Лабораторна робота 49 Визначення кислотності шлункового соку

У шлунковому соку визначають загальну кислотність, вільну соляну кислоту, зв’язану соляну кислоту та інші кислі еквіваленти.

Загальна кислотність шлункового соку характеризується наявністю вільної НСl, зв’язаної НСl, органічних кислот і кислореагуючих солей. Найчастіше кислотність соку досліджують методом титрування. Вміст кислоти виражають в умовних одиницях – мілілітрах 0,1 н. NaOH, витрачених на титрування 100 мл соку. Можна виражати кислотність у міліеквівалентах на літр або в абсолютних кількостях соляної кислоти (1 мл 0,1 н. NaOH еквівалентний 0,00365 г НСl).

Мета і завдання. Переконатися у кислій реакції шлункового соку. Визначити вміст вільної і зв’язаної соляної кислоти у шлунковому соку.

Матеріали та обладнання: натуральний шлунковий сік, 1%-й спиртовий розчин фенолфталеїну, 0,5%-й розчин диметиламідоазобензолу, 0,1 н. розчин NaOH, бюретки, лійки, піпетки на 5 і 10 мл, скляночки, марлеві фільтри, крапельниці.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Склад шлункового соку.

2. Синтез соляної кислоти залозами шлунка.

3. Роль соляної кислоти у шлунковому травленні і пересуванні їжі із шлунка у кишки.

4. Пілоричний рефлекс.

Хід роботи.

У хімічну скляночку наливають 5 мл профільтрованого шлункового соку. Додають по 2 краплі фенолфталеїну і диметиламідоазобензолу: повинно з’явитися темно-червоне забарвлення, що свідчить про наявність вільної соляної кислоти.

Титрують вміст скляночки 0,1 н. розчином NaOH до появи жовтого забарвлення, що свідчить про повне зв’язування вільної НСl; зазначають кількість витраченого на титрування лугу (І титрування). Продовжують титрування до рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30–60 с. Зазначають кількість лугу, витраченого на титрування з самого початку (II титрування). Провадять розрахунки і оформлюють протокол досліду. Вміст вільної соляної кислоти у шлунковому соку обчислюють за кількістю лугу, витраченого на І титрування.

Загальну кислотність соку обчислюють за кількістю лугу, витраченого на все титрування (II титрування).

За різницею між загальною кислотністю і вмістом вільної НСl можна обчислити кількість зв’язаної НСl, органічних кислот.

Для перерахунку кислотності на 100 мл соку одержані результати помножують на 10.

Роблять висновки щодо кислотності шлункового соку.

Контрольні запитання:

1. Що таке загальна кислотність шлункового соку?

2. Як визначити загальну кислотність шлункового соку, вміст вільної соляної кислоти?

Лабораторна робота 50 Вплив жовчі на жири

Жовч виробляється клітинами печінки і виділяється у дванадцятипалу кишку. Роль жовчі у травленні полягає в тому, що вона активує підшлункову ліпазу, емульгує жири, нейтралізує кислі продукти, що надходять із шлунка, створює комплекси з жирними кислотами, які легко всмоктуються.

У склад жовчі входять солі жовчних кислот (глікохолевої, таурохолевої), холестерин, лецитин, неорганічні солі, муцин та ін. Колір жовчі обумовлюється наявністю в ній пігментів білірубіну і білівердину, які є продуктами розкладу та окислення гемоглобіну.

Мета і завдання. Дослідити емульгуючу дію жовчі на жири; визначити наявність жовчних пігментів.

Матеріали та обладнання: штатив з пробірками, лійки, паперові фільтри, піпетки, свіжа олія, свіжа жовч, суміш азотної та азотистої кислот.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Роль печінки у травленні.

2. Склад та властивості жовчі.

3. Регуляція жовчо­утворення і жовчовиділення.

Хід роботи.

1. У дві пробірки налити по 2 мл олії. В одну додати 2 мл жовчі, в другу – 2 мл води. Затиснути пробірки пальцями, збовтати і завважити відмінності в розшаруванні емульсії жиру. В пробірці з жовчю створюється стійка емульсія – проявляється дія жовчі.

2. У дві пробірки вставляють лійки з паперовими фільтрами. Один фільтр змочують водою, другий – жовчю. У кожну лійку наливають по 5–10 мл олії. Через 45 хв. визначають кількість жиру, що профільтрувався, в обох пробірках. Порівнюють результати.

3. На фільтрувальний папір наносять кілька крапель жовчі і в середину плями – кілька крапель суміші азотної та азотистої кислоти. Внаслідок окислення жовчних пігментів навколо кислоти виникають концентричні кільця жовтого, червоного, фіолетового, синього, зеленого кольорів.

Оформити протокол, записати результати досліду, зробити висновки щодо властивостей і складу жовчі.

Контрольні запитання і завдання:

1. Поясніть, чому у пробірці з жовчю емульсія не розшаровується?

2. Чому прискорюється фільтрація жиру через змочений жовчю фільтр?

3. Походження жовчних пігментів.

4. Роль жовчі у процесах всмоктування продуктів перетравлювання жиру.