Теоретичні питання:

1. Основні депо крові. Роль венозного відділу судинної системи у депонуванні крові.

2. Резервуарна функція селезінки. Селезінка як депо ерітроцитів.

3. Особливості судин селезінки, які дають їй можливість виконувати функції кров’яного депо. Венозні синуси селезінки.

4. Робота сфінктерів артерій та вен селезінки. Плазмотік через селезінку.

5. Викид порції крові в загальну систему кровообігу при емоційних та фізичних навантаженнях, а також при крововтратах.

6. Депонуюча функція печінки.

7. Роль печінкових вен у депонуванні крові. Низька швидкість руху крові як фактор, який забезпечує її депонування.

8. Легені як депо крові.

9. Шкіра як депо крові.

Питання для контролю засвоєния матеріалу

1. Яка частина від загальної кількості крові може знаходитись у депо в стані спокою?

2. Які органи виконують роль депо крові? Роль венозного відділу судинної системи депонуванні крові?

3. Які особливості судинної системи селезінки дають їй можливість виконувати роль депо крові?

4. Значення селезінки в регуляції об’єму циркулюючої крові під час емоційних та фізичних навантажень, а також при крововтратах.

5. Значення печінки, легень та шкіри в депонуванні крові.

Кровообіг при фізичному навантаженні (Позааудиторна самостійна робота)

Мета заняття: Розглянути особливості кровопостачання м’язів при фізичному навантаженні. Аналізувати механізми регуляції працюючих м’язів.

Теоретичні питання заняття:

1. Підсилення кровопостачання скелетних м’язів під час роботи як необхідний фактор виживання живих організмів.

2. Роль умовнорефлекторних механізмів регуляції кровообігу. Передстартові реакції. Їх прояви з боку серцево-судинної системи.

3. Послідовність включення різних відділів ЦНС у процес регуляції серцево-судинних реакцій під час фізичного навантаження. Роль пропріорецепторів м’язів та хеморецепторів судин.

4. Узгодженість роботи дихальної та серцево-судинної систем.

5. Значення гормонів наднирників у підвищенні системного тиску. Участь інших гормонів (вазопресину, тироксину, реніну, передсердного натрійуретичного фактору) під час тривалої роботи. Роль метаболітів у розширенні судин працюючих м’язів.

6. Особливості кровопостачання працюючих м’язів у залежності від фаз скорочення та розслаблення. Особливості водного обміну працюючих м’язів та кисневої ємкості крові під час роботи.

7. Хвилинний об’єм крові та показники хвилинного кровопостачання м’язів під час фізичної роботи. Зміна стану кров’яних депо.

8. Зміни величин систолічного та діастолічного тиску під час роботи. Механізми цих змін.

9. Відсутність вазо-кардіальних рефлексів, які пригнічують діяльність серця під час м’язової роботи.

10. Кровопостачання серця, головного мозку, нирок та органів шлунково-кишкового тракту під час фізичної роботи. Роль симпатичних нервів.

Питання для контролю засвоєния матеріалу

1. Яке значення має підсилення кровопостачання м’язів під час роботи?

2. Роль умовних рефлексів. Прояви передстартових реакцій спортсменів.

3. Нервові механізми зміни показників роботи серця та тонусу судин. Роль пропріорецепторів м’язів та хеморецепторів провідних судин. Значення різних відділів ЦНС.

4. Роль гуморальних факторів (гормонів та метаболітів) у посиленні кровопостачання працюючих м’язів.

5. Зміни показників гемодинаміки (систолічного об’єму, ЧСС, ХОК, ОЦК, систолічного та діастолічного тиску) під час фізичної роботи.

6. Кровопостачання серця, головного мозку та внутрішніх органів під час фізичного навантаження.