Лабораторна робота 34 Вплив температури на серцеві скорочення

Мета і завдання. З’ясувати, як впливає зниження та підвищення температури навколишнього середовища на діяльність серця жаби.

Матеріали та обладнання: препарувальний набір, дощечка, булавки, пишучий важілець (Енгельмана), серфін, кімограф, кювети, секундомір, гаряча вода, лід, розчин Рінгера, термометр.

Об’єкт дослідження: жаба.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Регуляція серцевої діяльності.

2. Вплив різних факторів на діяльність серця.

Хід роботи.

Знерухомлюють жабу ефірним наркозом. Фіксують на дощечці у спинному положенні. Оголюють серце, верхівку його фіксують і з’єднують з важельцем Енгельмана. Записують вихідну кардіограму на стрічці кімографа. Охолоджують жабу, обкладаючи її шматочками льоду і провадячи при цьому термометрію поверхні шкіри. Записують кардіограму. Припиняють охолоджування і через 5 хв. знову записують кардіограму.

Перед кожним записом підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину.

Потім занурюють дощечку з жабою в кювету з підігрітою до 27°С водою, але так, щоб серце лишалося над водою. Записують кардіограму, через 5 хв. – другу, підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину.

Після цих дослідів можна провести спостереження за дією тепла і холоду на ізольоване серце жаби. Видалити серце з організму, помістити у чашку Петрі (кювету) з розчином Рінгера і полічити кількість скорочень. Розчин має бути підігрітим до 27–30°С (шляхом доливання гарячого розчину); охолодженим – додаванням льоду.

Оформити протокол досліду. Вклеїти або нарисувати кардіограми. Записати підраховане в ході досліду кількість серцевих скорочень. Зробити висновки.

Контрольні запитання і завдання:

1. Як змінюється серцева діяльність жаби під дією тепла та холоду?

2. Поясніть механізм цього впливу.

Лабораторна робота 35 Вплив гормонів та електролітів на роботу ізольованого серця жаби

Мета і завдання. Вивчити характер впливу адреналіну, ацетилхоліну, іонів калію і кальцію на роботу серця.

Матеріали та обладнання: набір препарувальних інструментів, універсальний штатив, пишучий важелець Енгельмана, кімограф, канюля Штрауба, лігатури, розчин Рінгера, 0,1%-й розчин адреналіну (в ампулах), розчин ацетилхоліну (жовчі), 1%-й розчин СаС1₂, 1%-й розчин КС1.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Регуляція серцевої діяльності.

2. Симпатичні та парасимпатичні впливи на серце.

3. Гуморальна регуляція серцевої діяльності.

Хід роботи.

У жаби видаляють головний і руйнують спинний мозок. Знерухомлену жабу приколюють до дощечки на спині і оголюють серце. Перев’язують обидві дуги аорти. З нитки роблять невелику петлю і накладають її на поверхню лівого передсердя під лівою дугою аорти. Захоплюють і трохи піднімають пінцетом стінку передсердя у середині петлі, надрізують його тонкими ножицями. Через отвір у передсерді просувають кінець канюлі у шлуночок.

Затягнувши петлю, фіксують серце на канюлі. Після цього швидко заповнюють канюлю розчином Рінгера. Трохи піднявши канюлю разом із серцем, перерізують обидві дуги аорти, другий розріз роблять нижче порожнистих вен і видаляють серце з тіла жаби (не пошкодити синус!). Щоб воно не вислизнуло, кінцями ниток обмотують канюлю. В ній міняють розчин, доки він не стане прозорим. Якщо серце ізольовано правильно, то при кожному скороченні шлуночка розчин поступає в канюлю, а під час діастоли – знов у серце, тобто рівень рідини в канюлі коливається синхронно скороченням серця.

Канюлю закріплюють у штативі. Верхівку серця захоплюють серфіном, з’єднаним з важельцем Енгельмана. Записують вихідну криву скорочень ізольованого серця, що живиться розчином Рінгера. Далі досліджують вплив СаС1₂ на діяльність серця: додають кілька краплин до розчину Рінгера, що в канюлі, записують кардіограму. Відбувається посилення скорочень, потім зупинка в систолі. Записують ефект, відмивають серце розчином Рінгера до відновлення вихідного характеру скорочень. Потім досліджують вплив КС1 на серце: додають до розчину Рінгера одну краплину. Скорочення поступово слабшають, далі серце зупиняється в діастолі. Відновлюють скорочення, промиваючи серце розчином Рінгера.

Додають піпеткою краплями розчин адреналіну і реєструють зміни в роботі серця. Видаляють адреналін, промиваючи розчином Рінгера, і додають розчин ацетилхоліну або жовчі. Записують кардіограму.

Оформити протокол досліду. Підклеїти або зарисувати кардіограму, помітивши місце введення досліджуваних розчинів. Зробити висновки стосовно значення гомеостазу для підтримки нормальної діяльності серця.

Рис. 10. Схема ізолювання серця жаби для реєстрації його діяльності:

а – введення канюлі через аорту у шлуночок; 1 – шлуночок; 2 – передсердя; 3 – венозний синус; 4 – перев’язана порожниста вена; 5 – канюля, 6 – ізольоване серце з канюлею та серфіном; в – запис скорочень серця; г – введення канюлі через передсердя.

Контрольні запитання і завдання:

1. Опишіть характер змін серцевих скорочень при дії СаС1₂, КС1, адреналіну, ацетилхоліну.

2. Поясніть механізм, що зумовлює зміни діяльності серця при надмірі іонів кальцію і калію в рідині, яка омиває.

3. Яке значення має адреналін для адаптації роботи серця до різних умов зовнішнього середовища?