Лабораторна робота 36 Визначення частоти пульсу і тривалості серцевого циклу у людини

Одним з найважливіших показників серцевої діяльності є артеріальний пульс. У момент викидання крові розширюється початкова частина судинного русла; це явище через еластичність стінок артерій поширюється як хвиля коливань уздовж всієї артеріальної системи. Коливання ці названо пульсовими. Пульсові поштовхи можуть бути записані у вигляді кривої спеціальним приладом – сфігмографом. Крива запису пульсу називається сфігмограмою. В ній є висхідна частина – анакрота і низхідна – катакрота. Остання має невеликий підйом – дикротичний зубець, який свідчить про зворотний поштовх крові при захлопуванні півмісяцевих клапанів. При оцінці артеріального пульсу відмічають його частоту, швидкість, напругу і ритмічність. За частотою пульсу визначають кількість серцевих скорочень за 1 хв.

Для підрахунку пульсу користуються пальпаторним методом або спеціальним приладом пульсотахометром. Підраховують пульс методом пальпації на одній з доступних артерій, розташованих на твердій основі (кості) – променевій, висковій, поверхневій та ін. Найбільш зручною є променева артерія.

Мета і завдання. Визначення частоти пульсу пальпаторним методом та за допомогою пульсотахометра при різному фізіологічному стані організму. Визначення тривалості серцевого циклу за пульсом у людини.

Матеріали та обладнання: секундомір, пульсотахометр.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Механізм створення артеріального пульсу.

2. Швидкість поширення пульсової хвилі та швидкість руху крові в артеріях.

3. Нормальна частота і ритмічність пульсу у людини.

4. Методи вимірювання пульсу.

5. Сфігмограма та її характеристика.

Хід роботи.

1. Підрахунок пульсу пальпаторним методом. В основі великого пальця руки нащупують пальцями (вказівним, середнім, підмізинним одночасно) променеву артерію (за її пульсацією), злегка притискують до кості, а потім відпускають до найбільш відчутних коливань і підраховують частоту пульсу за 1 хв. Повторюють підрахунок після фізичного навантаження (10–20 присідань), завважують відмінності у частоті пульсу.

2. Визначення тривалості серцевого циклу за пульсом. Нащупують пульс променевої артерії в себе або у колеги. Підраховують кількість пульсових ударів за 5 с (кілька разів протягом 3 хв.). Розділивши 5 с на кожне число підрахованих пульсових ударів, визначають тривалість одного серцевого циклу за кожні 5 с підрахунку. Потім визначають кількість пульсових ударів за 1 хв., 60 с ділять на це число – знаходять середню тривалість серцевого циклу в секундах. Завважують, чи є різниця у тривалості серцевого циклу при різних способах підрахунку.

3. Визначення частоти пульсу пульсотахометром. Частоту пульсу визначають за допомогою пульсотахометра з пальцевим фотоелектричним датчиком, на якому є маленька освітлювальна лампочка і фотоелемент. У проміжку між ними вміщується палець досліджуваного. Принцип роботи приладу заснований на тому, що при надходженні крові до пальця об’єм його збільшується, кількість світла, яке при цьому проходить через палець, зменшується, що призводить до коливань електричного струму у фотоелектричному датчику.

Перед роботою прилад має бути заземлений і після включення прогрітий протягом 3 хв. Стрілку приладу встановлюють на нуль. Пальцевий датчик має знаходитися на першій фаланзі пальця так, щоб ніготь був звернений до лампочки.

Визначити частоту пульсу за таких умов:

1. У спокійному стані досліжуваного.

2. При глибокому вдиху та глибокому видиху.

3. Після дозованого фізичного навантаження (15– 20 присідань або біг на місці протягом 1 хв.).

Оформити протокол. У всіх випадках записати частоту пульсу, зробити висновки.

Контрольні запитання:

1. Чи є відмінності у частоті пульсу в стані спокою, після фізичного навантаження, при глибокому вдиху та видиху?

2. Чи має місце аритмія діяльності серця і як при цьому змінюється тривалість серцевого циклу?

3. Яку перевагу має методика визначення тривалості серцевого циклу шляхом підрахунку пульсу за кожні 5 с порівняно з методикою підрахунку протягом 1 хв.?