриття гальмування в ЦНС.
Основні форми гальмування в ЦНС та сучасні уявлення про механізми центрального гальмування.
Зв’язок між процесами гальмування і збудження в ЦНС.
Принцип домінанти.
Принцип реципрокності.
Принцип „кінцевого нейрона”.
Хід роботи.
Приготувати спинальну жабу і закріпити її в штативі за нижню щелепу. Перечекати 3–5 хв. поки минуть явища спинального шоку.
Визначити час згинального рефлексу (опустити лапку жаби в 0,5%-й розчин кислоти) двічі з інтервалом 1–2 хв.
Туго перев’язати товстою лігатурою передню лапку жаби і повторити визначення часу рефлексу. Зняти лігатуру і через 5 хвилин повторити визначення часу рефлексу. Чи повернеться цей час до початкової величини?
Можна цей самий дослід провести в іншому варіанті. Одночасно стискати одну лапку пінцетом (механічне подразнення), а другу подразнювати розчином кислоти і визначити час рефлексу.
Спостереження оформити протоколом і зробити висновки.
Контрольні запитання і завдання:
Чому при подразненні лапки жаби стисканням збільшується час рефлексу?
Поясніть механізм виникнення гальмування.